Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин № 116
Черговий важкий та болючий тиждень для України. В ніч з 5 на 6 липня російська армія розпочала масовану ракетно-дронову атаку по Україні. Основним напрямком удару був Київ: десятки ракет чергувалися із десятками дронів, або все разом летіло у напрямку столиці.
Українській протиповітряній обороні не вдалося збити жодної балістичної ракети. Головна причина: брак ракет-перехоплювачів для систем MIM-104 Patriot, заявив в ефірі телемарафону речник Повітряних Сил Юрій Ігнат. Він наголосив, що російська армія скористалася дефіцитом ракет для Patriot і атакувала Київ, зробивши ставку саме на балістику.
«Певний серйозний дефіцит є в Україні. І є серйозний дефіцит цих ракет перехоплюючих у світі», – сказав Ігнат.
Деталі атаки та статистика збиття:
• Балістика «Іскандер-М»/С-400: 23 випущено – 0 збито.
• Гіперзвукові/протикорабельні «Циркон»/«Онікс»: 6 випущено – 0 збито.
• Крилаті ракети Х-101: 33 випущено – 31 збито.
• Крилаті ракети «Калібр»: 6 випущено – 6 збито.
• Ударні БпЛА (різних типів): 351 випущено – 326 збито або придушено.
Принаймні 29 балістичних ракет завдало ударів по Києву та околицях. По столиці. А як з рештою регіонів?
Чи багато новин в інформаційному просторі щодо Сум? Херсона? Запоріжжя? Дніпра? Чи менших містечок, до прикладу на тій же Сумщині, – Глухова чи Конотопа?
Масова свідомість українців загнана в психоемоційні гойдалки між радісними вигуками після успішних ударів ЗСУ та слізливими криками болю за вбитими українцями – і воїнами, і цивільними.
Ми палимо нафтопереробні заводи, нафтобази і нафтові термінали, противник стирає з лиця землі КАБами прифронтові міста, руйнує інфраструктуру, випалює автозаправні станції, руйнує об'єкти «Нафтогазу». Діючих нафтопереробних заводів і нафтобаз в нас вже не залишилося. Удари по Києву кремлівські демони теж називають «актами відплати».
Логіка ескалації невблаганна. Удари наростатимуть. Кількість зруйнованих будинків, об’єктів інфраструктури та промисловості, вбитих та поранених українців – також. Проте і кількість пошкоджень на московії теж:і НПЗ, і об’єкти ВПК (зокрема стратегічно важливі), і логістичні вузли і т.д.
Що буде далі? Питання, яке слід ставити собі весь час. І дивитись не під кутом зору зелених хламіндічів-штілерманів, а з точки зору інтересів українського народу. Вижити. Зберегти себе як окремий народ. Побудувати державу Україна, в якій влада і власність належатимуть українцям і по духу, і по крові. Проте якщо існуючі тенденції буде збережено, то нас від образів у попередніх реченнях відділятимуть космічні відстані. Недосяжні для подолання ані людиною, ані українським народом. Тому тенденції та обставини мусять бути зламані. Інакше – смерть. Фізичне життя у внутрішній та/або зовнішній еміграції продовжиться, ще при цьому можна буде брати бандуру та співати сумних пісень про нелегку долю українців. Вдягнувши при цьому вишиванку та гордо відповідаючи «Героям Слава!» різним зермакам, які вигукуватимуть сакральні для нас гасла.
«Міряти перемогу ефективними ударами по логістиці та критичній інфраструктурі – явно виходить за межі здорового глузду й лише навіює фантазії про близьке закінчення війни», – написав посол України у Великій БританіїВалерій Залужний у своїй статті «Поразка росії чи фантазії перед катастрофою».
Ексголовнокомандувач ЗСУ у своїй статті застеріг, що сприйняття рф як такої, що програла, є небезпечною помилкою на тлі тактичних успіхів України.
Хочу закцентувати увагу читачів на окремих тезах Залужного. І не тому, що повністю розділяю його бачення політики та геополітики, яке насправді відсутнє в публічному просторі і поки залишається невідомим для українців. Тези Залужного прямо суперечать урапатріотичним картинкам, створеним у масовій свідомості зомбованих українців. Картинки і реальні результати – різні категорії. Так само, як «голограма Голобородька» на виборах у 2019 та реальні дії Зеленського впродовж останніх 7 років.
Ключові тези статті генерала Залужного:
• У війні на виснаження не буде переможців, лише переможені.
