Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №26

Байден та Сі

Найважливішою подією тижня, безумовно, стала зустріч президента США Джо Байдена та голови Китаю Сі Цзіньпіна. На цю зустріч та її результати очікували люди в різних куточках світу, адже вся міжнародна політика, безумовно, є залежною від відносин двох найсильніших геополітичних центрів.

Зустріч Байдена та Сі готувалась протягом року, остання зустріч лідерів США та Китаю відбувалась в Індонезії на Балі, в межах саміту G20.

«Результати, яких очікували напередодні переговорів, є прогресом у покращенні все ще напружених відносин між США та Китаєм, але вони не призвели до спільної заяви чи іншої декларації про співпрацю», – вказує видання CNN.

Пекін давно прагнув побачити ставлення Вашингтону, «як до рівного», що власне і спробував у формальній офіційній частині зустрічі продемонструвати Байден. Судячи з наявної зараз інформації, тактика була обрана правильною.

Цікавим «дипломатичним» реверансом Байдена було привітання дружини Сі із майбутнім днем народження, щодо чого лідер Китаю «був збентежений, і він зізнався, що забув про майбутній день народження своєї дружини, тому що він дуже багато працював», – пишуть в Associated Press. 

Перечитуючи це, мимоволі зловив себе на думці щодо професійності такої дипломатії та порівняв із нашою, де сексологи та колишні прокурори стають послицями, а «зашкварених» міністрів-корупціонерів пробують прилаштувати послами в наших найбільш послідовних острівних союзників. Прірва компетентності та логіки. 

Сі погодився допомогти приборкати виробництво фентанілу, який є смертельно небезпечним компонентом наркотиків, що продаються в США, також досягли згоди щодо відновлення зв’язку між військовими.

«Це врятує життя, і я високо оцінив прихильність президента Сі цьому питанню», – сказав Байден щодо наркотиків на пресконференції після зустрічі.

Під час закритої частини зустрічі Байден закликав Сі використати свій вплив, щоб спробувати приборкати глобальну напруженість, зокрема, щоб чинити тиск на Іран, щоб той не розширював конфлікт між Ізраїлем і ХАМАС.

Видання Associated Press із посиланням на американського чиновника написало, що Байден більшу частину часу говорив на цю тему, а Сі переважно слухав, проте ще занадто рано говорити, який сигнал Китай надіслав Тегерану і як його сприйняли.

Байден також тиснув на Сі, щоб той «продовжував утримуватись від військової підтримки вторгнення Росії в Україну».

Очільник Китаю Сі Цзіньпін під час свого візиту до США пообіцяв американському президентові Джо Байдену, що не нападатиме на Тайвань «у найближчі роки», інформує The Independent, посилаючись на неназваного чиновника зі Штатів. 

«У Китаю немає безпосередніх планів воєнних дій проти Тайваню найближчими роками», – пише видання.

Очільник КНР висловив надію на мирне «возз’єднання» з Тайванем. Втім, він все ж назвав умови, за яких його країна може використати воєнну силу. 

Раніше CNN повідомляло, що китайський лідер Сі Цзіньпін заявив, що США повинні «вжити реальних заходів для виконання своїх зобов’язань не підтримувати» незалежність Тайваню. Він закликав американського лідера Джо Байдена припинити озброєння цієї острівної держави і підтримати «мирне возз’єднання» КНР. 

«США віддані підтримці миру і стабільності в регіоні, чого можна буде досягти, зберігаючи статус-кво і змушуючи Китай поважати вибори на Тайвані», – відповідь Байдена на слова Сі про те, що питання цієї острівної держави є найбільшою загрозою для відносин Вашингтона та Пекіна. 

Китайські державні ЗМІ підтвердили, що Сі та Байден домовилися «відновити комунікацію на високому рівні між двома військовими на основі рівності та поваги». Зокрема, агентство «Сіньхуа» зазначає, що обидві сторони також відновлять зустрічі між міністерствами оборони, консультації з морської військової безпеки і розпочнуть переговори між командувачами армій.

ЗМІ вказує, що США і Китай також домовилися про створення робочої групи з питань боротьби з наркотиками для здійснення антинаркотичної співпраці, а також міжурядового діалогу з питань штучного інтелекту.

За інформацією «Сіньхуа», лідери зобов’язалися збільшити кількість авіарейсів на початку наступного року і розширити обміни в галузі освіти, зокрема іноземними студентами, а також у сфері культури, спорту та бізнесу.

Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін так оцінив результати зустрічі: «Кожен з лідерів може записати собі в плюс серйозні речі: Сі чітку декларацію американцями політики “Єдиного Китаю”, а Байден заяву Сі про бажання об’єднатися з Тайванем невійськовим шляхом. Домовленості про поновлення каналів спілкування у кризових ситуаціях та контроль за експортом з Китаю речовин, що використовуються для виробництва синтетичних наркотиків – теж позитивні. 

Все це, однак, не означає зростання довіри між США та Китаєм, а скоріше нормалізацію відносин». Якщо не враховувати закулісних перемовин та домовленостей, про які ми можливо зможемо дізнатись лише згодом, із його оцінкою важко не погодитись. Домовились домовлятись. Принаймні публічно.

