Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №74

Перемовини Трамп-путін-Зеленський

Найгарячішою новиною не тільки в українських ЗМІ, а й у міжнародних, стали перемовини Трампа та путіна. Старт перемовин із злом покладено. Стан України в цьому контексті можна охарактеризувати словом на літеру «х», але не подумайте, що «хорошим».

Знаковим є те, що всі ці події відбуваються напередодні Мюнхенської конференції, адже саме в Мюнхені в 1938 році принесли в жертву Чехословаччину. 

Про свою розмову з путіним Дональд Трамп написав наступне:

«Я щойно мав тривалу і дуже продуктивну телефонну розмову з владіміром путіним. Ми обговорили Україну, Близький Схід, енергетику, штучний інтелект, силу долара та багато інших тем. Ми обидва розмірковували про велику історію наших народів і про те, що ми так успішно воювали разом у Другій світовій війні, пам’ятаючи, що росія втратила десятки мільйонів людей, і ми також втратили так багато! Кожен з нас говорив про сильні сторони наших народів і про велику користь, яку ми колись матимемо від спільної роботи. Але спершу, як ми обидва погодилися, хочемо зупинити мільйони смертей, що відбуваються у війні в Україні. Путін навіть використав дуже сильний девіз моєї передвиборчої кампанії: "здоровий сенс". Ми обидва дуже сильно в нього віримо. Ми домовилися працювати разом, дуже тісно, зокрема відвідувати країни один одного. Ми також домовилися, що наші відповідні команди негайно розпочнуть переговори, і ми почнемо з того, що зателефонуємо президенту України Зеленському, щоб поінформувати його про нашу розмову, що я і зроблю прямо зараз».

Трамп додав:

«Я попросив Державного секретаря Марко Рубіо, директора ЦРУ Джона Реткліффа, радника з національної безпеки Майкла Волтца і посла та спеціального посланника Стіва Віткоффа очолити переговори, які, я впевнений, будуть успішними. Мільйони людей загинули у війні, яка не відбулася б, якби я був президентом, але вона сталася, тож вона має закінчитися. Більше не повинно бути втрачено жодного життя! Я хочу подякувати путіну за його час і зусилля щодо цього заклику, а також за звільнення вчора Марка Фогеля, чудової людини, яку я особисто привітав вчора ввечері в Білому домі. Я вірю, що ці зусилля приведуть до успішного завершення, сподіваюсь, незабаром».

Розмову між політиками також прокоментував речник російського диктатора Дмітрій Пєсков.

За його словами, путін запросив Трампа до москви. Сторони також домовилися про особисту зустріч.

«путін погодився з Трампом, що довгострокове врегулювання в Україні може бути досягнуто шляхом переговорів», – підкреслив Пєсков. 

Також телефонна розмова відбулася з президентом України.

«Дуже предметні перемовини зі Сполученими Штатами Америки. Була розмова з президентом Трампом – хороша розмова, детальна, я вдячний президенту Трампу за щирий інтерес до наших спільних можливостей, до того, як ми можемо разом наблизити справжній мир. Тривала розмова. Ми обговорили багато нюансів – дипломатичних, військових, економічних, і президент Трамп поінформував мене про те, що йому сказав путін. Віримо, що сили Америки достатньо, щоб разом із нами, разом з усіма партнерами дотиснути росію і путіна до миру.

Обговорили нашу розмову зі Скотом Бессентом і підготовку нашої нової угоди щодо безпеки та економічної й ресурсної взаємодії. Президент Трамп поінформував мене про деталі своєї розмови з путіним.

Україна більше за всіх хоче миру. Визначаємо наші спільні з Америкою кроки, щоб зупинити російську агресію та гарантувати надійний, тривалий мир. Як сказав ппрезидент Трамп, let’s get it done. Домовились про подальші контакти та зустрічі», – написав Володимир Зеленський у своєму вечірньому звіті. 

Ось що розповів Дональд Трамп про розмову з Володимиром Зеленським:

«Я щойно розмовляв із президентом України Володимиром Зеленським. Розмова пройшла дуже добре. Він, як і президент путін, хоче укласти МИР. Ми обговорили безліч тем, пов’язаних з війною, але в основному – зустріч, яка призначена на п’ятницю в Мюнхені, де віцепрезидент Джей Ді Венс і держсекретар Марко Рубіо очолять делегацію. Я сподіваюся, що результати цієї зустрічі будуть позитивними. Настав час припинити цю безглузду війну, в ході якої відбуваються масові і зовсім непотрібні СМЕРТІ і руйнування. Нехай благословить Господь народи росії та України!»

