Сурма: україноцентрична газета

Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин № 104

Бунт депутатів «Слуг Народу» проти Зеленського?

Вкрай цікаві внутрішні процеси із Верховної Ради цього тижня потрапили в українськомовне інформаційне поле. Те, що раніше було відомо обмеженим колам осіб (про що шановні читачі, до речі, читали у нашій «Сурмі»), вийшло назовні. 

Депутати від партії зелених слуг неукраїнського народу підняли бунт проти керівництва фракції – найсправжнішого українця Арахамії та навіть проти найвеличнішого боневтікального лідера – Зеленського. Заради справедливості тут мушу зазначити, що саме завдяки останньому левова частка зелених ноунеймів стали народними депутатами. 

Зрештою те, що в 2019 році люди проголосували за Зеленського ще можна зрозуміти, адже більшість голосувала проти Порошенка та його політики. Проте подальше стадне голосування на виборах до ВР за тих всіх квартальників, фотографів, сексологинь та інший шлак у мене досі викликає запитання. Особливо в Києві, який повністю окупували зелені чоловічки, тобто – мажоритарники і який живе значно заможніше від решти України і, відповідно, не є настільки прибитим побутовими проблемами та боротьбою за виживання. 

Нинішня ВР найменш суб’єктна та найбільш нікчемна з усіх, яких ми мали з 1991-го. І от зараз відбувається якийсь бунт у президентській фракції, дехто з українців дивиться на цю ситуацію із надією: типу, а раптом народні, проти Господи, депутати прозріють, почнуть наводити лад і все почне змінюватись. На жаль, як людина, що особисто знайома із внутрішньою інформацією з ВР, змушений розчарувати. Бунт справді є, проте його причини дуже далекі від прагнення повернути суб’єктність чи, тим більше, від позицій патріотизму. Принаймні патріотизму, який має стосунок до українців, а не іншого народу чи власної кишені – точно. 

У депутатському чаті зелених слуг неукраїнського народу нардеп Василевська-Смаглюк написала про те, що є два шляхи розв’язання кризи: або зміна керівництва фракції, або «розходимось».

«Шановні керівники Верховної Ради та нашої найсексуальнішої фракції. Бачу в чаті мертву тишу щодо проблем, які назрівають: відсутність голосувань, відкритої політичної дискусії, відсутність діалогу між групами, загрози блогерів рознести парламент, що може призвести до чергових іміджевих втрат в кращому випадку, а в гіршому – кожен з нас може постраждати фізично десь в себе на окрузі чи біля будівлі ВР.

Якщо всі мовчать, ніхто один з одним не говорить, то є два шляхи: зміна операційного керівництва фракції, яке не справляється з акумуляцією голосів, діалогом та конструктивними діями, окрім як бігати з виряченими очима по залу; або розходимось? Ну навіщо мучити один одного?»

Воістину, діалоги достойні парламенту воюючої України. Як ми до такого докотились?!

Василевська-Смаглюк не просто так писала про «постраждати фізично». Близький до ОП політтехнолог Володимир Петров напряму заявив, що «Слуг Народу» потрібно побити, якщо вони не виконують волю президента! 

Аналогічні тези поширювали розкручені офісні телеграм-помийки, на кшталт «Карткового Офісу» та інший псевдожурналістський шлак. Пропозиції «зняти блокпости» в так званому Урядовому Кварталі та дати можливість «людям поспілкуватись із депутатами» так само пропагувались контрольованими ОП «експертами», «журналістами» та іншими хламідіями. 

Результати не забарились: порожня зала Верховної Ради та відсутність голосів. Як і минулого тижня, коли вперше було ПРОВАЛЕНО ГОЛОСУВАННЯ ЗА ВСІ ІНІЦІАТИВИ КАБМІНУ! 

За моєю інформацією, кількість «бунтівників» становить понад 50 депутатів. З огляду на те, що зелена монобільшість в останні пів року-рік продавлювала голосування здебільшого із результатами від 226 до 250, і це за домовленістю із депутатами від забороненої зараз опзж на чолі з Бойком, групою «Довіра» тощо, то стає зрозумілим, що в такому випадку протягувати закончики для чергового покращення життя українців буде неможливо. 

