Огляд спортивних новин тижня: Олімпійські ігри, перемога «Динамо» і насичений серпень

Майже увесь тиждень на моєму телевізорі йдуть Олімпійські ігри, які офіційно стартували 27 липня. Дуже багато хатніх справ залишаються поза моєю увагою – я вперше так уважно слідкую за цим святом спорту. І незважаючи на рекордно малий склад нашої олімпійської збірної, щодня 5-7 змагань відбуваються за участі України. Тому сьогодні я хочу розповісти найцікавіше, що відбувалося на ОІ-2024 протягом останніх днів, і хоча це буде не повна хроніка подій з усіма дисциплінами, буду намагатися донести важливе… іноді трохи резонансне.

Відкриття Олімпійських ігор: що це було?

Після перегляду церемонії відкриття Олімпіади у Парижі у мене були змішані почуття. З одного боку – це було масштабно, цікаво, дорого і унікально, а з іншого – деякі моменти викликали питання: «Чому це показують на Олімпійських іграх і який стосунок воно має до спортивного свята?». Точніше найбільше питання викликала «сценка» з «показом мод», у якій брали участь різного роду люди, які не до кінця визначилися, хто вони є. Можна звісно поставити справедливе питання: а що ти очікував від сьогоднішньої Європи? Радій, що не усю церемонію зробили у такому стилі. Але, як на мене, це просто ще один щабель Вікна Овертона у бік того, що на усіх масових подіях мають бути репрезентовані усі «жанри» людей, навіть коли це взагалі не стосується контексту події, у бік часів, коли форма остаточно переможе зміст. 

Я можу сміливо сказати, що цю частину шоу було дивитися неприємно та некомфортно. Після перегляду я згадав відкриття Олімпіади у Лондоні 2012 року і настрій трохи покращився.

Можна довго обговорювати цю тему, бо там ще багато питань, причому переважно не до усієї церемонії, а саме до цієї «вистави», але ми тут говоримо про спорт і хороше, тому, не зупиняючись більше на поганому, скажу, що ідея перетворити ціле місто на арену для відкриття Олімпійських ігор була дуже хорошою, й усі моменти, які були пов’язані з французькою історією та культурою, реалізовані достатньо автентично.

Перша і (поки що) єдина медаль України

У понеділок, 29 липня, українська фехтувальниця Ольга Харлан здобула бронзову нагороду на Олімпіаді-2024 у Парижі в індивідуальних змаганнях на шаблі.

У бронзовому фіналі 33-річна українка у напруженому та емоційному поєдинку переграла південнокорейську суперницю Чой Себін із рахунком 15:14.

Ця медаль стала першою українською нагородою на літніх Олімпійських іграх у Парижі-2024.

На змаганнях у столиці Франції Ольга Харлан спочатку виграла у Сихомі Фукусіми з Японії (15:9), потім перемогла Анну Башту – ексросіянку з Азербайджану (15:6), а у чвертьфіналі здобула перемогу над Анною Мартон з Угорщини (15:7).

У півфіналі вона програла другому номеру світового рейтингу та першій сіяній змагань француженці Сарі Бальцер (7:15). 

Ольга Харлан стала єдиною українською спортсменкою в історії, яка виграла медалі на чотирьох Олімпіадах – у 2008, 2012, 2016 та 2024 роках.

Невдалі виступи наших Джокерів

Звісно, уболівальники кожної команди на Олімпійських іграх підтримують своїх співвітчизників і бажають їм отримати медалі, але кожна країна має своїх фаворитів, тих, про кого говорять: «Ну, у них є усі шанси стати призерами». На жаль, поки що наші фаворити не показують того результату, який від них очікували українці.

У понеділок українська дзюдоїстка у вазі до 57 кг Дар’я Білодід завершила виступи на своїх других Олімпійських іграх у кар’єрі. В 1/8 фіналу спортсменка поступилась представниці Японії Харукі Фунакубо.

