Сурма: україноцентрична газета

Щебетали пташечки на гаївках у Палатайні

Є у нашого народу традиції, які не просто зберігаються. Вони живуть у серці, передаються з покоління в покоління, звучать у кожному подиху весняного вітру і відлунюють у наших українських долях, розкиданих по всьому світу. Однією із таких традицій є великодні гаївки – справжні перлини народної творчості, давні обрядові пісні та ігри, що оживають разом з великодніми дзвонами.

Щойно завершується святкова Літургія, як церковне подвірʼя наповнюється нестримним гомоном, сміхом, співом та рухом. Починається особлива магія – гаївки! Ох, як їх чекають парафіяни, особливо діти, церкви Непорочного Зачаття, що у Палатайні! Чекають цілий рік, від минулого Великодня, своєю дружною парафіяльною родиною.

Уже пʼятий рік поспіль активні учасниці ансамблю «Етнос» під керівництвом невтомної бджілки Наталії Фігель, а також Василина Пастернак та Інна Канюка організовують у місті Палатайн це святкове дійство. Завжди готуються до нього заздалегідь. Так було і цьогоріч. Дівчата власноруч в’язали цілі гірлянди із кольорових стрічок, виготовляли прикраси, декорації, накручували барвисті кутасики, а також пекли із тіста традиційних пташечок (аж 237!), якими потім ласували діточки.

Гаївки відбулись в аудиторії СУМу. Програма була дуже цікавою, змістовною та насиченою. Учасниці ансамблю «Етнос» у костюмах різних регіонів України творили атмосферу живої культурної спадщини, яка промовляє до нас і народним одягом, і піснями й танцями, і джерельним українським словом, і нашими традиціями та обрядами. Все було надзвичайно щиро, святково, по-родинному. Справді відчувалося світло Великодня і благословення воскреслого Христа, який дарує нам любов, навчає нас любові і чекає любові від нас. Усмішки, щасливі оченята діточок і радість їхніх батьків промовляли самі за себе. Дуже тішить, що у нашій громаді багато малюків, адже це – велика надія на майбутнє, велика надія на те, що ми збережемо частинку України тут, у закордонні.

Особливого звучання святу додали дівчата з тріо бандуристок «Alvia» – Аліна, Віра та Яна. Їхній живий спів та гра на бандурі стали справжньою окрасою святочної зустрічі. Участь у програмі взяли також церковний хор церкви Непорочного Зачаття під керівництвом Ігоря Шумського, дитячі хорові колективи «Водограй» та «Ангелик» під керівництвом неймовірної Марії Кириченко. Дитячі голоси лунали особливо щиро. А коли лунає дитячий спів, то світ стає чистішим і світлішим. Дитячий спів – це нагадування про те, якими ми, дорослі, були і якими у певному сенсі маємо залишатися. Це – довіра, надія і віра у все світле і чисте, чого і повинно бути якнайбільше у нашому житті.

Гаївки… Вони також звучали по-особливому. Кожне слово, кожна гра, кожен хоровод і танець у колі засвідчували, що їх не просто виконують, їх проживають. Ті, хто уже не вперше брав участь у такому дійстві, були впевненими, активними. Ті, хто вперше, – придивлялися до старших і дуже хотіли й собі навчитися. А всі разом нагадували отих пташенят, про яких співають: щебетала пташечка під віконечком, сподівалась пташечка весни з сонечком… Бо весна і сонечко – це надія на життя. Наповнені ними і гаївки: тут і заклик весни, і прощання з холодом, і сподівання на щедрий рік, і надія на світлу долю.

У сучасному світі, де ритм життя часто витісняє традиції, гаївки, як і вся народна культура, стають впевненим голосом нашої ідентичності. Вони повертають нас до справжнього: до щирості, до простоти, до радості бути разом і відчувати велику Божу любов.  Коли звучить гаївка, здається, ніби сама земля співає. Тож нехай з кожним роком гаївки лунають ще гучніше! Нехай їхній спів єднає родини, громади й цілі покоління! Нехай у цьому співі розчиняються усі буденні тривоги та клопоти. Нехай кожне слово торкається найтонших струн душі, пробуджуючи віру, надію і любов. Бо доки ми стаємо в коло, доки беремся за руки і співаємо разом, доти ми непереможні!

Щира вдячність всім організаторам, всім учасникам величного і справді родинного дійства – великодніх гаївок у Палатайні. Особлива подяка Петру Ковтуну за неймовірні світлини, переглядаючи які, наче знову проживаєш той день.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес! І нехай воскресне до нового мирного життя наша рідна Україна!


Фото Петра Ковтуна


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."