Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №34
Традиційним позитивом для початку нашого дайджесту стають чергові успіхи українських воїнів. Головне управління розвідки України показало унікальні кадри спецоперації щодо знищення російської одиниці Чорноморського флоту корабля «Сергєй Котов». Бійці ГУР у співпраці з Військово-морськими силами ЗСУ знищили «Котова» за допомогою морських дронів.
«Сергей Котов» – новітній патрульний корабель проекту 22160, який спустили на воду лише у 2021 році.
До складу Чорноморського флоту московії корабель увійшов вже після початку повномасштабного вторгнення в Україну – у липні 2022 року. Загалом в рф є чотири такі судна – «Василий Быков», «Дмитрий Рогачев», «Павел Державин» та «Сергей Котов». Екіпаж судна становить до 80 людей.
За словами представника ГУР Юсова, його вартість – понад 60 млн доларів. Представник ГУР також додав, що в росіян були плани розмістити на кораблі зенітно-ракетні комплекси, і вже такі спроби були. Більше не буде.
WSJ про «мирні договорняки» 2022-го
Видання The Wall Street Journal опублікувало проект «мирних угод» між Україною та московією, який обговорювався у квітні 2022 року – після переговорів російської та української делегацій, що відбулися наприкінці березня у Стамбулі.
Документ датований 15 квітня 2022 року, тобто вже після візиту до Києва на той момент прем’єра Великої Британії Бориса Джонсона. На цю деталь окремо закцентую увагу наших читачів, адже завдяки Давиду Арахамії, голові президентської фракції у Верховній Раді України, саме колишнього лідера Великої Британії було звинувачено у зриві угод. Особливо старались цю тезу поширювати московські пропагандисти та пов’язані з ними структури.
Згідно з документом, переговорники з обох сторін намагалися припинити бойові дії, погодившись перетворити Україну на «постійно нейтральну державу, яка не братиме участі у військових блоках».
Україні мало стати забороненим відновлювати свою армію за підтримки Заходу, а Крим залишити (чи визнавався!) під фактичним контролем росії.
У тексті також йшлося про скорочення української армії – росія наполягала на її чисельності у 85 тисяч військових, 342 танки, 519 артилерійських гармат. Україна, як стверджується, була згодна на 250 тисяч військовослужбовців, 800 танків та 1900 артилерійських гармат.
Заборона на розміщення в Україні іноземних військових та озброєння, включно з ракетним.
московія також вимагала обмеження на дальність польоту українських ракет у 40 км.
До проекту не було внесене майбутнє східних регіонів України, окупованих ворогом 2014 року. Передбачалося, що це обговорюватимуться під час особистих перемовин путіна та президента України Володимира Зеленського.
Також кремль висував ще низку вимог, з якими Україна не була згодна. Йшлося про розширення офіційного використання російської мови в Україні, відмову від розслідувань ймовірних воєнних злочинів в Україні, а також скасування всіх санкцій.
Українська делегація виділила курсивом текст, який свідчить про відмову обговорювати російський пункт про вимогу від Києва зняти претензії на те, щоб він підпав під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, який переслідує воєнні злочини. За словами WSJ, переговори тривали до червня 2022 року та припинилися з ініціативи України.
Інтерв’ю Веслі Кларка для CSIS
Американський генерал Веслі Кларк, колишній командувач Вищого штабу союзних держав Європи (1997-2000), член демократичної партії в США, дав надзвичайно важливе інтерв’ю для Center for Strategic & International Studies, головні тези якого заслуговують широкого розголосу.
Генерал Кларк стверджує, що уряд США ніколи не поводився з путіним правильно. Починаючи з адміністрації Буша-молодшого після вторгнення московії в Грузію, продовжуючи потуранням анексії Криму в 2014 та початку повномасштабної війни в 2022 році.
Фактично генерал, який належить до Демократичної партії США, покладає відповідальність за анексію Криму на президента Обаму та його тодішнього віцепрезидента Байдена. Пояснюючи, що вони «не розуміли, що відбувається з Кримом», вважаючи Крим нібито російським. Зокрема, генерал говорить і про тиск в бік тодішнього керівництва України – Турчинова та Порошенка. Кларк говорить, що «тиснути на Україну було помилкою», та стверджує, що в Збройних силах України були сили та готовність захищати Крим.
