Психологічна грамотність: «гормон довіри та любові»

У новій статті циклу #психологічна_грамотність разом із вами продовжуємо досліджувати щастя з нейробіологічного аспекту. У попередньому матеріалі ми ближче познайомилися з гормоном мотивації та передчуття задоволення — дофаміном. Сьогодні зосередимо увагу на ще одному незамінному помічнику щастя, на гормоні, завдяки якому ми відчуваємо такі почуття як ніжність, близькість, люблячу та теплу прив’язаність до людини. Ім’я йому окситоцин.

Цікаво, що окситоцин є головним гормоном любові у ссавців. Він також виробляється й тоді, коли господар грається зі своїм домашнім улюбленцем або ніжить його, як мале дитя. А виробляється він взаємно — як і в господаря, так і в хвостатого чи пухнастика.

Бажання турбуватися, материнські та батьківські почуття й інстинкти, лактація та грудне вигодовування, вагітність та пологи, сексуальна активність та близькість — усі ці процеси супроводжуються вивільненням гормона окситоцину.

Який механізм утворення «гормону любові»?

Окситоцин — це гормон і нейромедіатор, який виробляє гіпоталамус і виділяє нейрогіпофіз. Така приємна і бажана сенсорна стимуляція як легкі потиски, погладжування, тепло тіла, яке передається через дотики, сприяє вивільненню гормона. Взагалі окситоцин сміливо можна назвати гормоном тактильності, адже він стимулюється через тактильні контакти з приємними для вас людьми й тваринками. А якщо зв’язок з об’єктом прихильності глибокий та тривалий, то вистачить всього одного погляду. І тепло в грудях, добра думка в голові миттєво з’являються. Ось це нейробіологічна картина того, що ми називаємо «дивитися з любов’ю».

Гормон прихильності великою мірою задіяний в соціальній взаємодії та зв’язку між людьми. Стосунки з батьками, партнерами, дітьми, родичами та друзями, колегами перебувають у позитивному руслі, якщо наявні довіра та добрий емоційний фундамент. Тут не обійтися без свідомого напрацювання міцних «окситоцинових зв’язків», яких ми всі природно потребуємо.

І саме забезпечуючи себе достатнім рівнем якісних та щирих соціальних взаємодій, ми в змозі швидше та ефективніше подолати такі недуги як депресивні стани, тривожність, стресові розлади та інші.

Усі люди будь-якого віку потребують турботи, ласки й ніжності. А особливо малята, гамірна та тиха дітвора. 

Тож психологи радять із самого раннього віку виражати любов до своєї дитини та й взагалі до дітей тактильно — обіймами, поцілунками. Коло формування безпечних зв’язків з людьми розпочинається зі взаємин батьків та дитини. Так, найперше майбутня доросла людина знайомиться з поняттям довіри. А потім, вирісши, дитина продовжує нести в світ своє проявлення любові, якому навчилася у батьків чи тих, хто її виховував, і проектувати це на моделі стосунків з іншими людьми.

Фізична ласка — це також психологічна потреба людини. І це чудово. Адже природа забезпечила нас всім необхідним, щоб проявляти і дарувати її найближчим і тим, кому ми хочемо її подарувати. 

Терапія обіймами

Дослідження показують, що правильні глибокі обійми, коли серця двох людей немов торкаються одне одного, приносять неабияку користь, а саме: обіймаючись, в обох людей розслаблюються м’язи, послаблюється напруга та втамовується біль, гармонізується емоційний стан. Обійми особливим чином вчать нас дарувати (брати когось в обійми) і приймати (дати людині огорнути вас обіймами у відповідь). Дія обіймів — це своєрідна медитація: насолода від цього приємного процесу дарує стан майндфулнес — «тут і тепер», та сприяє відпусканню поганого. І врешті-решт обійми — це обмін енергією — обіймаючи одне одного ви взаємодієте на рівні одного цілого та робите внесок у стосунки, сповнені емпатії та розуміння.

І чим довші обійми, не менше ніж 20 секунд, з глибоким диханням — тим яскравіший обмін енергією та проживання почуття людського тепла й любові.

Горизонти дослідження окситоцину

Окситоцинові рецептори також мають зворотну сторону медалі. Адже мозок майже постійно аналізує соціальний контекст, а тому недовіра й відторгнення іншої людини також справа цього гормону. 

Достатній рівень окситоцину підтримує імунітет в нормі, а також знижує ймовірність виникнення запалень на поверхні шкіри (прищів), оскільки бере участь в утилізації глюкози, якою харчуються патогенні бактерії (ось чому дерматологи та косметологи рекомендують мінімізувати споживання цукру для здоров’я організму та шкіри зокрема). 

Американські дослідники заявили, що окситоцин впливає на метаболізм та може знижувати апетит. Думаю, вам доводилося помічати, як закохані забувають вчасно поїсти, але можуть довго не зважати на голод. Любов і гріє, і насичує, як то кажуть.

Коли відбувається екстремальна ситуація, мозок, наш постійний захисник, подає сигнали нейромедіаторам для викиду окситоцину. От воно яке пояснення палкої довіри й прив’язаності закоханих на фронті, які проживають разом стресові випробування та події. 

А ще науковці, опираючись на цей факт, стверджують, що побачення в екстремальному дусі, такі як серфінг, стрибки з парашутом та схоже — зближують на основі пережитого досвіду й спільного «взаємоокситоцинового» зв’язку. Хвилюючі дії, в яких не обійтися без довіри партнеру, випадкові доторки рук та тіл сприятимуть окситоциновому припливу на першому побаченні. 

І як тут не згадати окситоцин в сексуальній складовій життя людини. Оргазм посилює вивільнення «гормону близькості» та уможливлює закладання фундаменту на вірні й сповнені чуйної довіри стосунки між двома людьми, які кохають одне одного.

Автор: Оксана Кріт — голова студентського Лінгвістичного клубу «ЗМовники» ННІ філології КНУ імені Т. Шевченка, волонтерка Психологічної служби КНУ імені Т. Шевченка.