Слова для Нової Культури, або Неомарксистський новояз
Спочатку я хотів коротко відповісти на коментар, але вийшло не зовсім коротко, тому пишу окремо, тим більше, що тема серйозна – конспірологія. Тож процитую коментар шановного пана Олеся Городецького до мого попереднього поста, який і спричинив появу цього тексту:
«Добрий текст Олега Синякевича про наїзди деяких "активістів" на Яну Зінкевич. За винятком конспірологічної частини про "соросят", а там є різні люди і, якщо не помиляюся, то голова фонду "Відродження", якраз підтримав Яну, – з основним текстом погоджуюся».
Як то кажуть – дякую на добрім слові, а тепер до «конспірологічної частини».
Спочатку, напевне, варто зауважити, що у мене «соросята» не присутні, не мій стиль. Я задіював кілька разів цей термін, але це було в цитатах. На моє бачення, неомарксизм, будівничим якого є структура Сороса, занадто серйозна і загрозлива хвороба, щоби до його проявів ставитися так легковажно.
Щодо самої конспірології, то якщо ми заглянемо до Вікіпедії чи у будь-яке інше джерело спрощеної інформації, то прочитаємо приблизно наступне:
«Конспірологія (теорія змови) – система поглядів, що пояснює політичні, економічні, суспільні та науково доведені явища результатом змови якихось могутніх таємних сил чи суспільств».
Не фахівець з психопатології, але під цей опис підходить діагноз параноя. Тобто є науково доведені явища, а хтось шукає (бачить) змову неіснуючих таємних сил… Чиста параноя. Хоча може бути і апофенія. Коротка характеристика апофенії: це схильність людини бачити взаємозв'язки, патерни або закономірності у випадкових, беззмістовних даних. Це когнітивне викривлення, при якому мозок штучно впорядковує інформацію, знаходячи сенс там, де його немає. Термін ввів німецький психіатр Клаус Конрад у 1958 році.
У роботах Клауса Конрада не було згадки про ознаки такого діагнозу, як «теорія змови». Але у 2001 році швейцарський нейропсихолог Пітер Брюггер застосовував цей термін для опису психічного стану людей, яких у нас називають «конспірологами». А вже під це визначення підпадає будь-хто, хто спробує займатися аналізом подій за контраверсійними сценаріями, тобто відмінними від «науково доведених». Тому сьогодні межа між аналітикою і хворобливою апофенією скоріше пролягає в області політичної спрямованості: ось тут аналізувати можна, а в ту сторону краще не дивись, конспірологом станеш…
Максим Яковлєв, кандидат політичних наук, доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», написав книгу «Теорії змов. Як (не) стати конспірологом». Процитую фрагмент:
«Якщо ви сидите вдома на диванчику і щиро вірите в те, що Всесвітом правлять люті рептилоїди у змові з масонами, всі народні невдоволення на нашій пласкій Землі проплатив Сорос, а Нуланд особисто вручила кожному майданівцю по печиву, щоб через шість років допомогти Біллу Ґейтсу чипувати всіх на світі, то, окрім питання, нащо ви досі читаєте цю книжку, ніщо не мало б непокоїти (майже)».
Яке красномовне поєднання – рептилоїди і масони, пласка Земля і Сорос… Хтось ще хоче обговорювати діяльність Сороса, не ризикуючи отримати тавро конспіролога? Правильних бійців ідеологічного фронту виховує Могилянка…
Звідки взагалі виникла ця синонімічна пара – «теорія змови» і «конспірологія»?
Згаданий мною у попередньому дописі Карл Поппер у своїй книзі «Відкрите суспільство та його вороги» описує таке явище – «змовницька теорія суспільства». За його визначенням, це є хворобливе уявлення, що події у світі відбуваються під дією певних впливових груп і що досліджувати ці групи є хибним шляхом пізнання нашої реальності.
Після цього «теорія змови» як форма світоглядної патології почала розповзатися по ЗМІ і увійшла в інструментарій політологів.
