Три Матері – одна любов

Звичайно, вони могли провести цей концерт у значно вужчому колі. Наприклад, щоб були тільки учні вокальної студії «Барвисток», їхній натхненний керівник, батьки, яким завжди цікаві нові творчі сходинки своїх дітей, ну і, може, деякі гості. Але вони вчинили інакше. І вчинили, скажу вам, правильно. Бо якщо в душі і на вустах так багато музики, пісень, світла, любові і тепла, щирих зізнань у сокровенному, то ними обов’язково треба поділитися  з якомога більшою кількістю людей. 

Їм вдалося це зробити – поділитися: недільної днини, у перший день Святої Трійці, в приміщенні Українського національного музею (Українська околиця Чикаго) відбувся зворушливий благодійний захід під назвою «Три Матері». Саме таким його побачили організатори вечора – керівник студії «Барвисток» Тетяна Бариляк (співачка BARVA) та голова батьківського комітету Анастасія Сович. Саме таким задумали, щоб повести поетичну і пісенну мову про три святі образи, які ведуть нас через життя. Про трьох Матерів, які насправді є у кожного із нас, – рідну Неньку, яка дала життя, небесну Матір, Богородицю, яка із Сином своїм опікується нами, й Матір-Україну, ту, що цілющими соками напувала, ту, що жовтогарячими соняхами зігрівала і двома кольорами на вишиванці в дорогу далеку, якщо судилося, проводжала… 

Про це щиро і пристрасно вела мову ведуча вечора Тетяна Бариляк. Ця щирість і пристрасть відлунювали у кожному із виступів, завдяки яким творча зустріч стала справжнім святом любові. Отієї, що не виміряти, бо вона безмірна. Отієї, що не зважити, бо вона не має ваги. І не має ціни. І не знає відстаней. Отієї, що лине до нас від усіх трьох Матерів. І до них лине. Від нас. Бо ми освячені її невидимою силою.

Пісенна канва благодійного вечора була зіткана з неймовірно красивих творів. Про те, «Як ласкаво дивиться Марія», співала Тетяна Бариляк (концертмейстер Ольга Карабінович). Свої візерунки до рушничка любові вплітали її вихованці – гурт «Барвисток», який співав про «Сонце України», та юні солісти: Полінка Збрик у пісні перетворилася на «Дівчинку-перлинку», Міла Власова не приховувала своїх емоцій піснею «Бо мама – як сонце», пісенну «Славу Україні» творив Юстин Сович, «Незламною» постала Катерина Бойко, про «Незалежну душу» співала Анджеліна Сович. Ніжною фортепіанною музикою надихав усіх  юний Іоан Гриценко. «Ave Maria» озивалася скрипкою в руках талановитої Юлії Перехожук (концертмейстер Оксана Підручна). Свої пісенні молитви до «Цариці неба» і до рідної неньки складали вихованці вокальної студії «Елегія» (керівники Світлана Поляк та Віта Ліхачова). Сонячної радості додали присутнім маленькі театрали (студія «Диво», керівник Ольга Олійник), які з дитячою безпосередністю вийшли до глядача з мінівиставою «Як курчатко загубило маму». Прозвучала й відомі всім «Рідна мати моя» (Олег Кочержук), «Два кольори» (Богдан Савчук), «Живи, Україно!» (Андрій Бойчук). А зворушливою авторською поезією поділилася Анна Кудлейчук.

Особливим мистецьким візерунком свята стала сюжетна композиція, яка поєднала соло Тетяни Бариляк із піснею «Летіла зозуля» та вихід вихованок модельної школи «StarKids» (керівник Катерина Грод) в українському етноодязі із колекції «Моє коріння» Роксолани Прокопів. Мамина любов, мамині турботи за долю своїх дітей, мамине благословення – усе було і в тій пісні, і в тих інсценізованих моментах, коли мама заплітає донечці стрічку в коси, чи віночок кладе на голову, чи намистом прикрашає вишиванку… Кожен жест – як молитва. Воістину, хай святиться ім’я твоє, Мамо. Найбільше щастя – до серця твого горнутися. Найбільша милість – до рук твоїх натруджених схилитися. Найбільше диво – весь світ в очах твоїх побачити. Такий ніжний, такий щирий, любов’ю і чистою  сльозою радості наповнений.

Але нині – криваві твої сльози, рідна ненько. І ти плачеш, Українонько мила. І Ти, Царице небесна, ідеш зі зраненим серцем до кожного храму  і до кожної душі, де благають Тебе про порятунок від ворога лихого. Від того, хто не відає, що таке любов. Інакше не чинив би те, що чинить на святій нашій українській землі. 

Вони знають про це, як ніхто, – гості нашого свята, українські захисники, які перебувають в Америці на лікуванні. Їм – особлива вдячність, особливі аплодисменти і кожний пісенний подарунок. А ще – аукціон. Його майстерно провела на благодійному вечорі Анастасія Сович, заохочуючи присутніх придбати чудові лоти – намисто ручної роботи та сертифікат на фотосесію від Роксолани Прокопів, книги «Ярка», «Журавка» та «Спадок» Мар'яни Гладій, художню пробу на полотні  «Дорога додому» Анджеліни Сович, вишивану сукню «Волошки в житі» від магазину LUXART Lana’s Vyshyvanka, спеціально написану до свята картину «Три Матері» авторства Оксани Кріцак. Усі лоти знайшли своїх власників. А виручені кошти (2,5 тисячі доларів) вирішено передати благодійним фондам на лікування наших захисників.

Ось таким був цей вечір – пісенним, благодійним, творчим, щирим. І родинним. Тому й прозвучала майже на завершення  «Мамина сорочка» – пісня про особливий родинний оберіг. Її, добре знану, виконували і діти з матусями, і весь зал. А фінальним акордом зустрічі стала прем'єра пісні «Тут я народилась», яку радо представила присутнім співачка BARVA (Тетяна Бариляк). Вона співала про рідну землю – святу, горду і нескорену, Чумацьким Шляхом хрещену, освячену калиною, і кожному хотілося вторити за  виконавицею: «Тут я народилась, тут я буду жити, і пісні співати, мріяти, любити. Тут я народилась, тут мій рідний край, тут душа смакує щастя коровай». Бо в тих словах – думки, відчуття і  мрії багатьох із нас. 

*   *   *

P.S. Колектив із назвою «Барвисток» Тетяна Бариляк створила свого часу в Україні, а після переїзду до Америки вирішила  дати життя його «побратиму» і тепер продовжує леліяти цвіт-барвисток в душах українських дітей за океаном. Вітаємо вокальну студію з їхнім першим звітним концертом, який став основою благодійного вечора. Вдячність батькам, спонсорам і партнерам, друзям, всім учасникам і глядачам. Ми мусимо бути разом, мусимо бути єдині. Мусимо тримати свій фронт, свою пісню, свою допомогу Україні. Бо прийде, прийде до України мирна днина. І всі разом ми посмакуємо нашим спільним короваєм щастя. Обов'язково посмакуємо!

Фото Петра Ковтуна