Відбір на ЄВРО-2024: черговий ривок української Збірної на шляху до Німеччини

До нас непомітно підкралася осінь, і якщо минулі тижні ми плакали від шаленої спеки, то вже зараз, йдучи ввечері на прогулянку, поневолі замислюємося над тим, чи треба нам легка курточка… Холоднішає. Але є й позитивні новини. У спорті, зокрема у футболі, розпочинаються найцікавіші часи, і якщо національні чемпіонати почалися в багатьох країнах ще в кінці липня – на початку серпня, то основні європейські баталії очікують нас саме восени. У клубному українському футболі ситуація не найкраща, адже вони здебільшого залишилися за бортом групових стадій основних змагань Старого світу, а саме «Дніпро-1» не зміг з трьох спроб «залетіти» до бодай одного турніру, «Динамо» програло турецькому «Бешикташу» за крок до групи, а «Ворскла» розминулася з Європою програвши грузинській «Ділі». Так у нас залишилися дві команди: луганська «Зоря» представлятиме нашу країну у Лізі Конференцій, а донецький «Шахтар» – у найпрестижнішому турнірі Європи – Лізі Чемпіонів. Але наш матеріал сьогодні не про це, адже перед початком клубних євротурнірів нас чекають чергові матчі відбіркового етапу до Євро-2024, і наступними суперниками синьо-жовтих будуть Англія та Італія. Нижче я розповім вам про поточний стан цих команд і намагатимусь довести, що у наших хлопців є усі шанси на перемоги.

Англія 

На сторінках «Сурми» у березні цього року, перед першим матчем відбору, який якраз був з англійцями, я казав про те, що Україна має усі шанси перемогти, адже в англійському Чемпіонаті грають декілька гравців української збірної: Мудрик тоді тільки-но перейшов до «Челсі», у лондонському «Арсеналі» грав (і досі грає) Олександр Зінченко, а «Борнмут» та «Евертон» мають у своєму складі Забарного та Миколенка відповідно. Тоді у мені говорили патріотизм та надія на те, що між Англією сильною і Англією суперсильною буде перший варіант, але сьогодні, після 4 ігор родоначальники футболу мають у своєму активі безпомилкові 12 очок і різницю забитих та пропущених м’ячів 15 – 1. Зараз можна сміливо казати, що ця збірна є абсолютним фаворитом нашої групи, з яким буде надзвичайно важко боротися в очній дуелі, а нашим хлопцям треба докласти великих зусиль для того, щоб нав’язати Англії свою гру, і навіть попри те що напередодні англійська федерація футболу повідомила, що гравці збірної Джек Гріліш та Трент Александер-Арнольд не допоможуть команді у вересневих матчах відбору до Євро-2024, нам буде вкрай складно.

Повертаючись до українців у англійській Прем’єр-лізі, я досі не відмовляюся від свого аргументу, хоч і наші хлопці не завжди отримують достатню кількість ігрового часу у своїх командах на Туманному Альбіоні, вони знають усю «кухню» і зможуть допомогти Сергію Реброву (який, до речі, теж грав свого часу в Англії) у виборі тактики на гру. 

Італія

Італійці стартували у відборі дещо стриманіше за англійців, і після двох ігор мають у своєму розпорядженні три очки. Наразі немає сенсу судити щось у турнірній таблиці, адже кожна з команд зіграла різну кількість матчів (Мальта з Англією по 4 гри, Україна та Північна Македонія – по 3, а Італія усього дві). І наразі «Сквадра Адзурра» це саме та команда, з якою ми будемо боротися за друге місце і можливість виходу до Євро через стикові матчі. Окрім цього, нам треба молитися на інших наших учасників групи, щоб ті у своїх дуелях з Італією змогли відібрати у неї очки, такий розвиток подій нас цілком влаштовує, але перемога 12 вересня в очній дуелі – те, що потрібно нам понад усе. До вересневих матчів команда Італії підходить з кардинальними змінами, адже замість Роберто Манчіні новим тренером італійців став Лучано Спаллетті, який навесні цього року став чемпіоном Італії разом з «Наполі». Зокрема, під керівництвом нового наставника національної команди Італії було ухвалено рішення про зміну капітана. Захисник Леонардо Бонуччі, який також перебуває у процесі пошуку нової команди, втратить свій статус капітана. Натомість у ролі нового капітана виступатиме Джованні Ді Лоренцо, один із ключових лідерів «Наполі». Цей досвідчений захисник виконував аналогічну роль вже у своїй клубній команді, і Лучано Спаллетті знайомий із його лідерськими якостями, оскільки раніше співпрацював із ним. Які висновки можна зробити з цього? Італійці – непостійна збірна, яка може не вийти на Чемпіонат світу у 2018 році і виграти Чемпіонат Європи у 2020 -му. Тому, як я вже казав у березні, цю команду можна і треба обігрувати.

Наші

Національна збірна України перебуває в абсолютно новому для неї амплуа, точніше у процесі переродження, адже такої кількості гравців у топ-лігах, як зараз, наша команда не мала ще ніколи. За літо цей список поповнився. Так, Артем Довбик з «Дніпра-1» перебрався до іспанської «Жирони», що, на мою думку, є прекрасним рішенням для нашого центрфорварда, адже середняк Ла-Ліги зможе дати Артему достатню кількість ігрового часу, а перебування у складі команди ще одного українця Віктора Циганкова допоможе швидше асимілюватися у клубі. І хоч, скажу чесно, виписав Довбику компліментів трішки авансом, він обов’язково себе проявить. Ще один гучний трансфер відбувся зовсім нещодавно. Основний воротар «Шахтаря» Анатолій Трубін перейшов до португальської «Бенфіки», і хоч він ще не встиг дебютувати за нову команду, цей перехід однозначно піде на користь і клубу, і національній збірній. Також ще один основний форвард синьо-жовтих Роман Яремчук змінив бельгійський «Брюгге» на іспанську «Валенсію», що для українця, сподіваємося, стане реанімацією кар’єри. Таким чином, дивлячись на потенційні стартові склади нашої збірної на матчі з італійцями та англійцями, можемо побачити майже повністю укомплектовану гравцями топ-ліг команду. До вересневих матчів Ребров та компанія підходять майже без втрат, і, маючи на руках майже усю «колоду карт», ми чекатимемо на потужну одинадцятку. Михайло Мудрик, хоч і не так багато, як хотілося, грає за «Челсі», у збірній регулярно показує хороші результати і добре тримає фланг, Зінченко вже став повноцінним лідером та мотиватором нинішньої збірної, і його присутність на полі дійсно може робити різницю, Ярмоленко, який влітку повернувся до «Динамо», у збірній демонструє хорошу форму й аргументує своєю грою місце у стартовому складі. Також дуже цікаво було би подивитися на молодого форварда киян Владислава Ваната, а також дозаявленого в останній момент півзахисника «Дніпро-1» Олександра Піхальонка. Перший добре показав себе на молодіжному чемпіонаті Європи, а також стабільно грає у «Динамо», а другий, особисто для мене, є єдиною надією дніпрян у наступному сезоні УПЛ. В цілому, будемо дивитися, а дивитися краще на перемоги.