Тавро адептів «теорії змови» було масово застосовано ЗМІ в США після вбивства Кеннеді до журналістів і політиків, яких не задовольнили офіційні пояснення обставин замаху. Так само ця метода була задіяна у 2001 році до тих, хто вважав непереконливими офіційно оприлюднені причини обрушення будівлі ВТЦ №7 і появу дірки в Пентагоні, в якій нібито зник «Боїнг».
Оскільки я цікавлюся темою мегалітів, то там це тавро зустрічаю на кожному кроці. Варто комусь критично поставитися до вірогідності обробки гранітів і діоритів мідними зубилами, як йому тут же закидають щось на зразок – «звісно, це побудували рептилоїди з планети Нубіру…».
Безпосередньо термін «конспірологія» (conspirology) щодо «теорії змови» ввів у широке використання американський історик Річард Гофстедтер у знаковій праці «Параноїдальний стиль в американській політиці» (1964 рік). Серед конспірологічних, тобто з присмаком параноїдальності, він розглядав також ставлення до ілюмінатів, масонів чи той же маккартизм. Щодо маккартизму (був такий період посиленого антикомуністичного режиму в державних інституціях США після Другої світової), то для пояснення його мотивів достатньо згадати шпигунське подружжя Розенбергів, які, будучи ідейними марксистами, допомогли СРСР отримати атомну бомбу. А щодо ілюмінатів і масонів, то на сьогодні в мережі вже достатньо матеріалів, щоби за бажання отримати хоча би поверхневе уявлення про ці реально існуючі структури. Але у людей вже виробився певний соціальний імпринтинг, тому слова «ілюмінати» чи «масони» відразу викликають скептичні посмішки: адже ми всі знаємо, що це – конспірологія…
Так у світі прижився новий термін, яким мітили територію, заборонену для аналізу і освітлення.
Але не однією «конспірологією» збагатився новояз…
У 1971 році американський психолог Джордж Вайнберг застосував нове слово – «гомофобія» у своїй статті з вельми характерною назвою «Words for the New Culture» (Слова для Нової Культури) і трохи пізніше – в статті «Society and the Healthy Homosexual» (Суспільство та здоровий гомосексуал).
Треба зауважити, що цей гомосексуал у Вайнберга був настільки здоровий, що у 2012 році у виданні The Huffington Post Вайнберг закликав офіційно внести гомофобію до списку психічних розладів. Ось така трансформація від захисту до нападу, яка просто підтверджує, що нормальність може бути тільки одна. І якщо ти вже почав по-джентльменськи нагинати голову в ритуальному поклоні перед «здоровим гомосексуалізмом», то вже приготуйся, що цей «здоровань» буде від тебе вимагати виконати вправу нагинання до кінця…
Поява терміну «гомофобія» вельми приємно збудила професора психології Каліфорнійського університету Грегорі Херека. Той сказав, що це є значна віха в боротьбі за права ЛГБТ, якими переважно і переймався професор Херек. А термін «гомофобія» за своїм ефектом таврування швидко посів почесне місце на одній поличці з «расизмом» і «антисемітизмом».
Сам Грегорі Херек також збагатив світ новим словом – «гетеросексизм». На думку відкритого гея пана Херека, гетеросексизм – це несправедливі переваги, якими користуються гетеросексуали в суспільстві і з цим треба нещадно боротися, аби урівняти в правах ЛГБТ.
Грегорі Херек також відзначився як один з лідерів позиційної боротьби проти психолога, доктора філософії і засновника Інституту сімейних досліджень Пола Кемерона. Той неодноразово друкував критичні матеріали щодо гомосексуальності, зокрема вказував на взаємозв’язок гомосексуальності і педофілії. Також Пол Кемерон перманентно критикує ідею усиновлення дітей одностатевими парами. Така позиція вченого, яка ще нещодавно була органічно природною, сьогодні розцінюється в США і Канаді як нетолерантна, сповнена «мови ворожнечі» і навіть екстремістська.
Згадаю до купи ще декількох авторів.
Майкл Скотт Кіммел (Michael Scott Kimmel), професор соціології і засновник Центру Дослідження Чоловіків та Маскулінності. Для Кіммела чоловіча маскулінність не є доброю рисою.