23-річна спортсменка вдруге у кар’єрі виступала на Олімпійських іграх. Дзюдоїстка дебютувала у Токіо-2020, де здобула олімпійську «бронзу» у вазі до 48 кг, а також стала першою за 12 років українською призеркою Ігор з дзюдо.

Українська спортсменка розпочала виступи на цьогорічних Іграх зі швидкої перемоги. Білодід зійшлась у протистоянні з представницею Кірібаті Нери Тібви. Сутичка Білодід та Тібви тривала лише 5 секунд. Українка виконала прийом на оцінку іппон та пройшла у друге коло змагань.

Однак другу зустріч Білодід не змогла завершити так само швидко. Загалом поєдинок тривав 6:47 хвилин. Переможниця сутички визначилась «золотим рахунком» і завершився драматичним фіналом: Білодід заробила третє «шидо» та достроково програла японці Фунакубо на стадії 1/8 фіналу.

Того ж дня Український плавець Михайло Романчук не пройшов до фіналу Олімпіади-2024 на дистанції 800 метрів вільним стилем. Сталося це за результатами кваліфікації.

Романчук – чинний бронзовий призер Олімпійських ігор. У Токіо плавець навіть встановив олімпійський рекорд у кваліфікації, проте у фіналі фінішував лише третім.

Першу половину дистанції Романчук проплив останнім – за 3:53.67 хвилин. Лідерам запливу українець поступався приблизно трьома секундами.

На другій половині дистанції Романчук не зміг додати. І у підсумку закінчив свій заплив останнім, з результатом 7:49.75 хвилини, відставши на сім секунд від тунісця Ахмеда Джауаді.

У спортсмена залишається виступ на дистанції 1500 м вільним стилем, де він є чинним віцечемпіоном Олімпіади. Кваліфікація у цьому виді відбудеться у суботу, 3 серпня.

Наступного дня, 30 серпня, тенісистка Еліна Світоліна, бронзова призерка ОІ-2020 у Токіо, зазнала поразки на стадії 1/8 фіналу Олімпіади-2024. У трьох сетах експерша ракетка світу поступилася чешці Барборі Крейчиковій. Зустріч закінчилася із рахунком 1:2 (6:7(5), 6:2, 4:6)

Світоліна на старті Олімпіади обіграла японку Учіджиму, після чого здолала шосту ракетку світу Джессіку Пегулу. 

Суперницею Світоліної в 1/8 фіналу була чешка Крейчикова – цьогорічна переможниця Вімблдону. У 2021 році тенісистки перетиналися між собою саме на кортах «Ролан Гарросу» – тоді Крейчикова обіграла українку у двох сетах.

Олімпійський футбол

27 липня збірна України зустрічалася з командою Марокко на футбольному турнірі Олімпіади-2024.

Поєдинок проходив у Сент-Етьєні та завершився перемогою команди Руслана Ротаня з рахунком 2:1.

У першому таймі українська збірна показала впевнену гру, а на 22-й хвилині атака завершилася голом: Брагару перевів м’яч у центр, а Криськів завдав точного удару в дотик. Ще кілька небезпечних моментів реалізувати команді не вдалось.

У другому таймі марокканці почали загострювати гру і досягли свого. На 63-й хвилині Салюк збив Рахімі у штрафному майданчику, за що отримав пряму червону картку. Пенальті забив сам постраждалий – 1:1.

Вже у доданий час марокканці здебільшого йшли в атаку, але наша збірна на характері здобула перемогу: Рубчинський у контратаці віддав пас на фланг Федору, а той прострілив у центр, звідки Краснопір переправив м’яч у ворота. Суддя сумнівався щодо офсайду, але зрештою гол зарахував.

Для виходу до наступної стадії нам потрібна була тільки перемога над збірною Аргентини.

Але у вівторок, 30 липня, у Ліоні на стадіоні «Парк Олімпік Ліонне» у межах 3-го туру групового етапу футбольного турніру Олімпіади-2024 збірна України так і не змогла цього зробити.

