Щодо спроби заборони критики гендерної та ЛГБТ-ідеології

Це передбачається в урядовому законопроекті 5488, який, по суті, є спробою під прикриттям «боротьби з нетерпимістю» запровадити в Україні жорстку лівацьку ідеологічну цензуру.

Тому гарною новиною є те, що у вівторок, 13 травня, біля Міністерства юстиції України відбулася акція протесту проти цього законопроекту №5488. 

Друзі. Єдино справедливою рівністю може бути лише одна – рівність усіх перед законом. 

Виступаючи за рівність прав, ми насправді боремося за рівність прав всіх і кожного, – тобто можливості самим визначати власну долю та визнавати за всіма іншими подібне право.

А це виражається, зокрема, й у праві на «приватну дискримінацію». 

І упереджене ставлення з боку інших осіб по суті є «свободою вибору» іншої сторони. 

Не можна просто так взяти і змусити іншу особу змінити ставлення до іншої, не порушивши її свободу. Яким би моральним подібний примус не здавався.

Адже для нас всіх є правомірним вирішувати, кого, коли і на якій підставі пускати чи не пускати до себе в квартиру.

Це питання суто особистого вибору, культури та етики.

Законодавче закріплення покарання за упереджене ставлення до представників ЛГБТ означає надання державою переваги, яке отримала ця група осіб – тобто привілеї. 

До речі, у цьому випадку виникає справедливе питання, а чому лише для ЛГБТ такі преференції? 

Є ж ще інші групи, які не хочуть мати щодо себе упередженого ставлення – педофіли, зоофіли, некрофіли... 

Друзі. Для будь-якої добропорядної людини ображати ущербного неприйнятно. 

Ще раз наголошую: зазначене питання – це не питання закону чи державного втручання, а питання культури та моралі. 

Наші природні індивідуальні відмінності призводять до різних життєвих результатів. Але цими відмінностями є сама суть кожної особистості. У правах же кожен з нас є рівним незалежно від своїх особливостей. Тому рівними ми можемо бути лише в одному – у нашій рівності перед законом. 

І на завершення. 

Ми чомусь визначаємо тоталітаризм за допомогою засобів, які той використовував (цензура, єдина партія, свавільні арешти, депортації, ГУЛАГ, Голодомор, Освенцим тощо).

Але ми майже ніколи не ставимо питання: «З якою метою він здійснював ці жахливі злочини?» Адже репресивні засоби тоталітаризм завжди використовував з дуже конкретною метою: викорінення будь-якої думки, яка відхилялася від панівної ідеології, переслідування дисидентів, ліквідація чи винищення окремих класів, народів чи рас та ін.

Цими засобами тоталітаризм прагнув досягнути своєї мети – створити підлеглу тільки йому «нову людину».

Тобто у визначенні тоталітаризму головне його мета, а не засоби.

Як тільки ми це зрозуміємо, ми одразу побачимо, що й сьогодні існують ті, хто прагне тієї ж самої мети, але вже іншими засобами (менш жорстокими, а більш облудливими) нав’язати нам єдине мислення. 

Тому цей законопроект 5488, якими би він цілями не прикривався, – є тоталітарним.

Фото: Громадський рух «Всі разом!»