Кожна мелодія торкалася душі…
У такі хвилини ти одразу забуваєш, що на вулиці мокро і холодно. У такі хвилини ти просто не відчуваєш негоди. У такі хвилини на душі – тепло, спокійно і умиротворено. Бо душа творить молитву. Думками, словами, звуками. А над тобою – високий купол храму. І твоя молитва летить туди, аби далі злетіти ще вище, до самих небес. Аби там було почуте твоє «дякую, Боже», бо маємо за що дякувати. І твоє «прости нас», бо маємо за що просити прощення. І твоє «спаси нас, Господи, благослови нас миром», бо тепер ми розуміємо, добре розуміємо, як це насправді важливо – мир на душі і на нашій рідній землі.
Думаю, саме такими були відчуття і думки кожного, хто минулої неділі завітав до катедри святого Миколая, що в Українській околиці Чикаго. Тут у межах події «Open House Chicago» відбувся концерт класичної музики. За формою – так, концерт. А за духом – молитва. Спільна. Щира. Чиста. Бо творилася вона дивною музикою, яка проникала у найглибші закутки душі і тримала в дивному полоні почуттів, відчуттів та емоцій. Після благословення отця Павла Дроздяка її дарували присутнім хор «Glorious» та камерний оркестр під диригуванням Богдани Чепіль.
До програми концерту увійшли духовні та класичні твори українських і світових композиторів – Кирила Стеценка, Йогана Себастьяна Баха, Джуліо Каччіні, Томазо Альбіноні, Романа Гурка, Джона Вільямса, Едварда Гріга. Це була справді музика, яка торкалася душі. Професійне багатоголосся хористів, професійна гра оркестрантів, вокальне соло Віри Бойчук, соло на скрипці Юлії Перехожук та Павла Курилюка – при чудовій акустиці собору вони звучали божественними переливами і ніби оживляли незрівнянно красиву архітектуру храму, лики святих на іконах, глибокозмістовні сюжетні вітражі. До слова, реставрація найстарішої української святині Чикаго триває, а її двері відчинені для кожного, хто хоче прийти сюди і відчути особливий стан душі у спогляданні сакральної краси, у щирій розмові-молитві із Богом.
На завершення концерту прозвучав Мирослав Скорик. Скільки б не слухав його «Мелодію», щоразу цей неймовірний твір звучить по-новому, відкривається по-новому і збагачує чимось новим, незнаним досі. Ось і цього разу він прозвучав як шаленство. Любові. Краси вірності. Болю розлуки. Надривної туги. І непохитної віри, що десь там, коли прийде час, ми зустрінемось із тими, хто вже відійшов на небеса… Чи не тому складалося враження, що під пристрасним диригуванням Богдани Чепіль виконавці творили легендарну мелодію не просто голосами і музичними інструментами, а невидимими, до болю натягнутими струнами сердець. Бо своєю мелодикою, своєю музичною структурою і кульмінаційними моментами надто вона співзвучна із тими подіями, які переживає сьогодні наша рідна Україна. З війною, яка руйнує, калічить, вбиває, забирає у нас найрідніших. Їм, загиблим Героям війни в Україні, і був присвячений цей концерт…
Фото надані катедрою святого Миколая.