І знову про толерантність

Я не знаю, хто першим запустив в обіг цей соціальний термін, що означає терпимість суспільства до проявів інакшості, але він зробив дуже велике зло. Адже той самий термін у медицині означає зворотне – відсутність в організмі опору до шкідливих бактерій, що веде до смерті цього організму.

Тобто, якщо точно екстраполювати суть цього медичного терміну на соціальний рівень, то якраз оця толерантність і веде до загибелі суспільства. Якийсь просто диявольський жарт, чи не так?!

Однак, жарти жартами, та треба знати і розуміти над чим жартуєш – і кому адресуєш цей жарт. І коли ти бачиш трансляцію відкриття Олімпійських ігор з Парижа, яку дивляться кілька мільярдів людей у всьому світі, а там раптом ні з того, ні з сього трансвестити влаштовують сумнівний перформанс на сакральну тему Останньої вечері Ісуса Христа, то це має вкрай дикий і провокативний вигляд. Бо весь християнський світ знає цю фреску геніального Леонардо да Вінчі.

На цю тему було вже достатньо публікацій, зокрема від багатьох священників і пасторів різних церков, які досить стримано висловили свою точку зору, а точніше незгоду з такою кричущою нахабністю авторів цього «креативу».

Зрозуміло, що саме таким способом деякі спільноти будь-що намагаються привернути увагу до себе, вкотре хочуть нагадати про своє існування і про свої проблеми в суспільстві. Формально це так, а насправді це виглядає як брутальна і нахабна провокація проти християнського світу.

І коли ця нахабна самореклама відбувається, приміром, на сцені Євробачення, то це ще якось можна пояснити – хоча, якщо артист має талант і гарну пісню, то можна обійтися і без рожевої спіднички на чоловічих ногах і без публічної заяви про свою трансгендерність.

Але коли йдеться про найграндіозніший і найдавніший бренд усіх часів, що об’єднує народи і континенти, Олімпіаду – і раптом абсолютно несподівано ми бачимо на її відкритті цей акт глумління над трагічною євангельською історією, то як запропонуєте християнам на це реагувати – мило плескати в долоні і мружитися від захвату?!

Схоже, що існує таки на світі порода особливих людей, яким не живеться у мирі і злагоді з іншими – їм аж так потрібно стравлювати народи і культури, паплюжити і висміювати чиїсь святині, вигадуючи для цього всілякі новомодні культурологічні терміни, а-ля постмодерн і тому подібне. Типу, люди, будьте толерантні, це ж лише мистецтво!

Але яке ж це мистецтво, де відверто зневажають твої святині? Хіба забули, як в тому ж Парижі деякі з цієї ж породи чотири роки тому вирішили пожартувати в своєму журнальчику «Шарлі Ебдо» над пророком Мухамедом? Париж тоді три дні палав у вогні мусульманського обурення. Ледве загасили той спалах насильства. Журналу довелося довго вибачатися.

А тут виявляється і вибачатися ні перед ким не треба – духовні лідери християнського світу щось тихенько мимрять собі під ніс в стані кататонічного всепрощення. Цікаво, чи знають вони щось про первісне значення терміну ТОЛЕРАНТНІСТЬ. Якщо знають, то варто берегти від знущання свої святині, бо інакше...

Мені сподобалась мудра реакція одного з моїх знайомих американських пастирів, який опублікував у себе на сторінці у фейсбуці думки різних зацікавлених сторін, – як представників церкви, так і членів ЛГБТ. Так от, саме вустами одного з цих людей була промовлена важлива думка, яку я не можу не зацитувати тут в перекладі з англійської: 

«Дорогі мої друзі, геї... Ми вимагаємо толерантності та поваги, а потім висміюємо щось, що є святим для понад 2 мільярдів християн. Цей тип лицемірства та нерозуміння виглядає погано. Ми обурюємося, коли ультраправі критикують нас, але потім робимо таке лайно. Як ви думаєте, яка реакція у них буде на ЛГБТ-спільноту після цього. Бо це НЕ про те, як ми руйнуємо бар’єри, а про те, як ми їх будуємо».

Отож!

Про автора: Анатолій Матвійчук – Народний артист України, поет, композитор, журналіст, телеведучий, музичний аналітик, педагог, науковець.