У чому суть проблеми «Старлінків» на московитських БпЛА і чому розв’язання проблеми залежить від самого Ілона Маска?

Самі термінали лапті легко купують у будь-якій країні світу, де вони вільно продаються, активують місцевими легальними картками – і це не викликає будь-яких підозр. Далі встановлюють вимкнений термінал на свої БпЛА і запускають проти нас. Вже над нашою територією вони активуються і тому виглядають як цілком собі українські термінали. У такому випадку майже неможливо відрізнити «наш» «Старлінк» від «ненашого». Особливо з далекої Америки. 

Як з цим боротися?

Рішення, яке лежить на поверхні, – обмежити роботу терміналу, якщо він рухається з певною швидкістю. Оператору SpaceX це добре видно. Тому Маск дав вказівку призупиняти роботу тих терміналів, які рухаються зі швидкістю більше 90 км/год. Ті самі «шахеди», наприклад, рухаються зі швидкістю 100-180 км/год. Аналогічних заходів, до речі, було вжито влітку 2025, коли росіяни масово почали встановлювати у свої «мопеди» сім-картки українських мобільних операторів.

Але обмеження швидкості терміналів працює також проти нас: ми також не зможемо ставити «Старлінки» на свої БпЛА. Або зможемо ставити лише ті термінали, які додані до «білого списку» дозволених. А для цього треба зібрати та подати списки «дозволених» терміналів з відповідних військових частин. А це час та широкі можливості витоку інформації. А у Федорова випадків витоку інформації – доволі чимало. Та хоча б витік даних 13,5 мільйона українців після хаку «Дії» у січні 2022.

Тим часом сам міністр оборони Федоров вже оголосив, що «Неверифіковані термінали будуть відключені». І тут важливе питання, яким чином це буде здійснюватися: адже в Україні десятки (а може й сотні) тисяч активних «Старлінків». 

І це не тільки військові, медики, енергетики чи критична інфраструктура. Це також звичайні люди, які мешкають у горах, у сільській місцевості, далеко від великих міст та розвинутої інфраструктури. Як, скажімо, людині, яка мешкає десь на горі, хоча б повідомити про необхідність проходження верифікації?

І якщо така верифікація буде здійснюватися через «Дію» – а у Федорова усе і завжди «через “Дію”» – то тут виникає купа проблемних моментів. Наприклад, а як бути іноземцям, які не можуть мати «Дію»? Як бути посольствам, консульствам? Що робити іноземним волонтерам, журналістам, просто гостям України? Їм вимкнуть Starlink? Чи яка буде процедура? Приїхати з ними до місцевої райдержадміністрації? Колись у часи кдб обов’язковою була реєстрація усіх друкарських машинок, пізніше – принтерів. Це правило не працювало ще тоді, а зараз – і поготів.

Якщо верифікація буде проводитися все ж через «Дію» – це не завадить московській агентурі її пройти. А кому вона точно завадить – так це тисячам законослухняних українців. Зокрема тим, хто, наприклад, принципово не хочуть користуватися «Дією». Резонно вважаючи її засобом державного цифрового контролю. А блокування можливості отримати цілком собі комерційний сервіс незалежного доступу до інтернету – це безпідставне обмеження прав людини. Можна подавати до міжнародних судів, зокрема – до американських. В Україні, звісно, Федоров усіх залякає (як завжди), а от Ілону Маску в Штатах може бути непереливки. Бо там правосуддя можливе навіть проти мільярдерів.

Тому чекаємо роз’яснення, яким же буде механізм верифікації терміналів.

І, до речі, першим почав говорити про необхідність боротьби зі «Старлінками» у ворожих БпЛА міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. 27 січня у твіттері Сікорський звинуватив Маска у тому, що той заробляє на воєнних злочинах в Україні та закликав обмежити доступ росіян до «Старлінку». На що Маск назвав Сікорського «слинявим імбецилом» і нагадав, що «Starlink є основою військових комунікацій України». 

А от коли за два дні після того Федоров закликав Маска буквально до того ж самого – але іншими, значно приємнішими словами – Маск розчулився і став на бік України, погодившись вжити заходів. І вжив, слава Богу. Але цікаво розуміти, хто насправді був ініціатором процесу складних хімічних реакцій у голові Ілона Маска. 

Що б там не було, подібні історії будуть рухатися динамічно і тривалих рішень не буде: лапті придумають щось нове, на що треба буде реагувати по-іншому. 

І тут питання, чи наші самі будуть діяти на випередження – чи кожного разу буде потрібен окремий «Радослав Сікорський».