У чому ж причина? Шкурні інтереси. Здебільшого – гроші. Після виборів 2019 року, зелені слуги отримували доплати в конвертах, про що неодноразово заявляли і депутати Антон Поляков (згодом смертельно отруєний), і Анна Скороход, і навіть є відкритими відповідні провадження в НАБУ. 

Система оплати була побудована як помісячно, так і за «важливі голосування». До прикладу, повідомлялось про нічне антиконституційне голосування за розпродаж української землі і надр, за яке проголосували разом зелені слуги, слуги Порошенка та слуги Пінчука з «Голосу», деякі депутати отримували навіть до 50 тисяч доларів за голос. Певним силам дуже важливо було обезземелити український народ та виставити всю Україну на розпродаж. Проте настільки важливих голосувань більше не було.

Помісячні оплати в середньому коливались від 10 до 50 тисяч доларів, залежно від кількості депутатів за голосування яких відповідала істота, що отримувала конверт.

Проте із приходом повномасштабної війни, особливо – після 2-ї половини 2023 року, товщина та кількість конвертів для зелених антиукраїнців почала зменшуватись. Аргументи були високопатріотичні: «війна», «боротьба з корупцією» тощо. Тільки от те ж саме оточення Зеленського, включно із Міндічами, Цукерманами, Чернишовами, Галущенками та іншими хламідіями, для себе обмежень «чомусь» не застосовували. І ті «нещасні» зелені депутати, які перестали отримувати конверти, були вражені до глибини своєї гнилої душонки, коли почались публікації перших «плівок Міндіча». Як це, вони крадуть сотні мільйонів доларів, відправляють «двушку на москву», а нам – дулю?! Справедливому обуренню достойників не було меж і воно закономірно прийшло до нинішнього моменту.

Окремо слід зауважити, що ще є група мажоритарників, які витратились на вибори та діяльність в межах округів, і яким не компенсували витрати, попри попередні обіцянки. Вони також відчувають себе одуреними.

Серед них також є ті, чиїми бізнесовими інтересами було знехтувано, або яких було трохи «посунуто» в межах участі в різного роду великих крадівництвах, ремонтах чи держзакупівлях. 

Попри заяви голови зеленої фракції Арахамії та його заступника Мотовиловця про те, що парламентської кризи чи то нема, чи то вона вже подолана, в день написання цієї статті, 26 березня, кількість депутатів у ВР була недостатньою для голосування. Проте саме засідання було досить цікавим. Особливо хочу відзначити Данила Гетманцева, який все більше проявляє свої ораторські таланти. 

«Не ми обрали цей час, нас обрав Господь і поклав на нас величезну відповідальність», – заявив Гетманцев з трибуни Ради. У своєму зверненні до богообраних слуг Гетманцев також розкритикував програми кешбеку та заявив, що країна на грані фінансової катастрофи. Але чомусь голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцев не сказав чітко, хто саме винен у наближенні катастрофи. Пишу ці рядки і ніяк не можу зрозуміти, а хто ж винен? Поки маю два варіанти: або путін, або «пороблено»? Останній варіант, до речі, є універсальним для пояснення будь-чого, що відбувається в політиці чи економіці.


Інтерв’ю Зеленського  

Відразу два відомі видання поспілкувались із Володимиром Зеленським цього тижня – Reuters та Le Monde. 

Українська переговорна делегація, яка повернулася з США, доповіла президенту, що росія і далі не хоче рухатися до миру.

«Але важливо, щоб і ми в Україні, і Сполучені Штати, і європейці, і інші глобальні суб’єкти робили все можливе, все потрібне, щоб росіяни зацікавилися дипломатією – реально й чесно, а не так, щоб просто заробити на нафті більше грошей і виграти більше часу на наступні атаки й агресії».

«Американці готові остаточно погодити гарантії безпеки на високому рівні, щойно Україна буде готова вийти з Донбасу», – сказав Зеленський в інтерв'ю Reuters.

За словами Зеленського, на тлі конфлікту з Іраном, Трамп чинить тиск на Україну, щоб якнайшвидше завершити війну.

