Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №119

У ніч на 24 вересня 2026 року Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Україну, застосувавши протикорабельні ракети «Циркон», балістику (Іскандер-М/С-400/KN-23) та 282 ударні дрони. Силами ППО було знищено або придушено 227 повітряних цілей, зокрема 4 «Циркони» та 3 балістичні ракети. 

Основними напрямками удару стали Київ та Одеська область, проте під атакою безпілотників опинилися й інші регіони. У столиці внаслідок ракетного удару загинули двоє людей та щонайменше вісім отримали поранення. Над містом було збито близько 60% ракет. Комбінована нічна атака безперервно продовжувалась протягом дня.

Фактично в такий спосіб путін відреагував на низку зустрічей і публічних заяв на Генасамблеї ООН. Серед ключових зустрічей, які цікавлять нас, – почергові зустрічі Зеленського із президентом Трампом, главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та іншими лідерами.

22 вересня 2026 року на полях 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку відбулася зустріч Президента України Володимира Зеленського та Президента США Дональда Трампа. Переговори спочатку тривали у присутності преси, після чого лідери провели 40-хвилинну закриту зустріч.

Володимир Зеленський висловив сподівання, що за допомогою США війну вдасться завершити до настання зими. Дональд Трамп, зі свого боку, заявив, що вони «разом шукають рішення», висловивши переконання, що Україна та Росія зрештою «укладуть угоду», яка може відбутися швидше, ніж багато хто думає. Цікавим є те, що згодом Зеленський також робив схожі натяки на опрацювання певних сценаріїв, проте конкретику ми зможемо побачити (або не побачити) лише згодом – у реальних фізичних подіях.

Зеленський підтвердив, що Київ готовий до двостороннього енергетичного перемир’я. Умови прості: якщо Росія припинить атакувати українську генерацію, опалювальні системи та водоканали, Україна дзеркально зупинить удари по російських НПЗ. Водночас Зеленський наголосив, що Трамп не вимагав від України жодних односторонніх поступок.

Українська делегація просила про надання «зимового пакета» допомоги з ракетами-перехоплювачами до систем Patriot. Крім того, обговорювали передачу Україні ліцензій для самостійного виробництва цих ракет. Попри позитивні реакції Трампа, Україна фізично поки не здатна виробляти найсучасніші засоби ППО PAC-3, проте можливе виробництво «старіших» PAC-2 у співпраці з промисловими потужностями ЄС, зокрема Німеччини, вже було б реальним досягненням. На відміну від продовжування накачування грошима FirePoint та навіть перенаправлення туди додаткових західних коштів на створення так званої «Фреї». При цьому високоефективні ЗРК малого типу, аналогічні до московських «Панцирів», Україна вже давно могла та повинна була б виробляти самостійно. Але тоді різні міндічі і штілєрмани були б дуже засмучені, гірко плакали. А Володимир Олександрович ніяк не може стерпіти сліз таких «шанованих» людей.

Зустріч Зеленського і Трампа відбувалась на тлі підписання президентом США «закону Ліндсі Грема», який дає додаткові інструменти тиску на путінську рф. Тиску, який справді може стати доволі відчутним. Проте тут все залежить від великої кількості деталей, серед яких і позиція Китаю. Сі Цзіньпін вперше за 11 років особисто прибув до США на зустріч із Трампом, проте сама зустріч відбудеться в той час, коли нинішній випуск вже піде в друк. Тож ми проаналізувати її ми зможемо лише в наступному випуску. 

Зустріч Зеленського та глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн у Нью-Йорку виявилася «напруженою» через питання фінансування та прогрес в ухваленні законів Верховною Радою, повідомив Bloomberg із посиланням на джерело, обізнане із ситуацією. За словами співрозмовника видання, українська сторона висловила занепокоєння щодо можливого посилення російської агресії взимку на тлі обмежених можливостей протиповітряної оборони для захисту українських міст. Україна попросила союзників допомогти покрити дефіцит бюджету в розмірі приблизно 30 мільярдів доларів і прискорити виплату 90 мільярдів євро в межах європейського кредиту. Також українці були обурені рішенням ЄС зняти санкції з двох російських олігархів – Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. У відповідь представники Євросоюзу заявили Україні, що перед наданням додаткового фінансування вони очікують на прогрес в ухваленні нового законодавства, спрямованого на скорочення тіньової економіки, збільшення податкових надходжень та наближення українського законодавства до норм ЄС. Чомусь представникам ЄС недостатньо потужності та незламності Зеленського, вони сміють вимагати ще й «якихось» реформ. Частина із яких для нас, українців, є непотрібними, а деякі – шкідливими. Проте нас, українців, ніхто не запитував. Якщо треба виставити землю і надра на розпродаж – значить треба. Адже хтось незрівнянно шанованіший від міндічів та інших зелених арахамій хоче її купити. Фон дер Ляєн після зустрічі опублікувала допис у соцмережі Х, у якому заявила, що Європа докладає більше зусиль, ніж будь-коли раніше, щоб зміцнити оборону України. «Наша нова протиракетна програма допоможе швидко наростити обсяги виробництва. На Україну чекає ще більше оборонної підтримки. А в міру просування реформ у Верховній Раді – і більше бюджетної підтримки. У цьому календарному році у нас ще є 37 млрд євро», – наголосила вона.