Спеціально подаю всюди пряму мову для того, щоб читач здатний був сам зробити висновок. Попри те, що Зеленський старається зберігати хороший вираз обличчя при поганій грі, геополітичний підтекст виглядає загрозливим. 

З іншого боку: а на що, власне, ми розраховували, не наводячи лад всередині держави та спостерігаючи за політичними і дипломатичними діями зеленої влади?

Сподіватимемося, що подальші деталі щодо усіх перемовин будуть більш позитивними, аніж гіркий «післясмак» від усього вищенаписаного. 

Трамп запевнив, буде продовжувати надавати допомогу Україні, бо інакше «путін би подумав, що він виграв», пише «Голос Америки». Проте деталі тієї ж угоди про передачу рідкоземельних металів з України до США поки не оприлюднені. 

При цьому CNN повідомило, що Зеленський не підписав угоду щодо рідкоземельних мінералів, яку йому пропонував міністр фінансів США Бессент. Згодом «Суспільне» з посиланням на Офіс президента повідомило, що Україна отримала драфт угоди щодо рідкісноземельних корисних копалин і аналізує пропозицію. Остаточна відповідь буде надана в Мюнхені під час зустрічі з віцепрезидентом США Ді Венсом.

У цьому контексті хочеться зауважити два важливі моменти:

1. Зеленський не має конституційних повноважень віддавати наші надра за кордон, це суперечить статтям 13 та 14 Конституції України.

2. Зеленський жодного разу не запустив юридичної процедури виконання Будапештського меморандуму. Наша ядерна зброя мала не тільки величезну безпекову цінність (війни не було б разом з усіма смертями та руйнуваннями), а ще й абсолютно конкретну економічну вартість, яка вимірюється сотнями мільярдів доларів. 

Ані Турчинов, ані Порошенко, ані Зеленський жодного разу не надсилали дипломатичних нот підписантам БМ. Підозрюю, що це може бути пов’язано із наявністю таємної інформації щодо кожного з них. Право працює тільки там, де є сила.

Після телефонної розмови із путіним Трамп заявив, що планує зустрітись із російським диктатором у Саудівській Аравії. Трохи раніше The Wall Street Journal писало, що Китай хотів організувати зустріч Трампа та путіна без Зеленського, але у Вашингтоні відкинули цю пропозицію.

При цьому Трамп заявив у Білому домі, що не бачить загрози у веденні прямого діалогу з росією без участі Зеленського. Ця суперечливість може вказувати на невизначеність «дипломатичної гри».

Стратегія адміністрації Дональда Трампа щодо припинення війни в Україні починає набувати конкретних обрисів. Зокрема, вона передбачає поступки деяким ключовим вимогам кремля, включно з неприйняттям України до НАТО та поверненням до кордонів, які існували на початок 2014 року. Водночас у Вашингтоні все чіткіше простежується тенденція до зміщення стратегічної уваги з Європи на протистояння з Китаєм. Про це йдеться в аналітиці CNN.

На зустрічі в Брюсселі міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що «суворі стратегічні реалії» змушують Вашингтон переглянути свої пріоритети. Він наголосив, що поряд із безпекою кордонів США одним із головних викликів є Пекін. Крім того, очільник Пентагону сказав чимало конкретних тез у своєму виступі на засіданні «Рамштайну»:

- Вихід України на кордони 2014 року «нереалістичний»;

- США також «не вважають, що членство України в НАТО – реалістичний результат врегулювання шляхом переговорів»;

- Будь-які гарантії безпеки повинні підкріплюватися боєздатними європейськими та неєвропейськими військами;

- У разі розміщення військ в Україні це має бути місія поза межами НАТО, на яку не поширюватиметься стаття 5 Північноатлантичного договору.

Не було би щастя, та нещастя помогло. Як не дивно, але в геополітиці це прислів’я також працює. Європейські партнери впродовж останніх місяців активно готуються до зміни безпекової парадигми, зокрема зменшення питомої ваги США в НАТО загалом та обороні Європи зокрема.