США повинні готуватись до одночасної ядерної війни з рф та Китаєм

Цей підзаголовок не є так званим «клікбейтним» інструментом (привернення уваги), а висновком звіту, призначеної Конгресом двопартійної Комісії про стратегічну позицію США.

Сполучені Штати Америки мають підготуватися до того, щоб мати змогу дати відсіч ядерним державам – росії та Китаю у 2027-2035 роках. Зокрема, США та їхні союзники повинні бути готовими стримувати та протистояти обом країнам одночасно. Москва та Пекін активно нарощують кількість і якість своєї ядерної зброї, тому Вашингтон має володіти кращим потенціалом для попередження імовірної агресії, пише «Голос Америки».

«Найбільше тривожать запаси нестратегічної ядерної зброї, яку не обмежує жоден договір. У цьому аспекті росія має перевагу 10 до 1 над США», – заявив під час слухань очільник Комітету конгресмен-республіканець Майк Роджерс, який, зокрема, виступає за надання Україні ракет більшої дальності для ударів углиб окупованих росією територій.

Роджерс заявив, що рф та Китай розробляють ядерні технології, здатні обходити американські системи раннього спостереження, що суттєво збільшує ризик раптового ядерного удару.

«Водночас із тим, як імовірність великої ядерної війни залишається низькою, ризик збройного протистояння з росією та Китаєм або обома, хоч і не є неминучим, проте збільшився. Також зростає загроза застосування ядерного озброєння, зокрема на території США», – вказано у висновках звіту.

КНДР і росія продовжують співпрацювати

Корейська Народна Демократична Республіка і російська федерація 15 листопада підписали протокол про розширення співробітництва за підсумками двосторонніх переговорів з питань економіки, науки і технологій, що відбулися в Пхеньяні. Про це повідомило агентство Yonhap.

За інформацією агентства, угоду було підписано після того, як дві країни провели 10-те засідання Комітету зі співробітництва. Журналісти зазначають, що зустріч стала продовженням саміту між лідером Північної Кореї Кім Чен Ином і президентом рф путіним у вересні 2023 року.

Зважаючи на діяльність ядерних держав, починаючи з рф, потреба наявності ядерної зброї стає все більш нагальною.

Де наш ядерний запас? Що ми, українці, зробили із тими внутрішніми гнидами (які страшніші від московських вошей), чиїми руками в України його було забрано?

Удар по Коломойському

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва 15 листопада підтвердив, що націоналізація «ПриватБанку» у 2016 році була законною і що неможливо повернути банк колишнім власникам.

Апеляційний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) від 18 квітня 2019 року, яким тоді задовольнили позов колишнього співвласника «ПриватБанку» Ігоря Коломойського до НБУ, Кабміну, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Те рішення ОАСК визнавало протиправними і скасовувало рішення держави про націоналізацію банку.

«Національний банк вітає рішення суду апеляційної інстанції. Рішення про виведення неплатоспроможного “ПриватБанку” за участю держави ухвалювалося відповідно до норм чинного законодавства, було підтримане РНБО та урядом з метою забезпечення фінансової стабільності та збереження коштів громадян. Сьогодні, через 6 років, суд підтвердив неможливість повернення “ПриватБанку” колишнім власникам, на докапіталізацію якого держава витратила понад 155 млрд гривень. (...) Усі рішення державних органів щодо націоналізації “ПриватБанку” є чинними», – пише фахівець юридичного департаменту НБУ Віктор 

Григорчук.

«Буратіно» вже не той

14 листопада 2023 року народному депутату Олександру Дубінському, якого підозрюють у державній зраді, обрали запобіжний захід – 60 діб у СІЗО без альтернативи застави.

Підозра у державній зраді

За матеріалами СБУ, політик нібито дискредитував Україну у світі, отримував за це гроші з росії та робив це у складі організації, яку сформувала розвідка рф. В цій організації, за версією СБУ, Дубінський мав псевдонім «Буратіно».

До організації також, за словами правоохоронців, входили колишній нардеп Андрій Деркач, санкції проти якого РНБО вводила ще у 2021 році, а у вересні 2022-го його оголосили у розшук за держзраду, та експрокурор Костянтин Кулик (позивний «Птичка»), звільнений з органів прокуратури у 2019 році.

У 2019-му Дубінський став депутатом від «Слуги народу» та заступником голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики.

Восени 2019 року журналісти з’ясували, що Дубінський та його родина є власниками 24 квартир, 17 автівок, двох будинків і 70 соток землі, коштувало все це близько 2,5 млн доларів, що перевищувало офіційні доходи родини. У відповідь нардеп заявив: «мама любить скорость», та почав ходити на засідання парламенту у футболці з таким принтом.

Відзначився Дубінський і цинізмом у захисті так званої церкви московського патріархату, звинувачуючи владу «у гоніннях». 

У майбутньому ми будемо уважно слідкувати за цією справою та інформувати наших читачів щодо її перебігу. 

На превеликий жаль, значна частина політикуму в Україні є наповнена такими «буратінами» – на зарплаті в москви, олігархів чи інших ворогів українців.