Львівська презентація наукового збірника «Мученики – свідки надії через віки»: від історії – до сучасності

Що таке сьогодні книга? Які видання потрібні? Є наукові новинки, які виявляються близькими багатьом. Нещодавно побачила світ нова українська книга. Це науковий збірник «Мученики – свідки надії через віки: Збірник статей доповідачів конференцій Місії Постуляції святих УГКЦ 2022–2024 рр.». Упорядник видання – голова Місії «Постуляційний Центр беатифікації й канонізації святих» Української Греко-Католицької Церкви, отець Полікарп Марцелюк (ЧСВВ – Чин Святого Василія Великого). Збірник вийшов у Жовкві, видавництво «Місіонер», цього року. Автори – від України до Італії. Матеріали у книзі різноманітні – не лише стилем і тематикою, а й фактажем. Проте збірник об’єднано спільною концепцією. Це присвячено мученикам у різних країнах – переважно ХХ ст. Є, щоправда, й дослідження на давніші теми – наприклад, про античну церкву Стародавнього Риму (о. Полікарп Марцелюк), або про житіє святого Миколая Мирлікійського, – але все це суголосне сучасності. У цьому варто переконатися, просто розгорнувши книжку. Вирізняється тематика про новомучеників ХХІ ст. Тобто описане відбувалося фактично вчора. У книжці задіяно різний матеріал, у тому числі український. Від себе відзначу, що під час літературного редагування, вичитування було цікаво дізнаватися такий насичений матеріал із історії, релігії, узагалі життя, не кажучи про архіви. Також варто згадати оригінальне оформлення збірника матеріалами зображень від доби перших християн (над дизайном обкладинки працювала Ольга Михайлюк, про чию культурну та організаторську діяльність, як «Золотий мольберт», уже була моя публікація в «Сурмі»). Ця символіка не відволікає від текстів, а привчає мислити і доречно поєднується зі змістом. Ілюстрації до статей, дібрані авторами публікацій (від фресок до світлин, від давніх написів до інших зображень) свідчать про серйозність підходу. Про самі тексти варто зазначити й те, що з-поміж них є ретельно перекладені з італійської мови. Тобто цей збірник за духом – міжнародний. Львів, Рим, Казерта та ін., українські, польські, словацькі, італійські та інші матеріали – але одна справа.

Можна багато характеризувати це видання, але достатньо його прочитати. Тому варто перейти до його увічнення, бо 4 вересня цього року в залі Львівського музею історії релігії відбулася цікава та особлива подія – презентація згаданого збірника.

Організатором заходу був отець Полікарп Марцелюк. Цей діяч, науковець і практик, автор багатьох публікацій, відомий широкою міжнародною діяльністю, спеціалізується на беатифікаційному процесі та може авторитетно розповісти про сутність і специфіку, приклади – від історії до найновіших подій.

Модератором презентації був отець Полікарп Марцелюк, який спеціалізується на історії. Виступали всі причетні до цього видання. Захід відбувся у двох форматах – від особистої присутності до режиму онлайн (ZOOM). Після обговорення характеру збірника і відзначення його рис почалися доповіді.

Були присутні члени Місії, а онлайн узяли участь: від Італії – отець Августин Баб’як (Тренто), від Швейцарії – авторка цих рядків. Таким чином, цей захід мав міжнародний характер, об’єднавши українську діаспору. 

Привітавши зібраних із виходом збірника як його літературна редакторка та зазначивши про актуальність цього видання завдяки рідкісним матеріалам і оригінальності, я перейшла до виголошення доповіді на тему «Гіпотетичні прототипи Руфіна і Прісцілли в однойменній драматичній поемі Лесі Українки: релігієзнавчий, історичний, мистецтвознавчий аспекти». Доповідь стосувалася святості та внутрішньосімейних взаємин. Я зосередилася на можливих історичних прототипах героїв – від головних до другорядних і навіть безіменних, – звернувшись до описів доби Стародавнього Риму, біблійних цитат, етимології імен (яка виявилася цікавою та продуманою геніальною письменницею), а також підкреслила контекст, в якому творилася драматична поема (і на якого читача була розрахована) – і за якої доби ми живемо зараз. Класичний твір виявився не просто класичним, а й актуальним сьогодні завдяки паралелям. Також відомо, що Леся Українка творила на зламі епох, наприкінці ХІХ століття й на початку ХХ-го. Вона жила на переломі й бачила зміни. І ми зараз живемо на переломі, заставши кінець ХХ століття – і бачачи те, що відбувається зараз, у ХХІ-му.

