Як зробити тренування частиною свого життя?

Ви вже знаєте, що фізичні вправи вам потрібні. Ви це усвідомлюєте, розумієте, відчуваєте, але не тренуєтеся. Ну не йде воно, хоч лусни! Даєте собі обіцянку почати з понеділка, з нового року, після дня народження доньки кума… і дотримуєтеся її. Та після декількох тренувань «нове життя» відкладається до кращих часів, звільняючи місце для звичного дивану, пульта телевізора, футболу, пива й чіпсів.

Тому розповім вам сьогодні, як тренування інтегрувати в своє життя, зробити їх звичкою. І тут нам треба діяти з трьох боків, інакше діла не буде.

Бік перший: 

створити мотивацію

Ні обіцянки собі, ні сила волі, ні оплата послуг тренера на 10 років наперед, нічого з цього не спрацює, якщо твої очі не блищать від усвідомлення того, що тобі тренування дійсно потрібні. Якщо залізти трохи глибше, то тренування мають задовольняти якісь потреби безшерстого примата, яких в нього не так вже й багато. Одна з них – «їсти серця», а ще одна – «бути крутим». Тренування саме для того. Вони роблять тебе сильним, витривалим, швидким, фіґуровим, що не може не приваблювати і не викликати заздрощі. Всі серця будуть з’їджені, а в крутизні з тобою зможуть тягатись хіба що варені яйця.

А ще тренування покращать тобі настрій, додадуть впевненості в собі, покращать продуктивність на роботі. Ти станеш здоровішим, будеш ясніше мислити, міцніше спати.

Мотивація з’явилася? Добре, але цього мало…

Бік другий: 

зроби це прикольним

Для того, щоб якась поведінка закріпилась у твоєму поведінковому репертуарі, вона повинна тобі подобатись. Якщо ти щось зробив, і воно тобі сподобалось, мозок буде вимагати повторити цей досвід ще, ще і ще. Якщо не припало до душі – буде важко. Тому перше, що потрібно вирішити, як саме ти будеш знущатися над своїм тілом. Визначте, що ви більше любите: бігати, стрибати, бити по морді інших, копати м’яч, кректати під важкою штангою чи, може, крутити педалі? Оберіть, до чого душа лежить. Якщо не можете швидко вирішити, то пробуйте різні види спорту й фізкультури, від йоги до боротьби під ковдрою, хай веде серце.

Далі, коли вже оберете певний вид тренувань, прошу, зробіть їх посильними. Збільшуйте інтенсивність, об’єм і частоту тренувань поступово. Дайте організму час, почніть з малого, і потроху рухайтеся до великого. Наскоком хіба кінь на кобилу успішно залазить, і то не завжди (з особистих спостережень). І фіксуйте свій розвиток: записуйте свої успіхи, ставте особисті рекорди. Це дуже мотивує!

Зробіть тренування цікавими: тренуйтеся з улюбленою музикою чи веселими друзями, купіть собі модні кросівки за останні гроші. Все це має приносити задоволення.

Гаразд, мотивація є, смачне тренування теж, ще додамо один компонент, і станете адвентистом Сьомої Гантелі.

Бік третій:

керуйся правилом

Щоранку чистите зуби – чому? Бо це правило. Створіть таке ж правило й щодо тренувань. До прикладу, «тричі на тиждень я тренуюсь», або «в понеділок, в середу і п’ятницю після роботи я проводжу тренування». Ти чітко слідуєш цьому правилу, без будь-яких винятків, відмазок тощо. Правила, щоб їх виконувати, інакше який в них сенс? І все одно, що ви без настрою, сил чи бажання. Є правило – має бути дія згідно з правилом. Відмазки залиште для тещі, коли вона запитає, чому ти не доїв її борщ.

Загалом, вмотивувати себе – то є раз; зробити це прикольним – два; керуватись правилом – три.

ЩО РОБИТИ, КОЛИ ЇЖА – ЄДИНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ В ЖИТТІ?

Ми, люди – біологічні машини, керовані емоціями, а якщо точніше, бажанням відчувати позитивні емоції і уникати негативних. Якщо двома словами описати мотиви поведінки людини, то МИ ХОЧЕМО, ЩОБ НАМ БУЛО ДОБРЕ НА ДУШІ.

У нас Великим Конструктором (еволюція, Бог) закладені механізми, які роблять нам «добре на душі» під час поглинання калорійної їжі. А як же інакше змусити безшерстого примата отримувати життєво необхідну енергію? Добути достатню кількість калорій – щоденний виклик для всього, що дихає, росте, бігає, має колючки, ікла, копита, кігті та нігті. Все живе потребує калорій. Гепард женеться за газеллю не заради забави, йому потрібні калорії; соняшник не закоханий в сонце, він крутить голову за цією зіркою, бо йому потрібні калорії; миша, яка лізе в мишоловку, не самогубця, вона реагує на доступні калорії. Все живе тягнеться до калорій, і людина не виняток, пандемія ожиріння – красномовне підтвердження цього факту.