У своїй статті «Гендер насильства, чи Хлопчаки є хлопчаки?» він пише, що агресивність – це є зло за визначенням і причина його – у гендерній нерівності. Тому нам треба побільше «жіноподібних» чоловіків і «чоловікоподібних» жінок (так у автора) – отоді би гендерна нерівність пішла на спад, а з нею – і насильство.
Ну, ви ж пам’ятаєте протестуючих чоловіків у спідничках? Нагадаю, що коли в Європі якось відбулося досить масове колективне поґвалтування «новими європейцями» місцевих аборигенок, то група суворих нащадків кельтів і германців одягли спіднички і так продефілювали, демонструючи зґвалтованим жінкам свою нордичну підтримку і співчуття.
І це дефіле було просто зовнішнім проявом внутрішньої ментальної гнилості, як от маленький прищ на тілі. Тому що системна фемінізація чоловіків і пацифікація Європи загалом і призвела до таких наслідків.
А тепер дещо про пацифікацію і фемінізацію в цифрах.
Згідно з останніми великими соціологічними дослідженнями, проведеними в Німеччині у 2025 році, відсоток молоді, яка не бажає брати участь у збройному захисті країни, є доволі високим.
Ось конкретні дані:
Опитування інституту Forsa (Серпень 2025 року)
За даними репрезентативного дослідження, проведеного на замовлення медіагрупи RND: 56% молодих німців віком від 18 до 29 років заявили, що не пішли б захищати Німеччину зі зброєю в руках у разі військового нападу.
Дослідження «Jugendtrendstudie 2025» (Квітень 2025 року)
Більш глибинне дослідження молоді (віком від 15 до 30 років), проведене Інститутом дослідження поколінь (Institut für Generationenforschung), показало ще вищі цифри: 70% опитаних у цій віковій групі виступили категорично проти захисту країни зі зброєю та проти повернення обов'язкової військової служби.
Повний Абзац… Це і відповідь на питання: чи може путін ризикнути ввести війська в яку-небудь Нарвську народну республіку.
Нагадаю, що Німеччина – це та країна, в якій Урсула фон дер Ляєн свого часу була міністром оборони. Наслідки її діяльності на цій посаді військові Німеччини оцінюють як катастрофічні.
Так от, щодо конспірології. Справжня політична реальність якраз і починається там, де на інформацію накладений гриф «конспірологія». До переліку певних тем прикріпляють маркери-лякалки, як от «рептилоїди», і тоді у тебе спрацьовує внутрішній стримуючий фактор – це умовний рефлекс, вироблений правильно заточеною пропагандою.
Що таке, для прикладу, «мова ворожнечі»? – це зовнішній контроль над твоїми думками, над твоїми емоціями. Це позбавлення вольових кондицій як енергетичного фактору.
Шпенглер, коли говорив «Божа воля – це плеоназм…», не мав на увазі розповсюджений примітивізм на кшталт «на все воля Божа!..». Він говорив якраз про прямий взаємозв’язок проявленої тобою вольової енергетики з метафізичними сферами. І Гюстав Ле Бон також мав на увазі це саме, коли говорив:
«…Народи занепадають і зникають з історичної сцени не внаслідок зниження своїх розумових здібностей, а завжди внаслідок ослаблення характеру».
Згадані у мене Пітер Брюггер, Карл Поппер, Річард Гофстедтер, Джордж Вайнберг, Грегорі Херек, Майкл Скотт Кіммел… – є між ними щось спільне чи це у нас заговорила «теорія змови»? Ризикуючи отримати тавро конспіролога, я все ж висловлюся: всі ці згадані вище джентльмени є творцями ідеології, на базі якої вони планують будувати свою цивілізацію. І структури Сороса в цій схемі мусять забезпечувати проникнення правильних ідеологів в освітні і державні інституції для клонування собі подібних. З чим вони прекрасно і справляються.
П.С. Дехто й досі вважає, що революція 1917 року була організована і проплачена «темними силами», і не вірить, що ця революція відбулася через спонтанну революційну активність трудового народу. Це ж треба бути таким конспірологом… (про всяк випадок – це сарказм...).