«Непомітний» геноцид?

Країна стрімко сповзає в катастрофу. Тих відсотків 20 вигодонабувачів на війні (псевдоволонтери, політики, казнокради, бізнесмени) просто не розуміють: їхня «стабільність», що ґрунтується на баблі, крихка як весняний лід.

Цілий голова незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні Ерік Мьосе заявив, що вони не мають достатніх наявних доказів для визнання геноциду в Україні. Курва, перепрошую, бо хочеться вжити куди жорсткішу ненормативну лексику, то їм пороблено?

Ваш покірний слуга писав про геноцид ще за часів п’єтого презеса, але тоді це було неочевидно для електорату. Нині, коли московська пропаганда на всіх рівнях заперечує право на існування Українського народу, наші сексуальні, ще раз перепрошую, активні західні партнери далі цього не помічають!

Навіть «Вікіпедія» пише:

«Геноцид (від грец. γένος – рід, плем’я та лат. caedo – вбиваю) – цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення груп населення чи народів за національними, етнічними, расовими або релігійними мотивами».

Але все це неспроста. Можете кпити скільки завгодно та таврувати мене конспірологом чи іншими ярликами для інакомислячих, я стверджую: така позиція «заходу», в особі того ср*ного голови «незалежної міжнародної комісії», є не випадкова.

Як і сто років тому, ситуація повторюється, але це ще не пік. Олександр Олесь свій знаменитий вірш написав у серпні 1931 року, перед Голодомором, про який всі знають. Однак масовий голодомор відбувся в Україні ще дещо раніше, у 1921-1923 рр, переважно у південних областях тодішньої УРСР. У селян конфісковували хліб і вивозили до РСФРР, Західної Європи та США.

Минуло 100 років і , крім вивозу нашого збіжжя, без жодного розуміння, чи вистачить його українцям (або з чітким розумінням, що не вистачить), маємо ще геноцид війною, яка юридично навіть не війна, а для декого просто можливість збагачення за рахунок тисяч смертей наших вояків.

Міністра оборони, при якому процвітала корупція, тихонько відправляють у відставку з делікатним формулюванням, а на його місце ставлять людину, яка останнім часом займалася розпродажем залишків державного майна! Деградація системи влади, про яку пишу вже багато років, неочевидна хіба для зомбованих ЗМІ ідіотів. Які шанси в народу з такою владою?

За міфи про «НАТО» та «евроінтеграцію», якими підмінили здоровий консервативний україноцентризм, ми нині розплачуємося вже мільйонами українців, які загинули, виїхали назавжди і не народилися. Але це ще не дно і я не впевнений, чи у 2031 році буде кому написати такі гірко-правдиві слова, як у вірші Олександра Олеся, бо як і сто років тому московія проводить геноцид українців, а Європа з Америкою турбуються.

Водночас зауважу, що прості люди із західних країн щиро співчувають і допомагають, а їхні солодкоголосі політики провадять з московитами ґешефти ціною українців. Проте лох електоральний не бачить надприбутків корпорацій на цій війні, як і не помічав вигодонабувачів пЛандемії.

Але горе тому народу, який не розуміє, що відбувається власне його геноцид, бо «приспаний лукаво», цього разу він вже може і не відродитися.

*****

У мене на думці, що люди й надалі не розуміють – ніщо відбувається, нікуди все прямує. Для самовпевнених «інтелектуалів», які сьогодні ретранслюють у Пейсбуці мнєнія різних експердів та власні інтелектуальні випорожнення, нагадаю фрагмент свого допису від 16 лютого 2021 року:

«А оскільки з приходом до влади Байдена формат поділу України знову набрав обрисів прямого збройного вторгнення з остаточним її розчленуванням, тому вчергове повернувся до цієї теми, щоби застерегти – будьмо пильними! Повномасштабна війна зі зрадниками і п’ятою колоною при владі знищить Україну куди більше ніж усі попередні війни та Голодомори».

Це було далеко не єдине застереження щодо різкого зростання загрози повномасштабного вторгнення після обрання президентом США батька Байдена, але, як і розпачливі дописи «майданного періоду», залишилося без уваги.

На початку повномасштабного вторгнення 29 квітня 2022 року записав відео під назвою «Чому “цей дощ надовго”», в якому сказав, що «не бачу точок дотику для встановлення миру», і пояснив, чому війна швидко не закінчиться. На жаль, не бачу причин швидкого завершення і сьогодні. Звісно, що варіанти є: ядерна кульмінація, нова пандемія, втручання «інопланетян» тощо. Але це лише «замороження конфлікту», яке можуть організувати і в інший спосіб, як це вже було на так званій «лінії розмежування».

Однак, за будь-яких сюжетів, Українському народу (з великої літери як у Конституції) нічого хорошого не «світить». І попри всі зовнішні негаразди, насамперед причина у самому народі. Але, будучи його невід’ємною частинкою, не можу стулити собі писка і замовкнути. Тому вчергове наголошую: чистіть мізки від інфолайна, не вірте ЗМІ та жодному тиражованому політику чи експерду – це все за бабло і від лукавого.

Різним віщунам, ворожбитам і «мольфарам» теж не вірте – зараз канали зв’язку з метафізичним простором дуже засмічені, тож інформація звідтіля транслюється з великими спотвореннями! Більше того, ми сотворці реальності, а отже можемо може змінювати сюжети. Ось тут найважливіша річ: кожен загальний сюжет починається з конкретної людини та її помислів і дій. Тримаймося!