«Нова адміністрація США пішла на поступки росії щодо України ще до початку переговорів. Було б краще обговорювати можливе членство України в НАТО або можливі територіальні втрати країни вже за столом переговорів, а не прибирати їх до цього з порядку денного», – заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у відповідь на інформацію щодо перемовин з путіним.

Міністри закордонних справ України, Франції, Німеччини, Іспанії, Італії, Польщі, Великої Британії, глава дипломатії Європейського Союзу та єврокомісар з питань оборони ухвалили спільну заяву, у якій вимагають участі Європи та України у переговорах щодо припинення війни. У середу, 12 лютого, у Парижі відбулися багатосторонні безпекові переговори, присвячені довгостроковій безпеці України та Європи, повідомило МЗС України.

У спільній заяві голів МЗС країн Європи йдеться, що країни Європи готові зберігати та зміцнювати підтримку України, зокрема військову, незалежно від будь-яких обставин.

«Ми віддані її незалежності, суверенітету та територіальній цілісності в умовах загарбницької війни росії. Ми поділяємо мету подальшої підтримки України, допоки не буде досягнутий справедливий, всеосяжний та стійкий мир. Мир, який гарантує інтереси України та її європейських союзників», – йдеться у заяві.

«Україні мають бути надані сильні гарантії безпеки. Справедливий та стійкий мир в Україні є необхідною умовою сильної євроатлантичної безпеки. Нагадуємо, що безпека європейського континенту є нашою спільною відповідальністю. Тому ми спільно працюємо задля посилення наших колективних оборонних спроможностей», – наголосили міністри.

Генсек НАТО Марк Рютте синхронно із міністрами наполягає на тому, що Україна має бути безпосередньо залучена до будь-яких мирних переговорів. Він підкреслив, що такий мир має бути «довговічним», інакше конфлікт може спалахнути з новою силою.

Початок обговорення цього шляху разом з американськими союзниками повинен розпочатись на Мюнхенській безпековій конференції, яка триватиме з 14 до 16 лютого. Європейські міністри наголошували на необхідності «забезпечення позиції сили для України». Будемо розраховувати на чіткість та послідовність їхньої позиції. Світ повинен змінюватись. Для того, щоб вижити.

Найважливішими внутрішніми політичними новинами України цього тижня стали інтерв’ю генерала Наєва «Українській Правді» та санкції проти олігарха Петра Порошенка.

Забігаючи наперед, зазначу, що певні тези генерала Наєва були високо оцінені і Зеленським, і Єрмаком. Аж настільки, що після публікації інтерв’ю його відправили на фронт командувати тактичною групою «Велика Новосілка». Цікавий «збіг». 

Генерал-лейтенант Сергій Наєв у минулому був командувачем Об’єднаних сил. Він був звільнений рік тому, а замість нього призначили Юрія Содоля. Наєв казав, що про своє звільнення дізнався з новин, а деякі аналітики пов’язували звільнення та його спосіб із близькістю до ексголовнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

У своєму інтерв’ю генерал Наєв наголосив, що провал підготовки України до нападу рф у 2022 році – це повна відповідальність політичного керівництва країни та особисто президента. 

Окрім цього Наєв, зауважив, що керівництво країни не повідомляло військовим інформацію про час нападу. 

«В українському документообігу стосовно будь-якого військового командування за підписом будь-якого керівника розвідки немає такого документа, де написано, що 24 лютого 2022 року о 4 ранку відбудеться пряма агресія рф проти України», – зазначив генерал. 

Розповідаючи про провал підготовки до війни на Півдні України, Наєв, зокрема, пояснив важливість дій заздалегідь та потреби створення відповідних правових умов воєнного стану, проте політичне керівництво держави цього не зробило. 

Також Наєв категорично висловився проти кримінального переслідування генералів:

«Збройні сили рф відійшли з Харківської частини, Луганської частини, Донецької області внаслідок контрнаступу української армії восени 2022 року. Також восени 2022 року російські війська відійшли з правого берега Херсонської області. Українська армія увійшла на територію Курської області. В авторитарній російській федерації їхніх генералів, полковників притягнули до кримінальної відповідальності за такі дії? Ні. Під час війни вони таке не вчинили. Ми маємо досвід інших держав, де так само відбувалося. 

