Сурма: україноцентрична газета

Огляд спортивних новин тижня: зимова Олімпіада, лицеміри у FIFA та трансфери українських футболістів у Європі

Зимове свято спорту

З 6 по 22 лютого в Італії відбудуться XXV зимові Олімпійські ігри 2026 року. Основні льодові дисципліни прийматиме Мілан, тоді як Кортіна д’Ампеццо стане майданчиком для жіночих змагань з гірськолижного спорту, керлінгу, а також бобслею, санного спорту й скелетону.

Регіони Вальтелліна та Лівіньо приймуть старти з чоловічого гірськолижного спорту, фрістайлу, сноубордингу й скі-альпінізму. У Вал ді Фемме та Предаццо проходитимуть лижні перегони, стрибки з трампліна і лижне двоборство, а біатлонні змагання зосередяться в Антерсельві (Антгольці).

Це будуть уже четверті зимові Олімпійські ігри в історії Італії, але вперше їх прийматиме Мілан. Водночас Кортіна д’Ампеццо вдруге стане олімпійським містом – уперше вона приймала Ігри ще у 1956 році.

Олімпіада-2026 матиме одразу двох талісманів – горностаїв Тіну та Міло, образи яких символізують природу Альп. Україну на змаганнях представлятимуть 46 спортсменів у 11 видах спорту, серед яких біатлон, гірськолижний спорт, лижні перегони, лижне двоборство, санний спорт, скелетон, сноубординг, стрибки з трампліна, фігурне катання, фрістайл і шорт-трек.

Загалом участь в Іграх візьмуть близько 2900 атлетів із 93 країн світу. У 16 дисциплінах буде розіграно 116 комплектів нагород – на сім більше, ніж на зимовій Олімпіаді 2022 року. Новим видом спорту в олімпійській програмі стане скі-альпінізм, у межах якого пройдуть чоловічі та жіночі спринти, а також змішана естафета.

Крім цього, до програми Ігор-2026 додали змішані командні змагання у скелетоні, жіночі двійки в санному спорті, чоловічий і жіночий дуал-могул у фрістайлі, а також жіночі стрибки з великого трампліна.

Експерти прогнозують перемогу в загальному медальному заліку збірній Норвегії, а основними суперниками скандинавів називають команди Німеччини, США та Канади. Водночас букмекерські компанії скептично оцінюють шанси українців на нагороди. На двох попередніх зимових Олімпіадах Україна здобувала медалі виключно у фрістайлі – «золото» і «срібло» виборов Олександр Абраменко.

Не обійдуться Ігри й без спортсменів із росії. У нейтральному статусі виступлять 13 атлетів – це найменша кількість представників рф за всю історію її участі в Олімпіадах, починаючи з дебюту у 1908 році. Для спортсменів із росії та Білорусі це вже друга поспіль Олімпіада без національної символіки: раніше вони змагалися в такому ж форматі на літніх Іграх 2024 року в Парижі.


Моральні дегенерати за кермом світового футболу

Президент ФІФА Джанні Інфантіно цього тижня висловився на користь повернення росії до міжнародного футболу. 

росія залишається відстороненою від міжнародних футбольних змагань від початку повномасштабного вторгнення Україну у 2022 році. російські команди не виступають у жодних міжнародних турнірах на рівні як клубів, так і збірних.

Зокрема, під егідою ФІФА збірна росії не виступала на чемпіонаті світу-2022 через бан у кваліфікації. Команда також не змагалася у відборі на ЧС-2026.

«Ми повинні, однозначно», – відповів Інфантіно на запитання про можливий перегляд відсторонення росіян.

«Бан нічого не досягнув. Він тільки створив більше розчарування та ворожнечі», – додав очільник ФІФА. Він також зазначив, що «якби дівчата та хлопці з росії могли грати у футбол в інших частинах Європи, це б допомогло».

Інфантіно також прагне, аби ФІФА переглянула власні правила та повністю відмовилася від відсторонення будь-яких країн від міжнародного футболу.

«[Ми маємо] закріпити в наших статутах, що не маємо ніколи відсторонювати жодну країну від футболу через дії їхніх політичних лідерів. Хтось має тримати зв'язки відкритими».

«Гадаю, в нашому розділеному та агресивному світі, ми потребуємо заходів, де люди могли б об'єднуватися навколо пристрасті до футболу».