Це, очевидно, не знімає відповідальності з Турчинова за невведення воєнного стану, незапуск Будапештського меморандуму та невиконання плану генерала Замани (колишнього головнокомандувача ЗСУ), підготовленого ще до втечі Януковича на московію. Проте таке свідчення Веслі Кларка є надзвичайно важливим. Можливо, воно пов’язане із досягненням генералом, одним із командувачів НАТО у відставці, дуже поважного віку – 79 років, та усвідомленням геополітичної катастрофи, яка розпочалась з анексії Криму в 2014-му та грозить перетворитись навіть в ядерну світову війну в 2024-му. Тому партійна належність не стає на заваді йому в озвученні жорстких болючих тез.
У діях путіна, за словами Кларка, потрібно було відразу розбиратись та адекватно протидіяти – тоді б не було таких наслідків. Зокрема, стосується це і повномасштабної війни проти України.
У 2021 році, коли путін готувався до нападу, заводив московську армію на кордони, проводив навчання та спілкувався з Байденом, йому потрібно було показати не переговорну м’якість, а силу та непрогнозованість. Зокрема, через дзеркальне розміщення військ НАТО на східних рубежах та перекидання кількох авіаційних бригад із літаками F-35 в Румунію – для створення відчуття загрози їхнього застосування на боці України.
Особливий наголос генерал Кларк ставив саме на авіацію, адже її наявність на кордонах з Україною могла одномоментно змістити баланс сил в негативний для московії бік. Такі дії з боку уряду США посилили б для путіна невизначеність та непередбачуваність.
Веслі Кларк робить досить цікаве узагальнювальне ствердження, що в російській військовій культурі солдат – це куля, і росія витрачає солдат подібно до куль та снарядів.
Коментуючи військові події в кінці осені 2022 року, після деокупації Харківщини та Херсонщини, Веслі Кларк говорить, що адміністрація Байдена фактично свідомо пригальмувала наступ ЗСУ, пообіцявши надання озброєння і боєприпасів навесні – для здійснення масштабного контрнаступу, який так активно розпіарювався на зеленому телемарафоні.
Якщо поглянути на ці події з історичної ретроспективи, закінчилось це все дуже погано – станом на початок контрнаступу в 2023 році ми так і не отримали необхідної та/або обіцяної зброї, а московська армія змогла побудувати кілька ліній оборонних рубежів, які ЗСУ не змогли подолати.
Американська політика щодо України мала дві фундаментальні помилки:
- відмова надати військову допомогу Україні;
- недооцінка серйозності ситуації та вважання, що Україна не є окремою країною.
США не використали свої червоні лінії та не підтримали Україну в захисті свого повітряного простору від росії.
Адміністрація Байдена шукала виправдання для невтручання, наприклад, недостатня освіченість українців та складність території.
Військова допомога США була недостатньою та обмеженою, а її здійсненням в перший час займався маленький офіс в посольстві США в Києві.
Як наслідок, сама допомога не була до кінця продумана та організована: бракувало деталей для обслуговування артилерійських установок, що призводить до їхньої непрацездатності.
Із ключових висновків генерала Кларка варто озвучити такі:
- Україна потребує допомоги від США, щоб стабілізувати ситуацію на передовій та отримати сучасну військову техніку;
- московська офензива має успіхи, включно із захопленням міста Авдіївка;
- є шанс, що з додатковою технікою та через 12-14 місяців роботи українські сили зможуть прорватися через російські лінії оборони;
- ЗСУ потребують переваги в повітрі та сучасної військової техніки, зокрема дронів;
- в Україні є проблеми із заміною військових;
- США стикаються з новою коаліцією сил, які формуються проти них, включно з росією, Китаєм, Північною Кореєю й Іраном;
- росія і Китай випереджають США у розробці нових ядерних технологій та систем доставки.
Щодо ядерної зброї Веслі Кларк стверджує, що існує можливість її використання, але складно передбачити, хто і коли це зробить.
«Якщо уникнемо прямої конфронтації з путіним, він не буде використовувати ядерну зброю», «...Китай також не хоче відкривати цю скриньку».
Якщо Україна зазнає значної поразки, це може призвести до змін у владі країн всієї Східної Європи.
Фактично останньою тезою генерал Кларк в м’який спосіб описує масштабну геополітичну катастрофу, яка може відбутись. І на перешкоді якої зараз стоять героїчні ЗСУ та українці, що їх підтримують.