Цю тезу слід доповнити повідомленням Washington Post. Видання стверджує, що Пентагон розглядає питання про перенаправлення зброї, призначеної для України, на Близький Схід, оскільки війна в Ірані виснажує деякі з найважливіших боєприпасів американської армії.

Додайте до цього вищу світову ціну на нафту та часткове вимушене зняття санкції на її продаж і запитайте тепер українськомовних «експертів», які надзвичайно раділи початку війни проти Ірану, що ж хорошого для України відбулось. 

При цьому слід зазначити, що США поки не припинили поставку ракет до систем Patriot, але обсяги цих поставок не такі великі, як потрібно Україні, за словами Зеленського. В інтерв'ю французькому виданню Le Monde він озвучив такі ключові тези:

- майбутнє постачання на Близький Схід стосується «того, що в України в профіциті». Зокрема, йдеться про перехоплювачі дронів. Водночас натомість Україна хоче отримати ракети для ППО;

- санкції зменшували доходи рф і її можливості фінансувати війну проти України, але їхнє послаблення знову дає росії мільярдні прибутки;

- Україна вважає, що путін не планує і не хоче закінчувати війну, на думку США ж – хоче і планує. У сторін є «різні погляди на деякі речі», з чим потрібно працювати;

- від отримання позики в €90 млрд від ЄС напряму залежить виробництво дронів, ППО та фінансування армії. Це – великий ризик для Європи, тому президент сподівається на або розблокування кредиту, або на швидкий пошук альтернативи.

Фактично обидва інтерв’ю Зеленського продовжують та загострюють лінію протистояння із президентом США Дональдом Трампом. Що є повністю очікуваним та прогнозованим і означатиме для нас продовження війни на невизначений термін та збереження Зеленського і його ефективних менеджерів при владі. Що і є для останніх головним мотиватором, адже втрата влади (політична відповідальність), може в майбутньому означати й інші види відповідальності, передбачені українським законодавством. 

Чиновники Білого дому, включно із Трампом, прийняли таку позицію Зеленського, і зі свого боку, продовжили інформаційне загострення. 

Ключовими я б назвав дві тези, хоча сказано було їх набагато більше. 

1) Грошова готівкова допомога Україні. Те, що раніше не озвучувалось на вищих інформаційно-політичних рівнях, зараз почало озвучуватись. Йдеться про надання готівкових грошей владі Зеленського під час каденції Байдена. Якщо раніше таку інформацію я чув лише при особистому спілкуванні із певними людьми, то зараз ці версії проникають в публічний простір. 

Надання готівкової допомоги та її подальше розкрадання можуть стати політичною бомбою, яка поховає весь потужний зелений бомонд. Проте зараз ще надто рано говорити, чи можуть такі речі бути підтвердженими фактичними даними. 

2) Трамп звинуватив владу України в змові задля переобрання Байдена в 2024 році.

Перш ніж перейти до деталей цієї новини, хочу закцентувати увагу, що звинуватили саме «Ukraine government», а не Україну. Ліволіберальні медіа, вигодовані ґрантами, спільно з підгодованими ОП експертами та журналістами, чомусь на цю деталь не звертають увагу. 

Дональд Трамп зробив репост допису зі статтею Just The News і підписав:

«США перехопили повідомлення українського уряду, в яких обговорювалась змова з метою направити гроші на переобрання Байдена».

Стаття Just The News починається такими словами:

«Нещодавно розсекречені документи показують, що у 2022 році українські чиновники обговорювали перенаправлення сотень мільйонів доларів США, призначених для чистої енергетики, назад на невдалу кампанію Байдена 2024 року. Немає жодних доказів того, що перехоплені звинувачення розслідувалися за часів адміністрації Байдена». 

Якщо інформація, оприлюднена виданням, виявиться правдою, то вибухова хвиля зачепить не тільки Вашингтон, а й може запустити цунамі на вулиці Банковій в Києві. Зрештою, репост президента Трампа натякає на такий ймовірний розвиток ситуації. 