Аргентинці на початку поєдинку притиснули українську збірну, проте далі підопічні Ротаня стали частіше переходити в атаки і наприкінці першого тайму команди обмінялися кількома небезпечними моментами.

Українцям потрібна була лише перемога, проте на старті другої половини Фесюн пропустив – Альмада скористався провалом в опорній зоні, простягнув м’яч із центру поля та потужним ударом у дальній кут вразив ворота кіпера донецького «Шахтаря».

Наставник української збірної, як і в матчі з Марокко, спробував врятувати матч виходом Краснопіра та Федора, проте перевернути гру проти зіркових аргентинців нашим олімпійцям не вдалося, а наприкінці Ечеверрі забив і другий м’яч – 0:2.

Варто сказати, що це був цікавий досвід, і треба подякувати головному тренеру Руслану Ротаню за те, що навіть в умовах жорстких обмежень щодо гравців у нього вийшло зібрати достатньо бойову збірну, яка змогла показати хороший футбол.

Покарання любителів москви (дубль 2)

«Динамо» вийшло у третій раунд кваліфікації Ліги чемпіонів. У третьому раунді кияни обіграли «Партизан» – 3:0.

Протистояння проти «Партизана» кияни розпочали з розгромної перемоги у «домашньому» поєдинку з рахунком 6:2, яка стала найбільшою за вісім років в єврокубках. Перевага у чотири м’ячі означала, що «біло-сині» перебували за крок від виходу до наступного раунду кваліфікації Ліги чемпіонів та гарантування собі «єврокубкової осені».

Матч-відповідь «Динамо» проти «Партизана» відбувався у Сербії за порожніх трибун. Відповідне покарання сербський клуб отримав за поведінку своїх уболівальників.

«Динамо» домінувало на полі та досягло комфортного для себе результату. Вже на 16-й хвилині Ярмоленко скористався невдалим перехопленням м’яча від захисників, вийшов віч-на-віч і переграв голкіпера.

У середині другого тайму захисник «Партизана» збив з ніг Ваната у своєму штрафному майданчику, тож арбітр призначив пенальті, який реалізував сам постраждалий. Крапку в поєдинку поставив у доданий час Караваєв, який замкнув передачу від Дубінчака на дальній стійці.

Вітаємо наших хлопців та чекаємо на матч з шотландським «Рейнджерс» вже наступного тижня.

Ще трохи про Олімпіаду…

Загалом, за цей тиждень ще було багато змагань за участю нашої країни, і я раджу вам хоча би раз на день заходити у новини і дізнаватися результати, які були протягом дня, бо у цей і наступні матеріали просто фізично не вмістити усе те, що відбувається на ОІ-2024, а підтримувати будь-яку активність України у цей важкий час – дуже важливо. Тож про «важкі часи».

Дивлячись у середу змагання зі спортивної гімнастики, де наші хлопці дуже щільно і до останнього боролися з Японією та Китаєм за медалі, я подумав про відмінність між нами. 

Японія та Китай зараз входять у топ-5 медального заліку Олімпійських ігор, вони тренуються на найкращих майданчиках у своїх країнах та за кордоном і мають абсолютну впевненість у тому, що держава зацікавлена у їхніх досягненнях.

І на турнірі зі спортивної гімнастики їм складають вкрай серйозну конкуренцію спортсмени, які тренуються не у найкращих умовах, це було завжди, так ще й останні два з половиною роки – під свистом ракет. До усього цього додається корупція у спортивних структурах і тотальне небажання розвивати спорт, який не приносить гроші, як той самий футбол.

Тобто наші атлети роблять це не завдяки, а всупереч. Але роблять дуже добре.

А тепер уявіть, якби усі ті гроші, які виділяють на спорт у нас в державі, йшли прямо на його розвиток, а не по складній кишенній вертикалі чиновників. Де би тоді були Японія, Китай та інші? Це вам на подумати… А ті змагання зі спортивної гімнастики ми все ж таки програли… Японії та Китаю.