Три місяці роботи Федорова на чолі Міноборони

Погляди редакції можуть не збігатися з окремими твердженнями, наведеними у тексті

Рівно три місяці тому, 14 січня 2026-го, Михайло Федоров став міністром оборони України. 

І вже 30 січня Верховний Головнокомандувач Зеленський поставив новопризначеному міністру важливе завдання: розв'язати усі питання мобілізації та «бусифікації».

Федоров кинувся виконувати. І ось що сталося протягом цих 2 місяців.

7 лютого, Харків. Чоловік поранив ножем співробітника ТЦК.

15 лютого, Одеса. Натовп напав на працівників ТЦК.

16 лютого, Харків. Водій збив поліціянтку, яка працювала разом з патрулем ТЦК.

18 лютого, Коломия. Вибух у приміщенні районного ТЦК, кваліфіковано як теракт.

25 лютого, Кривий Ріг. Чоловік кілька разів вистрелив у бік в/с ТЦК. 

2 квітня, Львів. Інспектор митниці завдав кількох ножових поранень військовослужбовцю ТЦК Олегу Авдєєву, який згодом помер у лікарні. 

На початку квітня Харківський обласний ТЦК вимушений був констатувати ЗБІЛЬШЕННЯ кількості нападів на своїх співробітників.

Всього за перші місяці 2026 року в Україні зафіксовано 73 напади на військовослужбовців ТЦК.

Але це ще не все.

Без будь-яких підстав, абсолютно незаконно на військовий облік почали ставити жінок. «Цифровий» нардеп від «слуг» пояснив це «технічними збоями роботи реєстрів або зловживаннями окремих посадовців». 

Але при всьому цьому незаконно поставлені та вже оголошені у розшук жінки – не можуть бути з нього видалені, «не передбачено правових механізмів». І таких випадків вже близько 70. 

Сімдесят «випадкових» збоїв у реєстрах. Один-два ще можна було б назвати випадковістю чи збігом обставин. Але як можна повірити у сімдесят? Серйозно? 

Також стався просто фантастичний за ступенем абсурдності випадок, коли у Рівненському ТЦК взяли на облік жінку, яка перебуває у декретній відпустці із 8-місячою дитиною. Киянку без медичної освіти зробили у Рівному «солдатом» та визначили військову спеціальність як «фельдшер». При цьому «виписати» з військового реєстру «Оберіг» через помилку – «немає правових механізмів». А електронні реєстри – це якраз саме те, на чому Міша Федоров спеціалізується. 

Тобто «помилки» стаються десь там в електронних реєстрах, створених криворукими федорівцями – а у розшук подають реальних живих людей. З гігантськими штрафами, які звичайній людині дуже складно скасувати.

Це вже «Чорне дзеркало» – чи ще ні?

Нагадаю: майже одразу після отримання найвищого доручення Федоров заявив, що проблему мобілізації можна розв'язати … «вербуванням іноземців». Найманців іншими словами. Яким глибоко плювати на Україну, їм важливі лише гроші. Тобто ідея була дурнувата від початку. 

А ви що, дійсно очікували мудрих рішень від 35-річного парубка? 

І як загалом, що думаєте, чи впорався юний міністр-диджиталізатор із «розв’язанням проблем мобілізації»? 

І чи міг би він їх розв’язати хоча б теоретично, навіть якби був розумним? 

Принагідно нагадаю, що Зеленський також поставив завдання Федорову «поставити крапку в невирішених питаннях щодо контрактної армії». 

Чи то крапка у Федорова якась така довга та прозора, чи то він просто забив прутня на чергову маячню Пересидента – але щось якось досі немає у нас контрактної армії, і ніщо не вказує на наближення до неї.

Солдати та офіцери поза ЛБЗ отримуються близько 20 тис. грн зарплати (ГЗ) – що забезпечує рівень життя десь між «жебрак» та «бідняк». 

«Слава ЗСУ!» – кричали вони. 

При тому, що кількість «ухилянтів» сягнула 2 млн осіб, а у бігах (СЗЧ) перебувають 290 тисяч мобілізованих українців.

А у той же час, у квітні 2026-го військовослужбовець Бучанського РТЦК Коломієць задекларував золоті злитки на суму 7,7 млн грн, і там ще дрібнички: 43 тисячі доларів готівкою. Це у 26 разів перевищує його річну зарплату (366 тис. грн, що вже вище ніж ГЗ звичайного солдата на ППД).

«Економічна правда» 6 квітня опублікувала дослідження – скільки що коштує. Наприклад, «пожиттєве зняття з військового обліку» – 9 000 доларів. «Зелений коридор» до Румунії, Молдови, Польщі чи Угорщини – 10 тис. дол. «Медична евакуація» в реанімобілі, з кисневою маскою на обличчі, у супроводі фельдшера та «спецспредставника» – 12 тисяч доларів. «Нічого особистого, лише бізнес».

То яку оцінку (від 1 до 12) діяльності юного міністра оборони Федорова ви б йому поставили за два місяці його перебування на посаді міністра оборони? 

Адже саме йому президент доручив виправити проблеми мобілізації. Не Сирському, не Гнатову, не Буданову – саме Федорову. Людині без найменшого військового досвіду. Та і взагалі без будь-якого досвіду. Єдине, на чому він розуміється – на державному цифровому контролі, на обмеженні цифрових прав. 

Можливо, відомо про щось хороше, що він зробив на посаді – крім відвертої брехні, примітивної популістики та нездійснених обіцянок?

Чи краще «дати йому сто днів – він себе ще покаже»?