Спіруліна – панацея чи дурниця?

Людина – біологічна машина. І є якийсь механізм, вкладений в цю машину матінкою Природою, який змушує її після доброї справи втнути щось погане, і після поганої – творити добро. Ми ніби балансуємо між добром і злом. Психологи цьому феномену навіть дали обзивку – self-licensing (самодозвіл, не знаю, як інакше це перекласти). І щодо турботи про себе, цей механізм самодозволу теж працює...

У 2011 році тайванські вчені давали людям «чарівну пігулку» – супер-пупер корисну харчову добавку... так сказали наївним піддослідним. Насправді їхня добавка була нічим – безкорисним порошком. 

Виявилось, що люди, думаючи, що здобули суперсилу, ковтнувши чарівну пігулку, вели менш здоровий спосіб життя в результаті: менше займались фізкультурою, менше ходили, їли більше нездорової їжі.

О, боги, до чого ж ти нерозумна істота, людино!

Люди перебувають в перманентному пошуку чарівної пігулки, щоб лигнути її і лягти на диван з чипсами в руках в очікуванні оздоровчої дії? Чи вони вже лежать на дивані з чипсами і їх мучить усвідомлення нездоровості їхнього способу життя, яке вони хочуть заткнути чудо-пігулкою? Гм...

Я проводив прямий ефір в своєму інстаграмі, в межах якого відповідав на питання читачів. Одне питання я цілеспрямовано ігнорував, незважаючи на його щільну повторюваність різними людьми. Люди запитували про спіруліну. Усе, що хочуть спитати мене люди про ЗСЖ – спіруліна. Тобто, «що мені ще запхати до рота, щоб оздоровитись?». Чи, вважаєш, я щось неправильно розумію? А знаєш, що ще запитували? «Якого вітаміну мені бракує, що я хочу постійно їсти?», «Що випити, щоб знизити тягу до солодкого?».

Дозвольте я це все узагальню. Вікторе, дай чарівну пігулку нам! – от чого хочуть люди! Ну, гаразд, поговоримо про спіруліну. 

Спіруліна – це висушені водорості. 

Десь на 60% спіруліна – це білок. Якісний білок? Досить. Є таке поняття (не лякайся!) Protein Digestibility-Corrected Amino Acid Score – оцінка якості білка (амінокислотний профіль) і його засвоюваності (біодоступність). Так от, згідно з цим показником, білок спіруліни десь 0,8, де 1 – це ідеально. 0,8 – це гірше еталонного яєчного білка, гірше молочного, соєвого, картопляного і м’ясного, але краще більшості рослинних джерел. Загалом, білок спіруліни не ідеальний (зокрема бракує метіоніну – незамінної амінокислоти), але непоганий.

А те, що його (білка) в спіруліні аж 60 г/100 г – це просто результат сушіння. Я ся вибачаю, але в сушеному м’ясі до 40 г білка на сто грамів. 

Коли ми щось висушуємо, неважливо – водорості, м’ясо чи фрукт, – кількість всіх речовин (окрім нестійких до високих температур вітамінів) зростає. 

Саме тому в спіруліні багато корисних речовин, бо воно висушене. І якщо порівняти мікронутрієнтний склад спіруліни і того ж сушеного м’яса, то в спіруліні в середньому більше всього корисного, але різниця зводиться на ніц, якщо врахувати нижчу біодоступність (засвоюваність) заліза, цинку, кальцію, фосфору і магнію зі спіруліни. Та й сушене м’ясо буде 108% смачнішим за сушені водорості.

У спіруліні десь 7-9 грамів жиру. 

Що це за жир? Я не бачу в цьому жирі якоїсь особливої користі. Є гамаліноленова кислота, яка має протизапальну дію. Багато в спіруліні пальмітинової жирної кислоти (насичений жир, який ВООЗ радить обмежити), трохи олеїнової, є лінолева тощо. Нема альфаліноленової, яка дуже корисна, бо частково в організмі конвертується в цілющі ДГК, ЕПК. Отже, жир нічим не особливий в цих сушених водоростях.

Ні, я не великий прихильник сушеного м’яса, як і сухофруктів, як ти міг подумати. Сушене м’ясо я взяв для порівняння, щоб показати тобі, що «неймовірна» користь спіруліни – це фізика, а точніше сушіння. 

Можна висушити будь-який цільний продукт і побачити величезну концентрaцію корисних речовин.

У 100 грамах сушеної бульби 9 грамів високоякісного білка. Теж мені чудо, спіруліна.

Я не дуже раджу сушену їжу... в час пандемії ожиріння, а наголошую на користі «вологих» варіантів їжі – звичайне м’ясо, звичайні фрукти, бо вода в складі їжі – це ситість.

Вода в їжі – це об’єм їжі без жодної калорії. Той об’єм потрапляє в шлунок, давить на його стінки, роблячи тебе ситим.

ВИСНОВОК ДВОМА СЛОВАМИ

Спіруліна – добавка з великою кількістю непоганого білка, високим вмістом мікронутрієнтів. Чи варто пити? Можна... але не як «чарівну пігулку», а як добавку. Хоча при здоровому харчуванні я в ній (спіруліні) щось зовсім не бачу змісту. Достатньо білка можна легко наїсти зі звичайної їжі (що б тобі не городили продавці протеїну і твій тренер, який теж продавець протеїну). А щодо вітамінів і мінералів, правило «чим більше – тим краще» не працює, тобі просто треба покривати потребу в цих мікронутрієнтах. 

І якщо твій раціон на 70% (калорійності) складається з цільної натуральної їжі (овочі, фрукти, м’ясо, риба, яйця, крупи, бобові, горіхи, насіння, молочні продукти), і ти харчуєшся різноманітно, тобі немає потреби хвилюватись «дефіцитними станами».

Instagram: viktor_mandziak

Facebook: Мандзяк Віктор