Спілкуючись із журналістами, Зеленський згодом допустив тристоронню зустріч із Трампом та Путіним на G20 – в грудні цього року у Маямі. За його словами, Україна готова підтримати такий формат за наявності відповідних домовленостей. Можливість проведення переговорів за участю трьох країн вже обговорювалася з американською стороною. Проте проведення такої зустрічі напряму залежить від того, чи вдасться президенту Трампу дотиснути путіна, щоб сісти за стіл перемовин. Якби до цього долучився китайський візаві, то шанси б суттєво виросли. Сумна коняка лавров, який за сумісництвом є міністром закордонних справ рф, у своєму виступі наголосив на тому, що місцем зустрічі має стати москва.

Журналісти з московії докрикувались до Зеленського із запитанням, чи відвідає він москву, на що Володимир Олександрович відповів «на ракеті, бл…». І хоч сама відповідь звучить дотепно, проте на жаль для нас Зеленський на ракеті в москву не полетить. Адже замість фінансування вітчизняних «Нептунів», «Сапсанів» та інших державних проєктів, левова частка грошей виділена на штілєрманівсько-мінідевські «Фламінго». А вони, хоч і мають великий плюс у вигляді гарної назви та рожевого кольору (перші екземпляри), проте мають ще й «незначний мінус» – не долітають до москви. Та й взагалі туди, де стоїть ешелоноване московське ППО у вигляді тих самих «Панцирів». Але цей мінус – ніщо у порівнянні із рожевим кольором ракети та пафосною войовничістю потужних незламників. 

Хай пробачить мене читач за цей сарказм. Просто глибоко володіючи реальним станом речей в Україні, розуміючи, в яких умовах зараз навчаються та й загалом живуть українські діти, я майже не маю цензурних слів для опису свого захоплення діями зеленої влади. Сарказм трохи допомагає. Хоча маю підозру, що винахід французького лікаря месьє Гільйотена дав би суттєво кращі результати.

У п’ятницю, 18 вересня, у Верховній Раді мала відбутися традиційна «Година запитань до уряду». На ній депутати планували заслухати звіт міністрів щодо проєкту Державного бюджету, видатків на будівництво оборонних споруд та підготовку до зими. Але, прибувши зранку до парламенту, народні депутати побачили зачинені двері сесійної зали. Як з’ясувалося, прем’єр-міністр та частина урядовців (а також частина лояльних до них депутатів) вирушили в Івано-Франківську область на Carpathian 8 Summit («Карпатська вісімка»). Додатковим приводом для обурення нардепів стало те, що після цього інциденту наступне пленарне засідання Верховної Ради перенесли аж на три тижні. Проте я особисто не бачу причин для обурення, швидше навпаки. Впродовж трьох наступних тижнів українці не отримають чергових надважливих законів на кшталт оподаткування посилок чи декриміналізації порнографії. Окрім того, кляті критикани повинні усвідомити, що для підтримки надважливої державницької роботи в стінах Верховної Ради в такому потужному режимі необхідним є оздоровлення.

Дихання свіжим карпатським повітрям в Буковелі у поєднанні із плануванням тотального вирубування Карпат заради встановлення там вітряків (приватних, до речі) – саме те, що дасть потрібну наснагу народним, прости Господи, депутатам. Давайте мислити логічно – лише уявіть, яка катастрофа відбудеться, якщо зелені депутати не зможуть проявляти потужність та незламність?

От, до прикладу, колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко не витримав шаленого темпу роботи. Потужність просто змусила його «влізти» у схеми «Карфагену», але коли частину здоров’я було втрачено через «тяганину» із НАБУ та САП, то заради свого порятунку Кравченко змушений був виїхати з Києва. Але там ситуація була набагато складніша, і Карпатами він не обмежився. Австрійські Альпи – саме те, що врятує генпрокурора. Як колись вже врятували Фірташа навіть від рук американської Феміди – США так і не змогли екстрадувати московського олігарха Фіраташа, який «чомусь» був власником більшості українських облгазів, родовищ титану та ін.

Але насправді питання вирубування Карпат – продовження дерибану України та геноциду українського народу. І фарисеї-паразити його таки здійснять, якщо ми, українці, їх не зупинимо. 

На превеликий жаль, українці втратили одного із своїх славних синів – Миколу Карпюка, який готовий був зупиняти свавілля влади. Микола Карпюк загинув у бою з російськими окупантами 19 вересня 2026 року на Запорізькому напрямку внаслідок удару ворожого дрона у віці 62 років. Він присвятив усе своє життя боротьбі за незалежність України, пройшовши крізь численні війни, революції та роки російських в’язниць. Як один із керівників Української Народної Самооборони (УНСО), брав участь у врегулюванні конфлікту в Придністров’ї та захисті територіальної цілісності Грузії під час грузино-абхазького конфлікту 1992–1993 років. У Грузії командував унсовським підрозділом «Арго» та дістав важке поранення. Був активним учасником акції «Україна без Кучми» (2000–2001), за що отримав від тодішньої влади 4,5 роки ув’язнення. Пройшов крізь Помаранчеву революцію та Революцію Гідності. У березні 2014 року Карпюка викрали російські спецслужби на кордоні з РФ. У 2016 році Верховний суд РФ засудив його до 22,5 року позбавлення волі за сфабрикованою справою про нібито участь у Першій чеченській війні. В одній із останніх наших розмов, Микола наголошував на критичній потребі духовного переродження українського народу, проходжені своєї народної Карми, виконанні свого призначення, даного Творцем. Надіюсь, ми всі разом зможемо це зробити.

Вічна память українському націоналісту-воїну Миколі Карпюку!