Кларк є випускником військової академії Вест-Пойнт. Він отримав престижну стипендію Родса на навчання в Оксфордському університеті, в якому отримав М. А. в економіці. Пізніше Веслі Кларк закінчив Коледж Командного та Генерального штабу, отримавши М. А. у військовій справі. Він прослужив 34 роки в лавах армії США і Міністерстві оборони, отримавши безліч військових нагород, почесних лицарських титулів і Президентську медаль Свободи (цитата із Вікіпедії).
Можна по-різному ставитись до слів генерала Кларка, проте його тези та роздуми безумовно заслуговують уваги та поширення. Особисто в мене під час перегляду його інтерв’ю виникло враження щодо відчуття відповідальності та, можливо, каяття генерала армії США у відставці.
Збій глобального інтернету
У Червоному морі перебито чотири підводні телекомунікаційні кабелі з 15, що з’єднують Європу, Азію й Африку та забезпечують роботу глобального інтернету й телекомунікацій.
Це лінії Asia-Africa-Europe 1, Europe India Gateway, Seacom і TGN, на них припадає 25% трафіку в регіоні, про що повідомила компанія HGC Global Communications Limited (Гонконг).
Через пошкоджені кабелі також було порушено роботу найбільших соціальних мереж – Facebook, Instagram, X (колишній Twitter), а також інших платформ, як, наприклад, Google, Youtube, WhatsApp, Discord, Zoom тощо.
Особисто я зміг відновити доступ до свого фейсбук-акаунту лише через дві доби після перерізання кабелів. Сервіс або не працював, або при відновленні доступу просто не надходили коди підтвердження авторизації.
Повідомлення про можливе пошкодження кабелів у Червоному морі з’явились минулого тижня. Ізраїльське медіа Globes поклало відповідальність за пошкодження на хуситів, які атакують вантажні судна в цій акваторії, проте хусити рішуче заперечують ці звинувачення. У пресрелізі, опублікованому минулого вівторка, уряд, контрольований хуситами, заявив, що «прагне захистити всі підводні кабелі телекомунікацій і відповідні служби від будь-яких можливих ризиків», а також пообіцяв надати приміщення для «ремонту та обслуговування» кабелів.
Інша популярна альтернативна версія стверджує, що кабелі могли бути пошкоджені внаслідок нещодавнього затоплення британського вантажного судна Rubymar, яке було атаковано силами хуситів 18 лютого. Судно кілька днів дрейфувало в Червоному морі, волочачи свій якір морським дном, де потенційно могло обірвати один або кілька кабелів.
Якими б не були причини, ця ситуація вчергове показує нам недоліки та недосконалість цифровізації. При цьому масштаб недоліків та загроз буде прямо залежати від того, у чиїх руках цей інструмент. Нещодавно українці на собі вже відчували «падіння Київстару» та його наслідки.
У цьому контексті доцільно згадати нещодавні слухання в Конгресі США, на яких обговорювалась можливість застосування рф ядерної зброї в космосі, і, як наслідок, подальше виведення з ладу всіх супутників.
Окремо хочу виділити фрагмент інтерв’ю Крістіни Лагард, голови Європейського Центробанку. В ньому вона відкрито говорить про введення цифрової валюти задля забезпечення масштабного контролю.
Про можливості такого контролю та його наслідки ми можемо розмірковувати, згадуючи так звані карантинні обмеження та їхній вплив на наше життя – свободу, можливість пересування, підприємницьку діяльність, логістику – як глобальну, так і всередині окремих держав, освіту, культуру тощо. 24 лютого 2022 року українці через повномасштабну війну почали повністю ігнорувати карантинні обмеження і… нічого не змінилось. Про що це свідчить? Залишу читачам можливість самостійних роздумів на цю тему, від себе лише додам: тотальна цифровізація, зокрема і через залучення штучного інтелекту, створює інструменти такого сильного впливу, поруч із якими можуть потьмяніти картини із книги «1984» Джорджа Оруелла.
Один із уроків, які повинно винести людство під час складання свого сьогоднішнього іспиту на виживання, полягає в тому, що ми всі мусимо навчитись цінувати та відстоювати Життя, Свободу та Гідність як найвищі цінності. А наявність наших прав та їхнє дотримання прямопропорційно залежить від наших обов’язків та відповідальності. За себе, своїх близьких, свій народ, державу, людство.