Хижацька геополітика: незворотні зміни Світу
Право працює тільки там, де є Сила. Насправді навіть більше – за своєю природою Право завжди витікає із Сили. Саме так формувалось людство, народи, а згодом народи формували свої держави. В ході того, як Людство отруювали брехливими лібералістичними ідеями переважно лівого спрямування, ми почали дивитись на світ через «чужі окуляри». При цьому чим більш сите життя панувало серед конкретного народу, тим більш брехливо-спокійно-толерастично дивились на світ його представники. Світоглядний рівень війни.
Останній тиждень відзначився для світу остаточним падінням попередніх брехливих світоглядних уявлень. Проте це не означає, що на зміну брехливим прийдуть правдиві. Ні, швидше навпаки – одну брехню вже активно пробують замінити іншою. Своєю. Конкуренція фарисеїв в межах хижацько-паразитичної політики. І міжнародної, і внутрішньої.
На геополітичній арені є хижаки, а є травоїдні. А є ті, хто навіть до статусу травоїдних поки не доріс. А є просто ресурсом за геополітичним столом. Саме в такому становищі зараз опинились українці. Точніше опинились ми у ньому вже давно, але саме зараз нам це настільки чітко показують, що не дійде хіба що до повних кретинів.
Проте радує в цій ситуації, що ми не наодинці. Разом з нами майже всі європейські народи. І от для них це стало повною несподіванкою. Для більшості.
Промова віцепрезидента США Джей Ді Венса на Мюнхенській безпековій конференції стала холодним душем для європейців. І я не можу сказати, що незаслуженим. Ліберальний порядок денний, який в певних місцях виявлявся достатньо тоталітарним (згадайте ті ж обмеження під час коронавірусу чи цензуру в соцмережах), зробив мешканців ситого Заходу слабшими та лінивішими. І жорстка критика Венса відразу дала протвережуючий ефект, відповіді багатьох європейських лідерів вказували на початок прокидання від летаргічного сну.
Європі було комфортно перебувати в тіні держави №1 та користуватись її захистом. Проте із падінням «імперії зла» ця архітектура мусила змінитись. Що зрештою і відбулось в 2014 році. Але європейці не хотіли діяти, більше того – навіть зізнаватися собі в тому, що відбувалось, не хотіли.
Саме тому в 2014 році Ангела Меркель відкрито підігравала путіну в його анексії Криму та розпалі війни на Донбасі. Саме внаслідок її позапланового візиту в Київ тодішній президент Порошенко, зокрема, дав наказ про одностороннє припинення вогню. Айдар після наказу вийшов з майже порожнього від колаборантів Луганська.
Німецькому естеблішменту було зручно користуватись роллю США – з одного боку, та заробляти гроші на торгівлі з москвою – з іншого. Тому можна було не помічати того, що путін вбив міжнародне право, окупувавши Крим та розпочавши війну на Донбасі. Але внутрішній ворог українців тоді не назвав війну війною, не ввів воєнного стану, не почав вимагати виконання Будапештського меморандуму. Та й наступники Турчинова – Порошенко та Зеленський також цих вимог не поставили. І якщо опираючись на слова «авторитетних експертів» на кшталт Портнікова чи їм подібних, хтось скаже, що саме гаранти безпеки нічого не зробили, то покажіть мені офіційну відмову виконувати свої обов’язки від Великої Британії чи США. Відмови не було. До них внутрішній ворог не звертався. Підозрюю, що через наявність прихованих механізмів впливу на кожного із очільників держави.
Європа отримала чіткий сигнал від США: європейська безпека – справа рук самих європейців. І для нас, українців, – це дуже добре. Бо саме автономність європейських партнерів є необхідною передумовою для побудови спільної безпеки.
До цього слід додати і «незрозуміло теплий» післясмак від зустрічі делегацій із США та московії в Саудівській Аравії. Фактично Західний світ перебуває в певному шоковому стані від цих подій, які із фантастичною швидкістю змінюють одна одну.
Україна неформально працювала живим щитом для європейських народів. Стікала кров’ю, ховала свою еліту, зціплювала зуби і вперто обирала до влади представників глобалістів, московської агентури та/або олігархату.
