Eat Real Food: який напрям у харчуванні пропонують американцям

7-го січня 2026 року Сполучені Штати в особі Роберта Ф. Кеннеді-молодшого оприлюднили нову редакцію Dietary Guidelines for Americans 2025–2030 – офіційний урядовий документ, який оновлюють раз на п’ять років і який слугує фундаментом федеральної політики харчування, стандартів шкільних обідів, програм охорони здоров’я, військового харчування та понад десятка інших програм. Ці настанови видають Міністерство охорони здоров’я та соціальних служб (HHS) і Міністерство сільського господарства США (USDA) для формування національної стратегії харчування і профілактики хронічних захворювань.

Цього разу документ назвали найбільш радикальним переглядом федеральної політики харчування за десятиліття з чітким меседжем: «їжте справжню їжу» – Eat Real Food. Він значно відрізняється від попередньої версії 2020–2025 років і одразу став предметом жвавих дискусій у США та за їхніми межами.

Нові рекомендації побудовані навколо кількох ключових ідей. Перше – це відмова від домінантної ролі ультраперероблених продуктів у раціоні американців. Вперше в історії федеральних настанов офіційно радять уникати або різко обмежувати «дуже перероблені» або «паковані» продукти (чипси, солодощі, ковбасні вироби та інші готові страви), які містять додані цукри, багато натрію та штучних добавок. Також документ рекомендує значно знизити споживання доданого цукру: тепер не існує «безпечної» норми, і дієтологи радять обмежувати його до максимум 10 грамів на один прийом їжі.

Другий важливий елемент оновлених настанов – новий, перевернутий візуальний символ харчування, який нагадує піраміду, але з іншим акцентом. У цій моделі основними елементами є білки, молочні продукти та «здорові жири» – вони розташовані у верхній частині піраміди поруч із фруктами та овочами, тоді як цільні зерна опинилися внизу. Це символізує зміну пріоритетів: тепер головне – споживати більше якісного білка та мінімізувати споживання рафінованих вуглеводів та зернових продуктів як основу кожного прийому їжі.

Нова модель також встановлює вищі рекомендації щодо білка: замість попередньої норми 0,8 г білка на кілограм ваги тіла нові настанови пропонують 1,2–1,6 г білка на кілограм. Це суттєво збільшує рекомендовану кількість білка, що може радикально змінити підхід до складання раціону у багатьох американців.

Ще один значущий момент – це повернення у харчові рекомендації продуктів, які раніше вважались менш бажаними. У документі позитивно згадуються червоне м’ясо, повножирні молочні продукти та навіть традиційні насичені жири як вершкове масло чи яловичий жир (beef tallow), які подаються як «здорові жири» поряд з оливковою олією. Водночас на офіційному рівні зберігається рекомендація, щоб насичені жири становили не більше 10% добових калорій.

Нові рекомендації також переглядають підхід до споживання алкоголю: якщо раніше радили обмеження «один напій для жінок і два для чоловіків на день», тепер йдеться про загальний принцип споживати менше алкоголю для кращого здоров’я та уникати його вагітним, людям з алкогольними проблемами або тим, хто не може контролювати споживання.

Одним із важливих аспектів цього перегляду є те, що нові настанови значною мірою відходять від рекомендацій незалежної групи експертів – Dietary Guidelines Advisory Committee (DGAC), яка традиційно готувала наукову основу до документа. У 2025 році цей незалежний комітет зазнав критики та частково був замінений іншим оглядовим процесом, що викликало занепокоєння серед деяких науковців щодо прозорості та обґрунтованості змін.

Реакція експертної спільноти на ці зміни дуже різнобічна. Деякі фахівці вітають підвищену увагу до цілісних, мінімально оброблених продуктів, скорочення доданого цукру та зміщення акценту на якісний білок. Інші критично сприймають підтримку червоного м’яса, насичених жирів та повножирних молочних продуктів, стверджуючи, що це може суперечити великим обсягам досліджень, що пов’язують надмірне споживання насичених жирів та певних видів м’яса із серцево-судинними захворюваннями. Є побоювання і щодо впливу на довкілля, оскільки підвищене споживання м’яса може призвести до збільшення викидів парникових газів та тиску на землекористування.

Крім того, деякі експерти вказують на неясності навколо термінів «дуже перероблені продукти», які в документі не визначені чітко, що може створити плутанину серед споживачів. Є також зауваження, що нові рекомендації можуть бути важкими для втілення у життя серед широких верств населення через різницю в доступі до свіжих продуктів та ресурсів для приготування їжі.

Водночас на офіційному сайті Білого дому оприлюднені заяви лікарів різних галузей, які задоволені такими змінами, адже, на їхню думку, це позитивно вплине на загальне оздоровлення американців.

Документ набуде чинності поступово і вже впливатиме на федеральні програми харчування, стандарти шкільних обідів, політику закупівель у державних установах та рекомендації для лікарів і дієтологів. Як зазначають офіційні особи, ці зміни є відповіддю на «національний епідемічний рівень» хронічних захворювань, пов’язаних із харчуванням, серед американців.

Таким чином, Dietary Guidelines for Americans 2025–2030 – це не просто оновлення щорічних рекомендацій, а серйозний перегляд американської харчової політики, який може мати далекосяжні наслідки для здоров’я населення, аграрної політики, продовольчих ринків та культури харчування на довгі роки вперед.

Наприкінці варто зробити ще одну важливу історичну рамку – щоб читач чітко побачив, наскільки різким є цей розворот. Якщо подивитися на попередні дієтичні рекомендації США з 1977 року, коли вперше з’явилися федеральні настанови, держава десятиліттями наполягала на прямо протилежному підході: мінімум жирів, особливо тваринних, максимум зернових і продуктів із них, жорсткі обмеження червоного м’яса та повножирних молочних продуктів. Саме тоді сформувалася знаменита «харчова піраміда», де основою щоденного раціону проголошувалися хліб, макарони і крупи, а вершкове масло та яловичий жир фактично оголошувалися харчовим злом. У версіях 1990-х і 2000-х років уряд прямо радив замінювати насичені жири маргарином та рафінованими рослинними оліями, а цукор і ультраперероблені продукти тривалий час залишалися на периферії уваги. Навіть у рекомендаціях 2015–2020 та 2020–2025 років, які вже визнавали шкоду надлишку цукру, зернові й надалі вважалися фундаментом харчування, а м’ясо та жири – чимось, що слід постійно стримувати. Нові ж рекомендації 2025–2030 років фактично ставлять крапку в цій пів столітній логіці: держава вперше визнає, що ставка на низькожирове харчування та рафіновані вуглеводи не зупинила епідемію ожиріння, діабету та серцево-судинних захворювань, і намагається повернутися до базових принципів – цілісної їжі, достатньої кількості білка та мінімального втручання промислової переробки. Саме в цьому контрасті між «як було» і «як тепер» і полягає головний нерв нинішньої дискусії: йдеться не просто про зміну меню, а про визнання системної помилки, на якій десятиліттями будувалася офіційна харчова політика однієї з найвпливовіших країн світу.