Тримайте цю інформацію в голові, а я тим часом зайду з іншої сторони…

Те, чим наповнений твій день – все, що ти робиш з дня в день, від колупання в носі до кавопиття в улюбленій кафешці і пива з пацанами – це те, що ти колись був вмотивований зробити вперше. Ти втнув це разок, і тобі «стало добре на душі». Мозок запам’ятав цей приємний стан, і вимагав в тебе повторити цей досвід. Ти робив це знову і знову, ще, ще, ще і ще. Так сформувались різні звички, тобто твій спосіб життя. Ці звички прагнуть відтворюватись, вони управляють тобою, роблячи «на душі добре». Ці механізми приховані від свідомості. Нам наївним наші дії здаються осмисленими і продуманими, тоді як більшість того, що ми робимо щодня – автоматизми.

Твої звички можуть перестати робити тобі «добре на душі», і це закономірно, адже твій світогляд змінюється в результаті мудрих (і не дуже) книжок, всяких роликів в тік-тоці і балачок з різними мудрими (і не дуже) людьми. Ти стаєш іншим, і деякі речі в твоєму житті відживають себе, лишаючись відголосками колишнього «роблення добре на душі». У твоєму житті відбуваються зміни, часто кардинальні: від тебе йде жінка, розбігаються друзі, змінюється робота, з’являється нова марка чіпсів до пива. І якщо ти гнучко не набуваєш нових звичок, якщо ти не прощаєшся з тими поведінковими патернами, які вже себе віджили, робити «добре на душі» більше нічому. Старе вже не торкає, а нового ти не навчився, не набув.

Варіантів «роблення добре на душі» лишається дрібка, і всі вони тягнуть людину в бездну. Алкоголь і їжа – найбільш поширені з них. Про алкоголь тобі хай наркологи розкажуть, а я продовжу про калорії... 

Їжа повсюдна, доступна, безвідмовна. Їжа в сучасному світі – найдоступніше джерело «роблення добре на душі». Секс – треба знайти партнера; соціальний успіх і визнання – треба потрудитись. Їжа – вхопись рукою, донеси до рота, жуй. Шо може бути простіше? 

Але я мушу додати ще один факт в мою оповідь, щоб ви зрозуміли всю трагічність ситуації… 

Чим більше в їжі калорій – тим сильніший ефект «роблення добре на душі». Калорійна їжа радує шлунок. І це пастка ожиріння: бідолага страждає від емоційного голоду, і пхає до рота шоколадні цукерки ще і ще. А добре на душі стає лише в передчутті солодкого смаку і під час роботи жувальних м’язів. А опісля ти мнеш в руках блискучі обгортки з відчуттям пустоти, безглуздості свого життя і відрази до себе. За годину, коли рівень глюкози в крові падає, а кількість греліну зростає, ти знов подивляєшся в сторону «канфєт», роль яких може виконати будь-яка калорійна бомба з твого холодильника, від котлет до згущеного молока.

Проблеми з вагою тіла, як наслідок «звеселяючої їжі», радості в житті не додає, створюючи низхідну спіраль: їм, бо сумно – набираю зайві кілограми – від того стає ще сумніше – їм, бо сумно.

Що робити, куди бігти?

Перше:

Прописати на листочку в косу лінію просте правило і приліпити на холодильник і чоло: ПІСЛЯ СПОЖИВАННЯ ЇЖІ Я НАСТУПНИХ 4 ГОДИНИ ВІДКРИВАЮ РОТ, ЛИШЕ ЩОБ СПИТАТИ, ЯК ПРОЙТИ В БІБЛІОТЕКУ. Залізне правило, яке можна порушити, лише якщо в тебе закладений ніс, а дихати через анальний отвір ти ще не навчився.

Друге:

Наповнити своє життя конструктивними активностями. Всілякими цілями, саморозвитками, знайомствами. Пробувати нове, експериментувати, шукати своє. Через страх, сором і сумніви. Не боятись жити. Життя треба жити! Коли ти живеш на повну, їжа відходить на другий план.

І переусвідомити труднощі. Труднощі – це не проблеми, а виклики. А виклики – це квести, завдання, які треба долати. Виклики –цікава гра, хоч місцями важка і болюча. Але гра. І таким чудовим викликом для того, хто їжу зробив своєю єдиною відрадою, може (і мусить) стати схуднення. Що може бути краще, як усвідомлення того, що ти гусениця, яка рухається до своєї мети – стати метеликом з віртуозно розмальованими крилами і здатністю літати?

Твої звички – твоя відповідальність. Негативні звички прилипають до тебе самі, як мухи до меду, особливо, якщо нема позитивних. Останні ж потребують праці, викликів і роботи над собою. Робіть собі тяжко, інакше тяжко зробить вам життя. 

Instagram: viktor_mandziak

Facebook: Мандзяк Віктор