• Не можна говорити ні про чию перемогу. росія не може окупувати Україну військовим шляхом, а Україна не може деокупувати захоплену територію.
• Наші удари по росії є лише тимчасовим успіхом, який неодмінно вернеться з таким же або сильнішим ефектом по нас.
• Явно перебільшеними є твердження, буцімто росія програла війну.
• Росія не досягла заявлених цілей, а значить не перемогла. Однак росія окупувала великі території, які Україна не зможе повернути. Будь-який мирний договір буде болючим у питаннях територій. Це очевидно.
• росія має більший запас ресурсів, власні космічні можливості та виробництво балістики.
• Неможливо виготовити достатньо систем ППО, щоб протидіяти цьому.
• Навіть завдаючи нищівних ударів росекономіці, Україна залишається залежною від підтримки Заходу та накопичує безліч внутрішніх проблем.
• Це війна на виснаження. За будь-яким успіхом або невдачею неодмінно стоїть ціна, яка завжди буде непомірно високою щодо реальних можливостей цей успіх забезпечити.
• Фронт як був, так і залишається в глухому куті. Питання навіть не в тому, як утримати ту чи іншу позицію – а як до неї дістатися. Величезні втрати не пропорційні отриманим результатам. Втрачати велику кількість людей уже неможливо.
• Вирішення тактичних завдань здійснюється поза загальною стратегією, тому ніяк не впливає на загальну ситуацію.
• Війна на виснаження не характеризується кількістю захоплених або звільнених територій. Війна на виснаження – це здатність людей терпіти її продовження.
• Ми бачимо об’єднання навколо України, але не об’єднання проти росії. Ось чому ця війна продовжується.
Як на мене, то ці очевидні тези відповідають дійсності, проте є лише частиною правди. Жодним чином не розкривають питання усіх груп вигодонабувачів від війни рф проти українського народу.
Проте в контексті існуючих інформаційних ресурсів та широких потоків зеленої пропаганди – навіть очевидне може стати одкровенням для одурених та засліплених українців, загнаних у боротьбу за виживання.
Найважливішою геополітичною подією цього тижня став саміт НАТО в Анкарі, який пройшов 7–8 липня 2026 року, завершився ухваленням офіційної Декларації, яка закріпила перехід Альянсу до концепції «НАТО 3.0» із фокусом на технологічне переозброєння Європи та масштабні фінансові зобов'язання щодо підтримки України.
Європейські союзники та Канада офіційно зобов'язалися виділити Україні 70 мільярдів євро військової допомоги на 2026 рік і заклали аналогічну суму на 2027 рік.
Механізм PURL: Постачання зброї та дефіцитних ракет зі США координуватиметься за схемою, коли європейські країни фінансуватимуть закупівлі безпосередньо у компаній американського оборонно-промислового комплексу.
Країни НАТО підтвердили намір вийти на рівень оборонних витрат у 5% від ВВП до 2035 року та оголосили про нові спільні закупівлі озброєння на суму понад $50 мільярдів.
Декларація фіксує створення трансатлантичної військової хмари, масштабування систем ШІ для ведення бойових дій та збільшення виробництва артилерійських снарядів до 4 мільйонів на рік.
Саміт супроводжувався жорсткою риторикою президента США Дональда Трампа. Він публічно розкритикував європейських лідерів (зокрема Іспанію) через недостатнє залучення до конфлікту навколо Ірану, знову порушив питання про перехід Гренландії під контроль США, проте схвально відгукнувся про військову спроможність України та ефективність ударів ЗСУ по нафтопереробній інфраструктурі рф.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, який виступав в ролі господаря саміту, на тлі посилених заходів безпеки в Анкарі наголосив, що зустріч стала історичним кроком до зміцнення південного флангу НАТО.
Інформаційний пул ОП називає «головним проривом» для Києва двосторонні перемовини Володимира Зеленського та Дональда Трампа, на яких США погодилися надати Україні ліцензію на власне виробництво батарей і ракет-перехоплювачів Patriot.
Проте, як на мене, то цей «прорив» поки носить невизначений характер. Адже навіть наявність ліцензії на власне виробництво батарей і ракет-перехоплювачів ще зовсім не означає початок такого виробництва і збільшення надходжень відповідних засобів до ЗСУ.
Налагодження та запуск відповідного виробництва в Україні за оптимістичних сценаріїв потребуватиме принаймні 2,5 року. Навіть за умови запуску такого виробництва на території Німеччини, яка є найбільш високотехнологічною державою ЄС, терміни можуть зменшитись до 18 місяців.
