Про овець та «невинного» барана Бориса
Колись на одному м’ясокомбінаті був баран, якого звали Боря. Звичайний баран, трохи дресирований, і головним його завданням було йти попереду і вести за собою овець у забійний цех.
Його робота була проста. Коли на м’ясокомбінат привозили велику партію овець, то їх вивантажували з автомобілів у загорожу. Великою проблемою було загнати їх у коридор, що веде до забійного цеху. Ось тоді до них і впускали Борю. Боря, трохи покрутившись серед овець, по команді йшов у коридор до забійного цеху, а за ним по одній вистроювалися і йшли усі вівці. Перед самим забоєм, Борю відводили убік, а всі інші вівці йшли під ніж. Потім привозили іншу партію овець, і Борю знову запускали поміж них, і все повторювалося спочатку. Кажуть, що цей досвід переймали й інші м’ясокомбінати, і кожен старався мати свого «Борю».
Чому я про це згадав? Та ось читаю, що Вакарчук десь кається, що займався політикою і двічі заводив від свого імені партію у парламент, яка, до речі, уночі й проголосувала за розпродаж України.
Не знаю, може, «Боря» теж десь каявся і у душі щось його «гризло», але тим вівцям, які йому повірили і пішли за ним, це уже було байдуже...
*****
Сьогоднішні, як на мене, поспішні відмови від письменників, поетів, композиторів, які на чиюсь думку, немовби не відповідають засадам українства... Мені нагадують 90-ті роки минулого століття та початок 2000-х, коли українці відмовлялися від зброї і передавали росіянам літаки, танки, зброю і т. д., а що не передавали, то різали на металобрухт, пояснюючи це тим, що вони нам уже не потрібні. А зараз он як розказуємо, що то була помилка і зрада.
Тож дивіться, щоб із культурою так не сталося, коли віддамо росіянам усе, що комусь зараз не до вподоби, чи хтось робить це свідомо.
Можливо, почекаємо закінчення війни, нашої перемоги і десь сядемо за круглим столом та й будемо вирішувати, хто там більший українець, а хто менший серед класиків.
Невже це потрібно зараз, невже так приспічило? Чи це відвертання уваги від наших сьогоднішніх внутрішніх і зовнішніх проблем?
А то в мене складається враження, що хтось прагне, щоб українці залишилися без землі, надр, демократії, населення тощо. Ну, а як немає населення, то нащо тоді їм і ті класики? Хай забирають собі їх москалі.
Хтось дуже поспішає нівелювати українську націю на всіх напрямках. І все це робиться планово і під улюлюкання натовпу...
Про автора: Сергій Медвідь – письменник, академік Академії інженерних наук, кандидат аграрних наук.