Виступ Володимира Зеленського в тому ж Мюнхені був «майже правильним». Чому «майже»? Тому що саме зараз ми починаємо споживати страшні плоди дипломатій Єрмака-Зеленського. І ті плоди аналогічні до підготовки Зеленського до повномасштабного вторгнення. Фактично саме Мюнхен показав нам жорсткий конфлікт між Зеленським та адміністрацією Трампа.
Зеленський не хоче проводити виборів. Тому що втрата влади для нього може стати тотожною до вищої міри покарання – за порушення Конституції. Провал підготовки до війни, розпродаж України тощо. Крім того, воєнний стан не дає юридичної можливості проводити вибори. Проте в 2019 році вже йшла війна, але воєнного стану не було. І вибори відбулись. Отже, якщо б зараз Зеленський в якийсь момент не продовжив воєнного стану (який мав бути введений вже в лютому 2014 року!!!), то формально юридично ми опинилися б в такій самій ситуації, як у 2019 році. І єдиною проблемою проведення виборів став би сам механізм проведення. Проблемою складною, але можливою до розв’язання.
Зеленський панічно боїться виборів та відчуває тиск з боку Трампа в цьому питанні. Саме тому він видав шизофренічну фразу «Якщо комусь не подобається, вони можуть вибрати інше громадянство, якщо хочуть». Шизофренічну як з точки зору справедливості, законності, так і з точки зору реалізації. В мене особисто ця фраза викликала шквал негативу – чому це я, українець по духу і по крові, через якихось зеленських повинен змінювати громадянство? Якого біса мені мають подобатись порушення Конституції, розпродаж України, розмінований Чонгар, мародерство на крові, сотні мільярдів закопані в дорогах та квітниках, захмарні зарплати та пенсії тощо?
Проте в решті своєї промови Зеленський казав правильні речі. І це була жорстка відповідь зовнішньому тиску.
Україна не відмовиться від територій, ми потребуємо справжніх гарантій безпеки, питання вступу в НАТО знімати на догоду путіну не можна, путін не може диктувати умов НАТО, Європа потребує нової моделі колективної безпеки (сильний і правильних хід, на тлі виступу Венса!).
Окрім того, напередодні конференції Зеленський відмовився підписувати договір про передачу рідкісноземельних металів США. Серед аргументів Зеленський назвав відсутність у договорі гарантій безпеки для України, а також те, що вимагалось передати у власність 50% покладів рідкісноземельних металів!
Якщо такі вимоги мали місце і ще й саме у такому вигляді, то можна констатувати повну смерть міжнародного права. При цьому США є гарантами безпеки України відповідно до Будапештського меморандуму. А наша ядерна зброя, окрім безпекової цінності, мала ще й величезну економічну цінність, яка вимірювалась сотнями мільярдів доларів!
Проте вже після Мюнхенської конференції сталось ще дві вкрай важливі і неприємні події. Пресконференція президента Дональда Трампа в Мар-а-Лаго та його допис в соцмережах.
Головні тези Дональда Трампа:
- Зеленський переконав США потратити 350 мільярдів на війну, якої не мало бути;
- США витратили на 200 млрд більше, ніж Європа, але допомога Європи гарантована (буде повернена), а США не отримають нічого;
- Зеленський не знає, куди поділась половина суми;
- Зеленський відмовляється проводити вибори, хоча має надзвичайно низький рейтинг підтримки – 4%;
- диктатору без виборів Зеленському треба поспішити, інакше він залишиться без країни;
- ми успішно ведемо перемовини;
- Зеленський просто хоче зберегти кормушку;
- ви повинні були покрасти край цьому, ви не повинні були цього починати тощо.
Вкрай складно коментувати потік цих незрозумілих цитат, які здивували та шокували чимало людей по всьому світу, включно із українцями та навіть конгресменами-республіканцями.
Розберімося покроково.
Сполучені Штати ніколи не виділяли Україні 350 млрд доларів. Загальне фінансування, яке було схвалено конгресом Сполучених Штатів Америки, розподілене відповідно на 12 років за всіма видами допомоги – військової, цивільної, гуманітарної та іншої – становить 210 млрд доларів.