Для кращого розуміння наведу фрагмент із статті:

«Директор Національної розвідки Тулсі Габбард нещодавно дізналася про перехоплення та звернулася до посадовців Агентства США з міжнародного розвитку з проханням знайти записи, щоб з'ясувати, чи справді було здійснено змову, і чи слід порушити кримінальну справу у ФБР.

Команда Габбард не знайшла вагомих доказів того, що перехоплені звинувачення були ретельно розслідувані за часів адміністрації Байдена, і, як вважають, ці повідомлення не пов'язані з російськими зусиллями з дезінформації, заявили чиновники».


У службовій записці стверджується, що USAID брав участь у розподілі коштів

Розсекречений звіт є коротким викладом необроблених перехоплень американських розвідувальних служб наприкінці 2022 року щодо ймовірної змови, і чиновники, які переглянули файли, заявили, що, схоже, не вистачало цікавості розслідувати таке вибухове звинувачення у втручанні іноземних держав у вибори в США.

«Уряд України та невказані співробітники уряду США через USAID у Києві, як повідомляється, розробили план, який передбачав би надання сотень мільйонів доларів платників податків США для фінансування інфраструктурного проекту для України, що використовувався б як прикриття для спрямування приблизно 90% коштів, виділених Національному комітету Демократичної партії, на фінансування передвиборчої кампанії Джо Байдена», – йдеться у розсекреченому резюме перехоплених розмов.

«Вони були впевнені, що проект спочатку буде профінансовано, навіть якщо в майбутньому його буде відхилено як непотрібний. На той момент гроші вже будуть виділені, і їх неможливо буде повернути чи використати для іншої мети», – додається у звіті.

Наполегливо рекомендую особисто прочитати статтю Just The News (як і будь-які першоджерела!) для формування власної думки. 

Читаючи новинні потоки, включно із усіма вищезазначеними висновками, мимоволі ловлю себе на думці, що фактично теперішні обговорення та більшість так званої журналістики звелись не до реальних справ та обговорень, а до будівництва електорально-привабливих образів в масовій спотворено-одуреній свідомості. 

Згадую про це в контексті того, що зараз без перебільшення вирішується саме існування українського народу. А значна частина нав’язаного інформаційного дискурсу є нікчемною, відволікає увагу та взагалі не зачіпає найважливіших питань. Коли йдеться про політику, економіку, зрештою війну як продовження політики, у людей повинен працювати розум, а не емоції. Інакше емоції стають гачками впливу для фарисеїв-маніпуляторів різного ґатунку. Що зрештою і відбувається. 

Реальні питання, раціональна оцінка наявних ресурсів та можливостей, відповіді на всі запитання «чому?», «для чого?», «що є зараз, а що потрібно змінити та як?», «що буде якщо теперішній стан речей продовжиться рік, два, п’ять, десять?» – базові питання, на які необхідно шукати фундаментальні відповіді. 

Пишучи вищезаначені роздуми, починаю дедалі більше згадувати грецьку Кассандру. 

А як ще можна реагувати на те, як Володимир Зеленський потужно та героїчно згадує територію Донбасу, водночас виставивши всю українську землю і надра на розпродаж?

У цьому ж контексті і новина щодо наших Карпат. Вершини Карпат можуть забудувати вітряками. Не просто можуть, а дуже хочуть!

Будівництво на полонині Руна. Фото: Оксана Станкевич-Волосянчук

У Верховній Раді готували до розгляду законопроект із правкою, яка мала б спростити будівництво вітряків – фактично без оцінки впливу на довкілля, без застосування негативного досвіду щодо впливу вітряків на довкілля. 

Головним лобістом цього називають депутатку від нині забороненої опзж Антоніну Славицьку, проте я особисто впевнений, що вона в цьому випадку є «фунтом». Просто фізично не може пані Славицька мати вплив, співмірний із Юрієм Бойком (який досі є депутатом ВР та ще й носить звання Героя України!) чи Рінатом Ахметовим, який є ключовим вигодонабувачем від існуючого енергетичного ринку. 

Поки що ініціативу було зупинено, зокрема і через значний резонанс. Проте чергова спроба її реалізації – лише питання часу.


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."