Інфантіно також висловлювався на користь повернення росії в міжнародний футбол у 2025 році. Тоді на тлі переговорів про завершення війни в Україні він висловив сподівання на перехід «до наступної сторінки» зі зняттям санкцій з рф.

Невдовзі після публікації інтерв'ю Інфантіно Українська асоціація футболу відповіла на пропозиції очільника ФІФА дописом у соціальних мережах:

«УАФ закликає ФІФА та її президента не змінювати позицію футбольних органів щодо відсторонення росіян від футбольних змагань, допоки триває війна проти України», – йдеться у заяві.

«Військові дії на території України тривають, ситуація не покращилася, атаки руйнують цивільну інфраструктуру та життя мирного населення. Росіяни продовжують наступати на лінії зіткнення. Через постійні атаки населених пунктів по всій території країни мільйони українців залишаються без світла, води і тепла».

«Ми не погоджуємося з твердженням, що бан проти агресора не працює. Вважаємо відсторонення від участі у змаганнях ефективним методом тиску на агресора. Потенційна реінтеграція будь-яких збірних росії ставить під загрозу безпеку та цілісність проведення змагань».

На заяву керманича FIFA також відреагував глава МЗС України Андрій Сибіга. Він нагадав Інфантіно, що 679 українських дівчаток і хлопчиків уже ніколи не зможуть зіграти у футбол, оскільки їх убила росія.

«І вона продовжує вбивати ще більше, поки моральні дегенерати пропонують скасувати заборони. Незважаючи на те, що росія не припинила війну», – сказав він.

Також міністр наголосив, що майбутні покоління вважатимуть такі наміри ганьбою, як це було під час Олімпіади 1936 року, яка відбулася в нацистській Німеччині.

Європейська керівна організація також залишає росію відстороненою від змагань під власною егідою з 2022 року: місцеві збірні не беруть участі в чемпіонатах Європи, а клуби залишаються поза єврокубками.

У вересні 2025 року президент 

УЄФА Александер Чеферін заявив, що умовою для повернення росії до континентального футболу є завершення військових дій в Україні.

У 2023 році УЄФА ініціював повернення до змагань російських команд U17. Бойкот змаганням за участю збірних рф тоді оголосила Україна та ще 12 членів організації. Менш ніж за місць УЄФА відмовився від рішення через відсутність «технічого рішення» для його втілення.


Нові клуби Яремчука та Зінченка

Нідерландський «Аякс» офіційно повідомив про перехід гравця збірної України Олександра Зінченка. Умови угоди клуби не розкривають, однак відомо, що контракт із амстердамською командою розрахований до кінця поточного сезону. У новій команді українець виступатиме під 47-м номером.

Нагадаємо, влітку 29-річний Зінченко на правах оренди приєднався до «Ноттінгема», який узяв його з лондонського «Арсеналу» до завершення сезону. За цей період футболіст провів 10 поєдинків, не відзначившись результативними діями.

У минулому сезоні Зінченко здебільшого залишався гравцем ротації в складі «Арсеналу» під керівництвом Мікеля Артети. До лондонського клубу він приєднався у 2022 році, перейшовши з «Манчестер Сіті».

Чинна угода українця з «Арсеналом» спливає влітку цього року, при цьому Зінченко входить до числа найбільш високооплачуваних гравців команди.

Варто додати, що для Олександра це не перший досвід виступів у Нідерландах: у сезоні 2016/2017 він уже грав у цій країні, коли на правах оренди з «Манчестер Сіті» захищав кольори ПСВ – принципового суперника «Аякса».

Водночас французький «Ліон» оформив оренду нападника збірної України Романа Яремчука з грецького «Олімпіакоса». Українець обрав у новій команді 77-й ігровий номер і виступатиме під керівництвом Паулу Фонсеки – колишнього головного тренера «Шахтаря». Вартість оренди до завершення сезону становить 1,5 мільйона євро, а контракт також передбачає опцію викупу футболіста за 5 мільйонів.

Наразі «Ліон» іде четвертим у турнірній таблиці Ліги 1, а також з першого місця пробився до плейоф Ліги Європи.

Яремчук приєднався до «Олімпіакоса» влітку 2024 року, перейшовши з бельгійського «Брюгге». У поточному сезоні форвард зіграв 16 матчів у всіх турнірах, у яких відзначився чотирма голами та однією результативною передачею. Раніше Роман також захищав кольори «Гента», «Бенфіки» та «Валенсії».

У складі національної збірної України нападник провів 65 поєдинків і записав на свій рахунок 17 забитих м’ячів.


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."