Минуло лише 3 роки з часу повномасштабного вторгнення, відповідно значна частина виділених коштів ще навіть не запропонована до використання. Крім того, треба зазначити, що ці 210 млрд доларів виділено не безпосередньо Україні – вони виділені під бюджетною класифікацією «Україна»!
Скільки ж насправді було виділено Україні? Фактичні дані, весь так званий комітмент, тобто зобов’язання Сполучених Штатів Америки щодо виділення військової допомоги Україні – зобов’язання не є виділення – становили 67 млрд доларів. Відправлено в Україну 27 млрд доларів, проте надійшло менше, ніж відправлено, адже різниця між датами відправлення та надходження в Україну інколи може становити до 400 днів. Саме це написано в офіційному аудиті Пентагону!
За словами Андрія Іларіонова, розмір всієї переданої за 3 роки Україні допомоги становить 58 млрд доларів, з них – 27 млрд доларів військової допомоги – офіційні цифри офіційних державних установ США.
Із 210 млрд передбачених на 12 років 100 млрд (про які не знає Зеленський) нікуди не поділися! Вони мали бути спрямовані на фінансування розміщення 90 000 військовослужбовців США в Центральній та Східній Європі, на підтримку країн членів НАТО в Центральній Європі, на розвиток військово-промислового комплексу США, на реконструкцію посольства США в Києві, а також на інші цілі, які визначені Конгресом.
Україна не починала цю війну, як було сказано Дональдом Трампом. Україна обороняється від варварського жорстокого вторгнення. І якщо путінські війська перестануть стріляти, то настане мир. Якщо перестануть стріляти ЗСУ, то всіх патріотичних українців просто вб’ють.
При всьому моєму негативному ставленні до Зеленського я добре усвідомлюю, що його рейтинг підтримки становить не 4%. Хоча, звичайно, і не 57%, як це озвучив сам Зеленський на пресконференції, опираючись на дані КМІС.
Відповідно до результатів опитувань, про які відомо мені, впродовж останнього року рейтинг Зеленського не опускався нижче 18%, але і не піднімався вище 30%. При цьому Зеленський справді має дуже великий антирейтинг, особливо в середовищі військових, родин загиблих, волонтерів тощо. Фразу про «шашлики», сказану в Херсоні 12 лютого 2022 року, Зеленському не пробачать, адже через відсутню та/або неналежну підготовку до нападу, ті «зелені шашлики» до цих пір відхаркуються страшною кров’ю українцям.
Фактично цитати Трампа наскрізь просочені московською дезінформацією. І вони стали для багатьох шокуючою неприємною несподіванкою.
Ці слова аж ніяк не вписуються в логіку поведінки Трампа під час його першої каденції, коли він постачав летальну зброю Україні, коли в його каденцію було прийнято Кримську декларацію, відповідно до якої США ніколи не визнають анексію Криму путіним; показове знищення вагнерівців у Сирії; під тиском Трампа путін змушений був звільнити захоплених українських моряків у керченській протоці тощо.
Крім того, в контексті закиду європейським партнерам по НАТО, слід згадати, що саме при Трампі стався подвійний дозвіл розширення НАТО, а військові витрати Пентагону були збільшені майже на 60 млрд доларів. Військові витрати європейських країн членів НАТО було збільшено на 50 млрд доларів.
Теперішні слова Трампа викликали піднесення на московських болотах, проте вони аж ніяк не вписуються у перелік вищенаведених вчинків.
Цікавою в цьому контексті виглядає реакція конгресменів-республіканців:
Конгресмен Дон Бейкон, Небраска:
«путін почав цю війну. путін скоїв воєнні злочини. путін – диктатор, який вбивав своїх опонентів. Країни ЄС зробили більший внесок в Україну. Зеленський має понад 50% рейтингу. Україна хоче бути частиною Заходу, путін ненавидить Захід. Я не приймаю дводумства в стилі Джорджа Орвелла».
Сенатор Роджер Вікер, Міссіссіппі:
«Довіряти путіну не можна. Це воєнний злочинець, який порушив усі норми міжнародного права. Його слід притягнути до відповідальності, ув’язнити, та, можливо, стратити».
Сенатор Джон Тун, Південна Дакота, лідер республіканців у Сенаті:
«Що я підтримую – це мирний результат в Україні. Гадаю, зараз президент Трамп і його команда працюють над цим. Думаю, варто їм дати трохи простору».
