Війна злочинцям не перепона: як не пійматися на гачок шахраїв

Знаєте відомий вислів, що найбільше нажитися можна під час воєн та революцій? Я трішки перефразувала, але головне сенс. Для багатьох українців повномасштабна війна з московією стала випробуванням духу, сили, мужності, звитяги, терпіння… і ще багатьох чеснот. Є немало й тих, хто пішли на службу до окупантів, стали зрадниками, наводять ворожі ракети на рідні міста та знайомі будинки. Але якщо умовно дивитися на війну виключно крізь призму двох сторін – агресора та жертви – все прозоро. Водночас скільки гнилого заховано, на перший погляд, при світлій стороні цієї війни. Звісно, що можна подумати, ніби я вчергове порушу питання агентури московських попів, але ніт. Чи, може, згадаємо про корупцію та цинізм можновладців? Цього разу залишу це для інших авторів. Моя стаття про більш очевидне, але водночас дуже цинічне й поширене явище – шахрайство.

За даними Національного банку України, платіжне шахрайство не зникло під час повномасштабної війни, навпаки, у 2022 році спостерігається збільшення кількості випадків та суми збитків. Сума збитків банків, торговців, клієнтів від незаконних дій з платіжними картками за 2022 рік зросла на 46% та становила 481 млн гривень. Більше половини суми збитків (53%) відбулося через соціальну інженерію. Тобто люди стають жертвами шахраїв через те, що розголошують їм дані своєї картки, одноразові паролі для підтвердження операцій, дані для входу до інтернет-банкінгу. Цього можна було уникнути, пам’ятаючи та дотримуючись правил безпечного використання платіжних карток та інтернет-банкінгу. Пропоную ознайомитися детальніше з масштабним опитуванням платформи Опендатабот у партнерстві з Національним банком України, проведеного серед користувачів інтернету у віці від 18 років до 65 років і старших про шахрайство у воєнний час та рівень знань з платіжної безпеки власників платіжних карток.

Почнемо з позитивного. На щастя, 90,4% опитаних українців знають, яку інформацію безпечно повідомляти про платіжну картку та рахунки представнику банку телефоном. Водночас 9,6% респондентів не знають, яку інформацію можна розголошувати, і вважають, що працівникам банку можна повідомляти телефоном:

• 16-значний номер картки та три цифри на звороті картки – 1,6%;

• ПІН-код та пароль до інтернет-банкінгу – 1%;

• всю запитувану інформацію – 7%.

Насправді це немалий відсоток. І куди частіше жертвами недобросовісних шахраїв стають люди літнього віку або діти чи підлітки. Ця частина фінансової грамотності повинна бути під контролем у дорослих людей: чи то виховний момент для своїх дітей, чи то для батьків або бабусь із дідусями. Адже шахраї «пронюхують» менш обізнані верстви населення, на почуттях та страхах яких легше зіграти. Тим паче, під час війни. Лише 76,6% респондентів віком 65+ знають, яку інформацію безпечно повідомляти працівнику банку телефоном. Натомість у молоді віком 18-24 роки цей показник становить 93,4%. У 48,8% респондентів все ще не захищений свій фінансовий номер телефону (номер, прив’язаний до банківських рахунків), тобто фінансовий номер не зареєстрований на паспорт або не укладено контракт з мобільним оператором. Лише у 51,2% респондентів цей номер захищений.

Паролі – це взагалі окрема тема. Нерідко зустрічала випадки, коли люди грішать встановленням однакових паролів, заснованих на їхніх даних, щоб «не забути їх». Це щось схоже на папірець із пін-кодом до банківської карти, в який остання й загорнута. Відійшовши трішки від теми: з моєю знайомою трапилася ситуація, коли вона загубила картку, загорнуту в папірець із пін-кодом. На щастя, люди трапилися чесні і сталося це в маленькому містечку, де всі всіх знають. Найцікавіше, що загубила вона її біля… банкомату! І талан, і невдача водночас. До чого це я: аж 50,2% респондентів використовують один і той самий пароль для різних акаунтів у соцмережах до інтернет-банкінгу; хоча 49,8% цього не роблять. 15,7% респондентів використовують для створення паролів власне ім’я / ім’я /прізвище своїх рідних, дати народження, кличку домашнього улюбленця та іншу персональну інформацію; 84,3% респондентів не використовують вищезазначену інформацію під час створення паролів. Чоловіки у порівнянні з жінками рідше використовують персональну інформацію та загальновідомі комбінації для створення паролів. З огляду на це, наступна інформація наштовхне на роздуми: чоловіки рідше, ніж жінки, потрапляють у пастку до шахраїв – 9,1% проти 13,6% відповідно. 

Хоча молодь 18-24 років і обізнана в шахрайських схемах, це не заважає зловмисникам ошукувати їх: 14% відсотків респондентів цієї вікової категорії заявили про те, що стали жертвами шахраїв. У вразливішої, на перший погляд, вікової категорії 65+ цей показник становить 11,5%. В інших вікових межах відсоток ошуканих значно менший. Насправді, стати жертвою шахраїв може будь-хто (60,9%), серед пенсіонерів показник становить 37,4%.

За результатами дослідження, частіше зловмисники знаходять своїх жертв у селах чи селищах (15,2%), в містах з населенням до 50 тис. показник ошуканих становить 12,5%, у великих містах (51 тис. – 499 тис. жителів і 500 тис. +) – по 9,9%.

 Найпопулярніші шахрайські схеми в Україні особливо не відрізняють від світових. Більшість шахрайських випадків сталося під час купівлі / продажу товарів в інтернеті – 52,7%. Друге за популярністю місце посідає злодійська схема – шахрайські фішингові посилання – 18,6%. Далі в списку поширених шахрайських схем – злам акаунтів у соцмережах – 12%, виманювання інформації телефоном – 10,2%. Найчастіше шахраї ошукували свої жертв на суму до 500 грн (28,9%) та на суму понад 5000 грн (25%).

Що робити, якщо став жертвою шахраїв? Держава каже, що потрібно звертатися до Кіберполіції. Утім 72,4% ошуканих респондентів не робили цього: понад половина з них (53,1%) вважають, що Кіберполіція не допоможе, а 27,7% не знали, що так потрібно робити. За моєю суб’єктивною оцінкою, тут спрацьовує психологічний фактор: людині соромно, що вона упіймалась на гачок та й вважає вкрай малою вірогідність того, що правоохоронці розслідуватимуть справу про злочин умовного шахрайського інтернет-магазину.

«Під час війни шахраї використовують вразливість громадян, їхню тривогу, скрутний стан. Протидіяти цьому можна лише через обізнаність та критичне мислення. Характерно, що більшість випадків, коли громадяни втрачають свої кошти, виникають через розголошення ними даних своєї платіжної картки, одноразових паролів для підтвердження операцій, даних для входу до інтернет-банкінгу. Половина від загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками відбулася через соціальну інженерію. Їх можна було б уникнути, пам’ятаючи та дотримуючись правил безпечного використання платіжних карток», – зазначив директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддєрьогін. 

За вісім місяців 2023 року в Україні було відкрито майже 60 тисяч проваджень про шахрайство за ст. 190 ККУ. Це більше, ніж навіть загалом за два попередні роки: так, у 2021 було відкрито 23,8 тисячі проваджень, а у 2022 – 32 тисячі. Шахрайство під час повномасштабної війни – це також різновид зради. Але там, де для когось горе, виродок завжди шукає вигоду. А ви, шановні читачі, пам’ятайте: проінформований – захищений.