Вседозволеність і втрачений час

Кілька днів триває обговорення статті американського журналіста Герша про те, що, можливо, Зеленський якось піде у відставку, а «перемир’я» з українського боку буде уже укладати хтось інший, і Герш навіть указує, що це може бути Залужний. 

Дехто каже, що це якась маніпуляція, ворожий вкид та інше. Я ж дивлюсь на це інакше: десь там уже погодилися із намірами путіна підписувати якісь договори з Україною, але щоб це був не Зеленський, – а Герш лише озвучив цей план.

І я не здивуюся, якщо ті, хто ще вчора плескав Зеленського по плечу для того, щоб закінчилася гаряча фаза війни, принесуть його у жертву і зроблять винуватцем того, що відбувається. Пам’ятаєте Євангелія Нового Заповіту? Там між тріумфом, коли Ісус в’їжджав у Єрусалим і його зустрічали тисячі людей та кидали під ноги його осла в знак пошани пальмове листя і навіть свою одіж…

Так от, розділ, де описаний цей тріумф, і розділ, де Ісус несе хрест на Голгофу, розділяє у «Євангелії від Матвія» шість розділів, а у Луки – лише чотири.

Можливо, якби Зеленський звернув на цей план увагу та змінив своє оточення, створив уряд національного порятунку та інше, то цей план почав би буксувати, але нічого з цього не було зроблено.

А зараз те, що його уже озвучило американське видання, говорить лише про те, що він уже десь узгоджений. Але чи це є якоюсь неочікуваною новиною? Ні! Ось мій допис у фейсбуці від 20 лютого 2025 року:

«Кожен день, чи навіть година, приносить новини, які кардинально впливають на світопорядок. Але оскільки ми не можемо на це вплинути, то хоча б поглянемо на наш внутрішній “світопорядок”.

Президент Трамп різко заговорив про вибори в Україні та назвав Зеленського диктатором. Нам підсовують якусь дорожню карту, де на першому місці стоїть “перестати стріляти”, потім вибори і лише після цього, уже з новим президентом України, підписання якоїсь мирної угоди. Тобто ось цим Трамп завуальовано показує, що він, як і путін, вважає Зеленського нелегітимним.

Мені цікаво, якби Зеленський підписав угоду про передачу США надр України, то, мабуть, після цього він би і залишався легітимним?! 

Але я тут зараз хотів би поговорити навіть не про це.

Десь із липня минулого року, я не знаю, чому цього не помітило оточення Зеленського, із російського ТВ стали зникати слова денацифікація, демілітаризація України, боротьба за російськомовне населення та інше, що містило в собі боротьбу з усім народом України. А все частіше роспропаганда почала вживати словосполучення, що війна йде не з українським народом, а навпаки – росіяни хочуть допомогти українцям звільнитися від фашистського київського режиму.

І коли б Зеленський ще тоді зрозумів, що його будуть робити крайнім у цій війні, розвернув свою політику і почув свій народ, та почав проводити кардинальні зміни у своєму оточенні, то, можливо, ці звинувачення чи від путіна, чи від Трампа сьогодні не мали б сенсу. А тут, як бачимо, вони грають у дві руки.

І не виключено, що ОП й усі його так звані “політтехнологи” свідомо не вказали Зеленському, що його планують зробити “цапом-відбувайлом” у цій війні.

Але час втрачено. І Зеленського поволі заганяють у куток. І якщо ще сьогодні деякі європейські лідери і стають у захист Зеленського, то дуже скоро їм порадять не влазити у це діло та думати про свої країни. І після цього хтось із них може підійти і по-дружньому сказати: “Володя, ну не маємо ж ми тут через тебе усі пересваритися, ти краще дуже захворій, і хай уже хтось інший завершує цю війну”. 

Тоді все у нас переміститься у ВР, де можуть обрати навіть нового голову парламенту. І ось тут дуже багато залежить, чи ВР піде за російсько-американським сценарієм, чи стане на позицію української державності?! 

Мені жаль Україну. І дуже хочеться, щоб знайшлися сили, які у цей складний час утримають прапор України та збережуть державу. А для цього ми повинні відкинути усі політичні розбіжності і зрозуміти, що від кожного із нас залежить бути Україні, чи ні. І часу залишилося обмаль. 

Але я вірю, що українці нарешті зрозуміють усі загрози, які стоять перед нами, об’єднаються, розроблять правильні рішення та збережуть Україну для майбутніх поколінь!»

***

На декількох сторінках у фейсбуці зустрів подібний текст: «Повзучий державний переворот почався не вчора, його ще давно зустрічали аплодисментами багато з тих, хто тепер запізніло б’є на сполох, як, наприклад, це роблять журналісти УП та ДТ.

Раділи демонстративним порушенням Конституції, відвертому знущанню над Порошенком портновськими “справами”, а потім “санкціями”?...»

Я не прихильник журналістів УП та ДТ, але якось незручно промовчати, коли свідомо у цій справі роблять крайніми лише журналістів. Я ж не можу забути, коли уночі, під час ковіду, у порушення Конституції України, регламенту ВР, і всіх моральних принципів ВР проголосувала за розпродаж України голосами «СН», «ЄС» та «Голосу». Я не можу забути, як цьому радів Зеленський, і як цю радість підтримували усі ті, хто голосував за це, та як вони дружно всі сідали в один човен вседозволеності. 

Адже саме це дружнє голосування і стало початком, як пишуть – «демонстративним порушенням Конституції», та, на мою думку, і є тим першим каменем протизаконня і вседозволеності, який покотився і створив ось ту лавину, яку ми спостерігаємо сьогодні.

Тому, щоб щось змінити на краще, ми маємо бути об’єктивними, а не скотитися до того, що все це перевести лише в площину «продажної журналістики».

Про автора: Сергій Медвідь –
письменник, академік Академії
інженерних наук, кандидат
аграрних наук.