Будь ласка, якщо є претензії, зокрема кримінального порядку, претензії мають бути розслідувані і дані відповіді. А чи доречно під час війни це робити? Для чого? Це робиться з метою отримання істини чи, може, з інших причин?».

Журналіст Юрій Бутусов повідомив, що «Наєв отримав бойове розпорядження, але послався на неможливість його негайного виконання, оскільки посада командира тактичної групи позаштатна, це тимчасовий орган управління, і для призначення на цю посаду потрібно мати штатну посаду в ЗСУ. Зеленський не знав про це, і усі так поспішали виконати його емоційну команду, що на деталі ніхто не звернув увагу. Тепер Міноборони та Офіс президента думають, яку посаду надати Наєву, щоб відправити його у тактичну групу.

По статусу тактичними групами в ЗСУ командують полковники, призначення на цю посаду генерал-лейтенанта, колишнього командувача Об’єднаних сил, тобто усієї армії, виглядає як очевидне пониження, тому мета прибрати Наєва з Києва на фронт за будь-яку ціну не викликає сумнівів».

Остання новина сьогоднішнього дайджесту – санкції проти Порошенка – викликає в мене емоції якогось трагікомічного фарсу. Опираючись на рішення РНБО, Володимир Зеленський своїм указом ввів санкції проти Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Костянтина Жеваго, Петра Порошенка та Віктора Медведчука. 

У цьому місці хочеться зазначити, що проти того ж Юрія Бойка чи Вадима Столара Зеленський санкцій «чомусь» не вводить. Чи проти Ельбруса Тедеєва, помічником якого в партії регіонів тривалий час був Андрій Єрмак. 

Серед цих підсанкційних осіб тільки Петро Порошенко зараз перебуває в Україні на волі, Ігор Коломойський – у СІЗО, інші фігуранти – за кордоном.

Заходи проти Порошенка передбачають блокування активів, заборону економічної діяльності та позбавлення звань та нагород. Фактично такі санкції суттєво обмежать політичну та будь-яку іншу діяльність. Шостий вирішив всерйоз наїхати на п’ятого. Проте в щирість Зеленського щодо встановлення справедливості мені зовсім не віриться. І зараз я поясню читачам чому. 

Так звані «санкції РНБО» є насправді політико-юридичним шахрайством із ознаками злочину. Адже в такий спосіб Зеленський може розбиратись із будь-ким в Україні, наплювавши при цьому на Конституцію, Кримінальний Кодекс та судочинство. 

Якщо людина є громадянином України та працює проти держави, зокрема під час війни, то проти неї повинні бути відкриті відповідні кримінальні справи. Кожна дія, що має ознаки злочину, повинна отримати відповідну кваліфікацію. А далі – розслідування – судовий розгляд – вирок. Бажано – довічне ув’язнення з конфіскацією майна за зраду України, руйнування конституційного ладу, підрив обороноздатності тощо. 

Вся влада зосереджена в руках Зеленського – своя більшість у Верховній Раді, свій Кабмін, свої керівники всіх силових відомств. Я обома руками «за» притягнення Петра Порошенка до кримінальної відповідальності, але це не має нічого спільного зі свавільним антиконституційним введенням санкцій проти громадянина України. Ми ж зрештою весь час говоримо про «верховенство права», «демократію», «західний курс», ЄС, НАТО тощо. 

З огляду на сказане вище, Зеленський давно міг би притягнути Порошенка до кримінальної відповідальності через газову трубу, закупівлю вугілля із окупованих територій, зрадливі мінські угоди, «Роттердам+», рефінансування банків тощо. Але він цього не робить. Чому? Бо Зеленському вигідний такий «опонент» на виборах. Із шаленим антирейтингом. Саме такий опонент Зеленському і потрібен – щоб переобратись вдруге. Тому політтехнологічно медійно «топити» Порошенка – так. Карати за злочини – ні. Тим більше, що в межах розкрадання національних багатств політико-економічними методами Порошенко є союзником для Зеленського. За антиконституційний злочинний розпродаж землі зелені слуги неукраїнського народу голосували разом із порошенківською «ЄС» та пінчуківським «Голосом», тодішнім очільником якого був Вакарчук.