Далі – гірше
Черговий епізод, який породжує війна, незавершена революція, несправедливість, свавілля влади, призвів до перестрілки між поліціянтами та цивільним...
Гинуть поліціянти, гинуть цивільні...
Я просто хочу розібратися в причинах цієї «громадянської війни».
1. Затяжна війна завжди ламає мирну психіку людей та породжує категорію людей, які вигоріли психічно і яким вже байдуже, кого убивати. Вони настільки втомилися від постійної напруги, що їхнє гасло «Не чіпайте мене, інакше я буду вас убивати, і мені байдуже, що я теж загину». На таких людей закони чи насилля влади більше не діють. Їм все одно. Згадав слова НАУ в одній пісні з 90-х «Я поставил на високом чєрдакє пулємьот і напісал: “Сюда нікто не ввойдєт”». Дім як остання фортеця...
Зазвичай таке відбувається з тими, хто пройшов через війну, але це може бути і з цивільними.
2. Несправедливість породжує гнів. Гнів породжує агресію.
Згадайте епізоди визвольної війни XVII ст., наприклад, Северин Наливайко. Він повернувся з походу з 2,5 тис. козаків, щоб відплатити за вбивство батька магнату Калиновському. Відплатив, але не зміг далі зупинитися... Та сама логіка.
Те саме з Богданом Хмельницьким... Чи вони зважали на тодішні закони?
Ні, справедливість стоїть вище законів.
3. Для чого потрібні суди і взагалі правоохоронна система? Для абстрактного закону, написаного 4-5 сотнями не найрозумніших в країні людей, дуже часто під диктовку олігархів, корупціонерів та зовнішніх сил?
Ні, суди потрібні для того, щоб люди не вбивали одне одного частіше, ніж необхідно. Такий собі запобіжник. Коли суд корумпований, судді й прокурори отримують від влади шалені зарплати та привілеї, вони і судять завжди в один бік. Каральний суд, який завжди засудить пересічного в спорі між ним і державою.
4. Поліціянтам в цій системі відводиться роль громовідводу. Їм кажуть, що вони якісь особливі, у них більше прав, ніж у пересічних. А вони просто юридично безграмотні. Та й тактично не підготовлені. Забрати у них зброю, це як у дитини цукерку. Більшість молоді в патрульній поліції просто сховалася там від армії.
5. Поліцейські все частіше стикаються з СЗЧ-никами. А вони не готові до цього.
СЗЧ-ник – це людина, яка вже порушила закон. Причому там якісь шалені строки теоретично дають – від 7 років і вище. Це навіть більше, ніж за ненавмисне вбивство.
Дезертири бувають двох типів: ті, що не воювали, та ті, що воювали. Перші пішли в СЗЧ зі страху, а другі – тому що вигоріли та смертельно втомилися.
Оці другі смертельно небезпечні для поліцаїв та ВСП. Вони вважають, що це не їх треба судити, а державу, за те що вона довела їх до такого стану.
Других краще не чіпати взагалі, гроші скінчаться – вони і самі можуть повернутися.
6. Суспільство хворе, держава корумпована та неефективна, війна, обстріли, несправедливість – все це породжує у людей страх, розпач, агресію. Для такого стану це ще дуже тиха ситуація в середині країни.
Далі буде гірше.