PAC-3 (Patriot Advanced Capability-3) – це американський високоточний зенітний ракетний комплекс великого радіуса дії та сімейство однойменних перехоплювачів, розроблених Lockheed Martin. За підсумками 2025 року, компанія випустила рекордні для себе 620 одиниць, а поточна спроможність на 2026 рік оцінюється в районі 650 ракет на рік.
У січні 2026 року Міністерство оборони США та Lockheed Martin уклали масштабну семирічну рамкову угоду, метою якої є потроєння виробництва. Згідно з планом, обсяги мають поступово зрости з нинішніх ~600 одиниць до 2000 перехоплювачів PAC-3 MSE на рік до кінця 2030 року. Якщо вже існуюче найбільш високотехнологічне виробництво в світі говорить про потроєння впродовж наступних семи років, то виникають обґрунтовані сумніви щодо такого запуску в Україні. І навіть інженерна геніальність Штілермана та потужна незламність Зеленського в цьому випадку не розвіюють тверезих сумнівів.
І це ж йдеться про загальний обсяг виробництва, а не про те, що постачатиметься безпосередньо Україні!
Мій висновок за тією частиною результатів саміту, що вже винесена в публічний простір, – війна продовжуватиметься, найімовірніше, ще принаймні до кінця 2027 року.
Єдиною умовою, здатною це змінити, можуть стати катастрофічні результати нинішнього витка ескалації, який, за словами військових аналітиків, досягне свого піку у серпні-вересні 2026 року.
У цьому контексті слід згадати інтерв’ю нинішнього глави ОП Кирила Буданова для РБК-Україна від 07.07.2026.
Ексочільник ГУР висловив думку, що активна фаза війни росії проти України може завершитися цього року. Він зазначив, що для виходу з ескалації потрібна максималізація ескалації.
За словами Буданова, зараз обидві сторони увійшли у фазу глибокої ескалації. За логікою конфліктів, щоб вийти з цього стану, потрібно досягти максималізації ескалації (її піку).
Пікова ескалація завжди веде або до глобальної катастрофи, або до деескалації та відновлення діалогу. Очільник ГУР розраховує саме на сценарій деескалації. Якщо мирний процес заблокується і дипломатичні зусилля не дадуть результатів, Україна та рф спроможні вести війну високої інтенсивності ще роками – зазначив глава ОП.
Попри нібито логічність викладеного Будановим, мушу зазначити певний факт: історичний досвід нам чітко показує, що після пікової ескалації відбувається деескалація та мирні перемовини за умови завдання болючої поразки противнику та його подальшої капітуляції. І якщо ми говоримо про війну такого масштабу та інтенсивності, як війна рф проти України, то історія не може навести фактів на підтвердження гіпотези Буданова.
Окремо хочеться зазначити, що вже впродовж тривалого часу надання Україні допомоги не супроводжується тезами офіційних осіб щодо безкоштовності допомоги та відсутності подальших зобов’язань України. Кредит від ЄС на 92 млрд є саме кредитом. І умови надання 70 млрд у 2026 та ще 70 у 2027 нам не озвучувались. Зрештою не просто так президент США Дональд Трамп у своєму виступі згадав про українські надра. Та й європейські лідери в цьому контексті точно не є альтруїстами, радше навпаки – саме глобалістична позиція щодо продовження війни визначає подальші дії.
«Ми бачимо об’єднання навколо України, але не об’єднання проти росії. Ось чому ця війна продовжується», – саме про це написав Залужний у вищезгаданій статті.
Завершуючи підсумки зустрічі в Анкарі, хочеться згадати досить смішний жарт Зеленського у відповідь на питання Трампа.
«Але одне з того, про що я говорив із ним (володимиром путіним – ред.), було: де він хотів би зустрітися? Він сказав: в ідеалі – у москві. Я відповів: “Я не думаю... Знаєте, я ж маю себе поставити на його (Зеленського – ред.) місце. Я не знаю, чи поїхав би він до москви”», – розповів Трамп, висловивши попередньо переконання, що невдовзі відбудеться зустріч Зеленського та путіна.
«Ви б поїхали до москви?» – запитав американський президент, звертаючись до українського.
«Це небезпечно, бо там у повітрі зараз багато українських дронів. Європа?» – парирував Зеленський.
«Ні, до Європи теж складно. Я не хочу ставити йому (путіну – ред.) це запитання», – зазначив лідер США.
