Свята «Дія» і грішні користувачі

Не знаю, смішна ця історія чи сумна – але розкажу. 16 жовтня у прямому ефірі «Суспільного» я заявив чесно та відкрито: «Дія» є найбільшою технологічною аферою за всю історію України. Ведуча трохи злякалася, але пообіцяла надати етер представнику Мінцифри для висловлення своєї позиції.

Зазвичай я скептичний до таких обіцянок, оскільки ще ні разу за останні 6 років ніхто з мінцирку не наважувався публічно коментувати мої твердження.

Але цього разу щось у лісі здохло і вже наступного дня, 17 жовтня, на етер «Суспільного» прийшов «представник Мінцифри» – щоб прокоментувати і 286 випадків зламу «Дії», і мою «гучну заяву».

А далі почалися суцільні приколи.

По-перше, звати того хлопця Олексій Вовк і він «керівник команди проектних менеджерів та впровадження дії», щоб це не означало. В ієрархії Мініцифри це десь приблизно як голова райдержадміністрації: -надцятий рівень після Божественного.

По-друге, його попросили прокоментувати 286 випадків «лівої» авторизації в «Дії» та оформлення на жертв кредитів – про що офіційно повідомила Нацполіція. 

У відповідь пан Вовк розказує про якісь космічні кораблі, які щось там бороздять: «“Дія” супернадійна», вона «не зберігає дані користувача», «безпека закладається з етапу проектування», команда кібербезпеки працює цілодобово», а код додатку – відкритий. Ну тобто розказав про все – крім того, про що запитали.

А про «відкритий код» – це точно 100% брехня. Як і про «безпека закладається з етапу проектування». Коли «Дія» проектувалася – на неї взагалі не було жодних документів.

Тобто пан Олексій впевнено говорив про те, про що не має зеленого поняття. Це приблизно якби гінеколог консультував би з питань нейрохірургії серця. 

По-третє: йому показали відео з моєю заявою і попросили прокоментувати. У відповідь знов полився мед про «наші сучасні практики» та «велику увагу безпеці».

А винні у 286 несанкціонованих входах у «Дію», на думку пана Вовка, – самі жертви. Цитата: «Якщо людина знехтувала правилами безпеки і надала шахраю усі необхідні матеріали які тільки можливо, то … шахраї можуть скористатися і ми бачимо ті випадки, про які ви говорите».

Тобто це сигнал усім жертвам подібних шахрайств з «Дією»: «ви самі винні». Це не ми створили небезпечний для користувачів продукт. 

Не ми ігнорували вимоги безпеки при розробці застосунку.

Це не в нас немає клепки продумати усі можливі сценарії використання додатку.

Це не ми вважали «роль кібербезпеки перебільшеною».

Це все ви винні.

Це ви не вмієте користуватися нашим прекрасними творінням і порушуєте «правила» (які, до речі?).

Це ви дискредитуєте своїми фейковими кредитами геніальність задуму.

Це ви списуєте на міфічних шахраїв свої брудні оборудки.

Не існує ніяких «кредитів через “Дію”» – це все російське іпсо. 

Отака офіційна публічна позиція Мінцифри. Їжте, не обляпайтеся.

Зрозуміло, що відбріхуватися випхнули якогось лівого чувака, кого не шкода.

Але ж у Мінцифрі вже існує аж цілий заступник міністра з кібербезпеки. Чому він не коментує? 

Для тих, хто все ще не зовсім розуміє суть проблеми: концептуальні речі про світоглядні помилки при побудові «Дії», її концепції та архітектури – розказували різні фахівці у різний час з 2019 року, ще до запуску застосунку. 

Наразі більшості з експертів вже позакривали роти: кому погрозами, кому грошима/ґрантами, кому «бронюванням». Лишився один я. Але зараз не про це. 

Спочатку ми у січні 2022-го зібрали усі головні проблеми «Дії» у дослідженні «22 гріхи Дії» (гугліть). Потім були окремі статті, виступи на конференціях, коментарі, інтерв’ю та ефіри. Хто цікавиться цією темою – той все це пам’ятає.

Але позиція Божественного Міші та його підлеглих ще з 2019-го була незмінною та непохитною: «ігнорувати, вальсуємо».

Чому ця монументальна конструкція дала тріщину зараз – мені важко сказати.

Усі ці 6 років я викликав Михайла Федорова на публічні дебати про (не)безпеку «Дії» – але жодного разу височайша брова навіть не ворухнулася.

Хоча з технічних питань це і не могло бути дискусією рівних: мій професійний рівень на стільки порядків вище Мішиного, наскільки він вищий в академіка, ніж у першокурсника.

Але ж можна поговорити про більш доступні зеленому розуму речі: чому такого щастя, як «Дія» немає у жодній іншій країні світу? Чому естонці відмовилися брати «Дію» навіть безкоштовно? Чому досі заперечується злам «Дії» у січні 2022-го і відповідний висновок суду Великого Журі штату Меріленд (США)? Чому виставлений начебто публічно вихідний код «Дії» не збирається і не працює? У мене таких питань ще кілька десятків.

Але попри очевидну невідповідність вагових категорій, я все ще не проти публічних дебатів: з Федоровим або з його заступником з кібербезпеки.

Але так само впевнений, що Міша знов зіллється. Як усі «зелені».

Бо вони хоробрі, лише коли опонент прив’язаний до стільця і у нього заклеєний рот.

Чесної конкуренції вони страх як бояться: бо одразу буде видний інтелектуальний рівень гоп-кварталу та повна некомпетентність у тому, чим вони керують.

А вони досі чомусь вважають, що ніхто в Україні про це не здогадується.

P.S.: наприкінці «представник Дії» повідомив у прямому етері, нібито «Дія сертифікована за міжнародним стандартом інформаційної безпеки».

Це прямо орейро. Сертифікат – у студію, будь ласка. 

Бо сертифікатів «кібербезпечно» – не існує в принципі. Це неможливо, нонсенс. Але звідки весільним фотографам знати про кібербезпеку.