Сенатор Кевін Креймер, Північна Дакота:
«Ясна річ, це неправда, що Україна почала війну. Очевидно, що саме путін – диктатор – хоче відновити Радянський Союз».
Сенатор Том Тілліс, Північна Кароліна, на прохання відреагувати на те, що Трамп назвав Зеленського диктатором:
«Я дозволю людям cамим добирати свої слова. Я б такого слова не використав. Чи хоче путін миру? путін хоче відродити російську імперію. І від мене він цього не отримає».
Сенатор Ерік Шмітт, Міссурі:
«Лицемірно стверджувати, що ви – справді вільна демократія, при цьому не бажаючи проводити виборів. Думаю, це єдине, що мав на увазі президент Трамп. Але все це шум. Зрештою, багато залежатме від того, як це вирішать. Президент Трамп сказав, що любить українців, тож, гадаю, його позиція є саме такою».
Сенатор Джош Говлі, Міссурі:
«Зеленський має провести вибори. Він обраний лідер країни, але наш президент правий, що виборів у них давно не було. Вони фактично мають воєнний стан. А це погано, якщо ви заявляєте, що захищаєте демократію … Дональд Трамп звинуватив також і росію. Ще два тижні тому він погрожував санкціями, якщо вони не сядуть за стіл переговорів. І гляньте, після цих погроз вони сіли за стіл переговорів».
Сенатор Ліндсі Грем, Південна Кароліна:
«Якщо історія чогось нас навчила, то це того, що умиротворення агресії призводить до ще більшої агресії. Чемберлен з Гітлером, Байден і Обама з путіним. Я впевнений, що президент Трамп завершить війну в Україні швидко і в такий спосіб, який стримає майбутню агресію».
Конгресвумен Вікторія Спарц, Індіана:
«Дональд Трамп зробив багато дуже важливих зауважень. Зеленський і Байден підвели американський народ і український народ».
Вже на момент завершення написання цієї статті з’явилось офіційне повідомлення Зеленського щодо зустрічі із спецпредставником США Кітом Келлогом:
«Хороша розмова, багато деталей. Вдячний Сполученим Штатам за всю надану допомогу та двопартійну підтримку України й українського народу.
Це важливо для нас і для всього вільного світу, щоб американська сила відчувалась. Детально обговорили ситуацію на полі бою і те, як повернути всіх наших полонених, а також дієві гарантії безпеки.
Україна від першої ж секунди цієї війни прагне миру, і ми можемо й мусимо зробити мир надійним і тривалим, щоб росія більше ніколи не змогла повернутися з війною. Україна готова до сильної, дійсно корисної угоди з Президентом Сполучених Штатів щодо інвестицій і безпеки. Ми запропонували найшвидший і найбільш конструктивний шлях досягнення результату. Наша команда готова до роботи 24/7.
Успіх об’єднує. Всім у світі потрібен успіх у відносинах зі Сполученими Штатами.
Дякую генералу Келлогу за спільну роботу для досягнення важливих результатів».
З огляду на все зазначене, в мене поки що немає пояснень того, що відбувається. Але найбільш правдоподібними видаються 3 припущення:
1. Україну розділяють.
2. Відбувається «хитра» дипломатична спецоперація, яку можна буде оцінити лише через деякий час за усіма результатами.
3. Зеленського жорстко дотискали до чого такого, що він відмовлявся приймати.
У контексті останнього пункту, першим на думку може прийти угода щодо використання надр. Проте тут є кілька нюансів: по-перше – Зеленський не має таких повноважень відповідно до 13-14 статтей Конституції, хоча конституцію Зеленський згадує тільки тоді, коли треба нею захиститись від проведення виборів; по-друге – ми і так готові спільно використовувати українські надра. І для цього не потрібно їх підступно по-хижацьки відбирати від розбомбленої України. Слабо віриться, що останнє може бути незрозумілим аналітикам Трампа.
Як влучно ситуацію описав український доброволець Олексій Павлюк: «Все, про що гудить зараз тирнет в Україні, дуже схоже на відволікання уваги від чогось дійсно важливого. Слідкуйте за руками та не поспішайте коментувати... Особисто я почекаю, поки розсіється “туман війни”».