Так от, жарт про «багато українських дронів в москві» справді викликає усмішку. Проте сміх дуже підступна зброя. Раніше Зеленський казав, що коли на москву полетять не сотні, а тисячі українських дронів, тоді вже москвичі обов'язково відчують страждання киян. Проте з березня минулого року вже більше 4000 українських дронів були запущені по москві. Проте тільки один дороговартісний дрон «файєрпоінт» 4 травня 2026 року пробився до самої москви, влучивши у багатоповерхівку десь за 6 км від кремля.
«... феєрична атака на московський НПЗ, яка стала можливою як завдяки кропіткій, професійній роботі наших інженерів і військових, так і завдяки формальному ставленню до організації ППО нашого ворога, який на вимогу путіна заставив “Панцирями” всю москву, а підходи до НПЗ, який розташований на периферії, не прикрив надійно. Але повторити успіх вже навряд чи вдасться – туди вже перекинули з фронту додаткові засоби ППО», – написав інженер-розробник дронів, офіцер ЗСУ Юрій Касьянов.
Найбільш кричущими подіями внутрішньоукраїнської політики минулого тижня стали рішення Печерського суду щодо заборони публікувати інформацію про статки брата директора ДБР та обшуки у Олексія Бабенка, який є власником великої компанії-виробника дронів Vyriy Industries та мажоритарним акціонером (володіє 75%) видання «Бабель».
Обшуки, до речі, за абсолютно випадковим збігом обставин були проведені після публікації розслідування видання «Бабель» про страшні злочини щодо особового складу у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля».
Олексій Бабенко, до речі, публічно сказав, що не пов’язує обшуки у нього зі скандальною статтею «Бабеля» про жорстокість «Скелі». Радник міністра оборони Флеш публічно сказав, що найвірогіднішим приводом для наїзду ДБР є те, що зараз починаються тендери на дрони. А там конкуренти на все готові, аби одні з найкращих і найдешевших фпв-дронів України не були на торгах.
Слідчі дії провело Державне бюро розслідувань (ДБР) у межах «невідкладних дій» без попередньої ухвали суду на понад 40 локаціях, включно з офісами компанії та помешканнями родичів Бабенка.
Правоохоронці розслідують можливе заволодіння бюджетними коштами та штучне завищення вартості БпЛА, які постачалися державі за багатомільярдними контрактами у 2025 році.
Підприємець відкинув звинувачення, заявивши, що дрони його компанії коштують приблизно на 20% дешевше, ніж середня ринкова ціна аналогів від конкурентів.
За твердженнями моїх знайомих військових та інформацією щодо інших виробників, «Вирій» виробляє якісні дрони за найнижчою ціною, тому звинувачення в завищенні цін виглядають явно необґрунтованими. Кілька моїх друзів взагалі сказали, що серед «державних» дронів (тих, які для ЗСУ купуються за державні гроші), «вирії» є найкращими та максимально готовими до бойового застосування вже у момент надходження у підрозділ.
6 липня Печерський районний суд Києва в особі судді Сергія Вовка заборонив журналістам агенції «Слідство.Інфо» та «Центр протидії корупції» (ЦПК) оприлюднювати розслідування про майно брата директора ДБР Олексія Сухачова.
Журналісти кілька місяців досліджували активи рідного брата голови ДБР – харківського бізнесмена Олександра Сухачова. Вони виявили 143 об'єкти нерухомості: десятки квартир та комерційних офісних приміщень.
За словами розслідувачів, фінансові ниточки від придбання цих активів та угод безпосередньо ведуть до Державного бюро розслідувань, яким керує Олексій Сухачов.
За два тижні до публікації журналісти надіслали офіційні запити директору ДБР та пов'язаній компанії. Замість відповідей фігуранти оперативно звернулися до суду для блокування виходу матеріалу.
Зелене правосуддя остаточно перетворюється на інструмент цензури суспільно важливих матеріалів. Фактично відбувається тестування інструменту судових заборон, яким можна заткнути будь-яких журналістів.
Знайшли майно у чиновників або пов’язаних осіб, отримане на вкрадені та/або корупційні гроші? А ми просто заборонимо вам про це розповідати!
Янукович в Ростові сумно дивиться на це все і вже в сотий раз повторює: «А що, так можна було?».
Знаючи особисто, що таке переслідування владою за донесення правдивої інформації, я дуже добре розумію можливі подальші наслідки. Свобода слова та демократія – гарні слова для промови, але категорично не підходять для застосування зеленою владою. Боротьба із росією використовується для реалізації путінських моделей свободи слова та демократії.