Отець Августин, який працював в історичних архівах Ватикану, читав різні свідоцтва людей різних віросповідань. Він зазначив про актуальність таких видань, у тому числі про необхідність писати дослідження про інших мучеників. За його словами, особливо українська діаспора (США, Канада та інші країни) завжди нагадувала про ці постаті. Характеризуючи мучеників, доповідач підкреслив: «Вони втратили все, але не боялися». Також учасник згадав покійного понтифіка Іоанна (Івана) Павла ІІ як слов’янина і видатного діяча.

Наразі науковець працює над книгою про митрополита Андрея Шептицького (відомо, що зараз триває процес його беатифікації) та сподівається на її переклад. На його думку, цей історичний діяч був «між двома війнами». Він страждав зі своїм народом, «страждав наживо, але Бог не дав йому стати мучеником», митрополит «працював ціле життя». Отець Августин поділився фактом, що має копію оригіналу листа Андрея Шептицького від 4 липня 1923 р. до папи Пія ХІ, і цей документ вимагає опрацювання. А митрополит показав своєю діяльністю, що може віддати життя для церковної єдності свого народу. Важливе й те, що цей герой дотримувався закону життя, любові, справедливості, завжди був готовий вислухати кожного. Зараз наше завдання – «підтримати вогонь віри». Приклад – митрополит Андрей Шептицький, який під час війни зібрав священиків і скликав синоди, наголосивши на важливості Декалогу – десяти заповідей. Метою було «зберегти в собі достойність людини». Як висновок доповідач висловив, що зло «перехідне», тобто не вічне, і треба «витягати скарби нашої церкви, будувати нові покоління». Адже головне – об’єднатися. 

Отець Полікарп додав про важливість інформації про митрополита, бо «цей духовний профіль у процесі беатифікації буде важливим. Треба показати молоді, що й під час війн можна бути в стані духовної благодаті». Далі розмова перейшла до згадування прикладів мучеників ХХІ ст. Зокрема, отець Тарас Бублик – історик (Український Католицький Університет) – сприяв пам’яті про українського греко-католицького священика зі Львівщини, отця Петра Павлишина, який душпастирював у росії – Сибіру. Цей священик (якого не стало в 2021 р.) і його діяльність згадані у збірнику. Удова покійного священнослужителя, Галина Павлишин, подякувала присутнім за згадку її чоловіка в цьому виданні та наголосила, що саме покійний навчив її «справжніх стосунків з Богом». За її відгуком, він був дуже світлою людиною. 

Захід було завершено спільною молитвою з ініціативи отця Полікарпа. Наостаннє організатор процитував слова Івана Павла ІІ: «Переступити поріг надії», додавши: «Ми вже бачимо нових свідків надії».

Заходом зацікавилися та бажали йому успіху культурні діячі, науковці, художники та інші інтелігенти з України, Швейцарії, Люксембургу.

Презентація відбулася на дуже серйозному рівні, залучивши різних людей, а також позначившись інтелектуалізмом, щирістю, справжньою вірою. Зібралися люди, які не просто люблять історію та релігію, не просто вміють працювати з архівами, а й відчувають актуальність моменту. І вийшло так, що книга та презентація зацікавили й ширше коло – у тому числі завдяки організації заходу та молитві.

Сподіваємося, що про збірник буде відомо більше в інших джерелах, а також це видання знайде собі широку авдиторію, бо оригінальна концепція та актуальність це підтверджують. За характером це видання не вузькоспеціальне, а стосується багатьох людей. У ньому можна знайти багато вперше відкритих фактів, а також дізнатися нове – живі приклади. Також помітно зв’язок історії та сучасності, яка теж стає історією, а героїчні приклади надихають нові покоління. Важливо знати й те, що головне – мати інформацію. Об’єктивна, зібрана, доступна, у гарно оформленому виданні, вона – запорука нашого життя.

Аналітик матеріалів – Олена Смольницька

Про автора:
Ольга Смольницька – кандидат філософських наук, консультант з філології Місії «Постуляційний Центр беатифікації й канонізації
святих» Української
Греко-Католицької Церкви (Львів)