Найдавнiша нацiя свiту
За правлiння в Українi президента Кучми до нашої держави прибув з офiцiйним вiзитом президент Сполучених Штатiв Америки Бiлл Клiнтон. Найуспiшнiший президент цiєї країни. На той час саме його правлiння вперше за останнi десятилiття закiнчилося профiцитом державного бюджету аж у 75 млрд доларiв. Коротке пояснення. Бiльшiсть країн закiнчують фiнансовий рiк дефiцитом бюджету. Тобто грошей на виконання державного бюджету не вистачає i їх так чи інакше доводиться позичати. Клiнтон же виконав усi передбаченi бюджетом країни зобов’язання, та ще й залишилася невикористаною величезна сума грошей. Його послiдовники на цiй посадi закiнчували дефiцитом, який з року в рiк лише зростав. Клiнтон, свого часу один з кращих студентiв найпрестижнiшого американського Гарвардського унiверситету, був людиною дуже освiченою. Це дозволило йому пiдiбрати на той час найквалiфiкованiшу у свiтi команду радникiв i помiчникiв. I ось, прибувши до Борисполя, ледь не з трапу лiтака, виступаючи перед враженою українською аудиторiєю, Бiлл Клiнтон назвав українцiв найдавнiшою нацiєю у свiтi. Вiн висловився приблизно так, що вiтає наймолодшу у свiтi демократiю i найдавнiшу у свiтi нацiю.
Цiкавим у цьому епiзодi було те, що присутнi при цьому мiсцевi аборигени так нiчого i не второпали з його слiв. В когось очi стали квадратними, в когось вилiзли з орбiт, а один присутнiй при цьому «корифей вiд iсторiї» знизав плечима i просичав: Україна – батькiвщина слонiв. При цьому нiхто донинi чи то не схотiв, чи то не змiг з’ясувати, якi пiдстави були в президента США для подiбної заяви. Зробімо це ми з вами.
Отже, українцi, за словами Клiнтона, найдавнiша нацiя свiту. Таке твердження вiд глави найпотужнiшої держави свiту не є простим комплiментом. За ним перебуває науково бездоганне доведення. Ось воно. Виявляється, лише в українцiв i в українськiй мовi людська iстота позначається словом жiночого роду. Людина, тобто вона. Лише в українцiв людиною є жiнка, в усiх iнших народiв це чоловiк. Наприклад, в росiян це чєловєк, в полякiв чловек, в нiмцiв ман, в англiйцiв мен, i навiть у давнiх римлян це гомо – теж вiн. Навiть мала людина, людина, яка нещодавно народилася i ще не виросла, в українцiв теж позначається словом жiночого роду. Дитина, тобто вона. Скажiмо в росiян це рєбьонок, а отже вiн, а в нiмцiв дитина взагалi позначається словом середнього роду. Ну то й що? – скаже нетерплячий читач. Річ у тому, за яким сценарiєм розвивалося людство. Спочатку, в сиву давнину, багато тисяч лiт тому людська цивiлiзацiя починала свiй розвиток з матрiархату, i лише через тисячi рокiв перейшла до патрiархату, який продовжується й нинi. Для того, щоб у цьому пересвiдчитися, достатньо проаналiзувати статевий склад нашої законодавчої i виконавчої влади. Жiнок там дуже мало. Сiм з половиною тисяч рокiв тому, коли в Українi iснувала одна з найдавнiших, а, може, й найдавнiша у свiтi Трипiльська цивiлiзацiя – все було навпаки. Донинi в Українi археологи вiдкопали тисячi зроблених з глини жiночих статуеток, якi стояли в кожному домi i їм молилися, як нинi моляться на iкони. Велика українська матiр керувала тут усiм. Жiнки були у великiй пошанi. I нинi пережитки матрiархату проявляються у нас у високому статусi жiнки в українському суспiльствi, який незрiвняний з її статусом, скажiмо в iсламських країнах.
Патрiархат i матрiархат притаманний i для iнших живих iстот, скажiмо тварин. У слонiв панує чiткий матрiархат. Там всiм керує самка-матрiарх. Така ж ситуацiя серед гiєн. А ось в левиному прайдi всiм заправляють самцi. Цiкаво, що українцi свiй давнiй матрiархат, який донинi зберiгся у прадавнiй українськiй мовi, перенесли i на тварин. У нас тварина це теж слово жiночого роду, в той час як у росiян, наприклад, животноє, тобто воно, це середнiй рiд. Але чи справдi українська мова така давня? Розгляньмо це питання не з амбiцiйно-емоцiйного, а з суто науково боку.
Поставимо собi таке абсолютно просте запитання. Яка мова давнiша – українська, росiйська чи англiйська? Чи можна це довести просто зараз? Виявляється, можна. На основi науки, яка зветься структурна лiнгвiстика. I ось тут виникає дуже цiкава колiзiя. Здається незрозумiлим, чому з українського алфавiту за радянських часiв вилучили лiтеру «ґ». Так, ту, яка повернута носиком догори, а не донизу. Чому? Чому це рiшення приймалося на самiй «горi» в москвi. Чим якась нейтральна лiтера могла завадити тоталiтарному режиму? Здається, нiчим i це якесь маразматичне рiшення, прийняте тому, «що бiльше нiчого робити». Не поспiшайте з висновками. Виявляється все, як i в попередньому випадку, дуже просто. Будь-який зарубiжний лiнгвiст, просто порiвнявши росiйський i український алфавiти, навiть не вникаючи глибоко в сутнiсть проблеми, одразу скаже, що українська мова є давнiшою за росiйську. В українськiй мовi є три приголоснi звуки «х», «ґ» i «г», а в росiйськiй лише два – «х» i «г». Отже українська мова давнiша. Але кремлiвськi «спецiалiсти» та i не «допетрали» до того, що голосних звукiв i букв в українськiй мовi теж бiльше, нiж в росiйськiй. Наприклад, у нас є «i», «и» i «ї», а в росiйськiй лише «ы» i «и». Те ж саме i щодо англiйської мови. Там є лише два приголосних цього ж звучання: «g» I «h», що теж вказує на давнiше виникнення української мови.
Вивчення iноземної мови учнями i студентами України ведеться переважно не через українську мову, а через росiйську. Саме через це виникає немало проблем. В росiйськiй мовi, як ви знаєте, менше приголосних i голосних звукiв. Саме через вiдсутнiсть в росiйськiй мовi звуку «г» через неї не можна передати вiдповiднi звуки англiйської i нiмецької мови. Iнодi виникають анекдотичнi випадки. Слово пан нiмецькою, тобто «гер», яке пишеться через «h», через вiдсутнiсть такого звуку в росiйськiй передається не «хер», що звучить непристойно, а «гер». Нi те, нi iнше не вiдповiдає правильнiй нiмецькiй вимовi. Англiйське слово «home», передається як «хоум», хоча б треба було б казати українскою «гоум». Таких прикладiв безлiч. Виходить, щоб росiянам правильно вивчати англiйську чи нiмецьку мови треба спочатку вивчити українську. Така ситуацiя була i в царськiй росiї, коли граматика Смотрицького, внаслiдок вiдсутностi в росiйськiй мовi деяких зворотiв i звукiв, порiвняно з українською, пояснювала особливостi росiйського правопису через український. Це викликало обурення в росiйських науковцiв i громадських дiячiв. Але що поробиш...