Трамп, Зеленський і українські надра
Президент Трамп різко заговорив про вибори в Україні та назвав Зеленського диктатором. Нам підсовують якусь дорожню карту, де на першому місці стоїть «перестати стріляти», потім вибори і лише після цього, уже з новим президентом України, підписання якоїсь мирної угоди. Тобто ось цим Трамп завуальовано показує, що він, як і путін, вважає Зеленського нелегітимним.
Мені цікаво, якби Зеленський підписав угоду про передачу США надр України, то, мабуть, після цього він би і залишався легітимним? Але зараз хотів би поговорити навіть не про це.
Десь із липня минулого року (не знаю, чому цього не помітило оточення Зеленського) із російського ТВ стали зникати слова – денацифікація, демілітаризація України, боротьба за російськомовне населення та інше, що включало у себе боротьбу з усім народом України. А все частіше роспропаганда почала вживати словосполучення, що війна йде не з українським народом, а навпаки – росіяни хочуть допомогти українцям звільнитися від фашистського київського режиму.
І коли б Зеленський ще тоді зрозумів, що його будуть робити крайнім у цій війні та розвернув свою політику і почув свій народ, почав проводити кардинальні зміни у своєму оточенні, то, можливо, ці звинувачення чи від путіна, чи від Трампа, сьогодні не мали б сенсу. А тут, як бачимо, вони грають у дві руки.
І не виключено, що ОП і усі його так звані «політтехнологи» свідомо не вказали Зеленському, що його планують зробити «цапом-відбувайлом» у цій війні. Але час втрачено. І Зеленського поволі заганяють у куток. І якщо ще сьогодні деякі європейські лідери і стають на захист Зеленського, то дуже скоро їм порадять не влазити у це діло та думати за свої країни. І після цього хтось із них може підійти і по-дружньому сказати: «Володя, ну не маємо ж ми тут через тебе усі пересваритися, ти краще дуже захворій, і хай уже хтось інший завершує цю війну».
І тоді все у нас переміститься у ВР, де можуть обрати навіть нового голову парламенту тощо... Далі багато залежить, чи Верховна Рада піде по російсько-американському сценарію, чи стане на позицію української державності?!
Мені жаль Україну. І дуже хочеться, щоб знайшлися сили, які у цей складний час утримають прапор України та збережуть державу. А для цього ми повинні відкинути усі політичні розбіжності і зрозуміти, що від кожного із нас залежить – бути Україні чи ні. І часу залишилося обмаль.
Але я вірю, що українці зрештою зрозуміють усі загрози, які стоять перед нами, об’єднаються, розроблять правильні рішення та збережуть Україну для майбутніх поколінь!
Коли людину не стримують, а вона сама себе об’єктивно не оцінює, то вона втрачає гальма і робить якісь вчинки, за які потім несе відповідальність. А коли людина є вищою посадовою особою, то дуже шкода, що за її необдумані слова і вчинки несе відповідальність народ.
Хоча часто народ і сам винен, що допустив це. От скажіть, коли б народ розігнав ту Раду, яка уночі, під час карантину, з порушенням Конституції і законів проголосувала за розпродаж України, то чи зміг би Зеленський так легко і не задумуючись запропонувати Трампу надра України?
Хтось же його цим напоумив. Все домовилися, і уже, мабуть, збирався підписати, але знайшовся хтось із оточення, який показав йому Конституцію України, і сказав: «Та це ж тягне на державну зраду і на довічне».
Та, мабуть, ще роз’яснив, що одна справа продавати чи роздавати окремі родовища, а інша справа одним розчерком пера віддати 50% України...
І ось звідси все і почалося. Зі США їде представник із договором, Трамп уже очікує на договір підписаний Зеленським... «Пацан сказав – пацан зробив». Вони розуміють, що такий договір український народ може колись оскаржити, тому і забивають у документі, що це можна зробити лише у суді Нью-Йорка.
У мене немає претензій у цьому питанні до Трампа, ми його не обирали. Йому запропонували – він вирішив узяти.
Мені тепер тільки цікаво, хто візьме на себе сміливість підписати цей договір і наскільки він буде відповідати нашій Конституції.
І не варто сподіватися на те, що хтось «поставив» Конституцію на паузу. Як навіть після найтемнішої ночі приходить сонячний день, так і будь-яка пауза колись закінчується.
Кожен день приносить новини, які кардинально впливають на світопорядок. Але оскільки ми не можемо на це вплинути, то хоча б поглянемо на наш внутрішній «світопорядок».
Останніми днями розвиваються цікаві дискусії за українські надра. Одні говорять, що потрібно було підписувати той договір про рідкоземельні метали, запропонований Трампом, а інші хвалять Зеленського і говорять, що він молодець і вчинив геройськи, що не підписав той договір і захистив Україну від розорення. А ось зараз починають у мізки українців вкручувати, що немає тих у нас і рідкоземельних металів, та і взагалі, то все брехня про багатства наших надр…
Одним словом помаленьку із нас випускають пар гніву.
А насправді, як на мене, то вся біда в тому, що надра України уже усі продані. Вони і до цього продавалися, а за ці останні роки війни, «Прозоро» уже аж перегрілося продавати все державне, що ще було не продане.
Ось і стався «конфуз, коли сам Зеленський запропонував Трампу надра України, а коли Трамп зі своїми друзями навіть за це випив шампанського і розподілив, хто що бере – яке родовище, і прислали аж цілого міністра зі списком цих родовищ… То виявилося, що цими родовищами, як сказав Гетманцев – «уже володіють поважні люди». Ну звичайно, після такого «кидка» бізнесмен Трамп і наїхав на бізнесмена Зеленського, прикривши все це турботою про американських платників податків та ховаючи за лаштунками злість за те, що його – найвеличнішого бізнесмена світу так кинули. А таку образу Трамп може і не пробачити.
Звичайно, українська влада говорить, що «доопрацює» договір і все підпише. А в цей час шукає, в кого б безболісно забрати яке родовище, щоб передати Трампу. Адже люди Трампа хочуть зробити не лише ревізію витрачання американських коштів, але і ревізію переданих їм родовищ. Я помітив, що коли Трамп заговорив про наші родовища, які, можливо, йому запропонували за те, щоб не робити ревізію коштів, то він і перестав згадувати про ревізію коштів, а тепер, коли із родовищами стався «облом», то знову заговорили про це…
А взагалі, якщо влада хоче бути чесною перед своїм народом, то варто опублікувати дані про власників усіх родовищ в Україні. І не варто робити із цього державну таємницю, яка відома усім, окрім самих українців.
Адже зрозуміло, що ті мільярди, які украдені із бюджету, не всі вивезені за кордон. Простіше «поважним» і наближеним до влади людям купити якесь родовище за копійки, щоб потім його продати цим же іноземцям, офіційно отримати кошти, тобто «відмити» і стати офіційним мільярдером. Це ж класний ґешефт, правда?
Тому, мабуть, якщо зробити ревізію усіх родовищ, то виявиться, що навіть колись занедбані піщані кар’єри уже мають своїх власників, не говорячи про ще щось більш серйозне. Тому Трамп запізнився зі своїми бажаннями щось відхопити.
Про автора: Сергій Медвідь – письменник, академік Академії інженерних наук, кандидат аграрних наук.
