Чи здатна Україна вилікуватися від корупції?

Другий рік Україна бореться зі споконвічним зовнішнім ворогом: росія беззаперечно наша головна проблема впродовж віків. Але ж, як відомо, біда завжди має напарницю. В нашому випадку – це корупція. Оскільки олігархічні клани встановлювали контроль над українською владою будь-якого призову чи каденції, українці чомусь звикли до цього вкрай шкідливого явища. Але, на жаль, саме звикли. Світ дивився на нас і підносив руку до чола у здивуванні, а ми цю саму руку підносили до очей і затуляли їх, адже головне «щоб не було війни». На наше неймовірне розчарування, велика війна таки трапилася, і не в останню чергу через кумівство, непрофесійність і звісно ж корупцію. 

Найбільш цинічне в цьому всьому – це корупція на війні та під час війни. Просто вдумайтеся: людям, які крадуть мільярди гривень, мільйони доларів, байдуже на те, що якщо раніше ціною маєтків на курортах була бідність країни, то зараз відкуп – це життя. І не одне, а десятки, а то й тисячі. Адже йдеться про перемогу у повномасштабній війні!

Зазвичай, в мене все ж знаходиться позитивний факт чи аргумент, який можна вставити поміж негативних абзаців, але продовжу про погане. Не менш тяжким злочином, як на мене, є ще й покривання корупціонерів або ж піар на них. Йдеться про показові викриття, які здебільшого закінчуються домашнім арештом. І все це під патронатом найвищих ланок влади, з одночасними гучними словами про боротьбу з корупцією. 

«Найнижчий рівень корупції» або власна реальність міністра фінансів

Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив в інтерв’ю «Радіо Свобода», що рівень корупції в Україні зараз найменший за останні два десятиліття.

«Корупцію в Україні треба розглядати з декількох площин. Я скажу так. Я вже досить досвідчений. Ви ж кажете, що я податківець зі стажем. За 20 років, за які я розумію процеси в цій країні, рівень корупції зараз найменший, який є. Можливо, в деяких секторах він залишився досить високим. Але в принципі в цілому по системі», – сказав урядовець.

Він додав, що одномоментного очищення від корупції в країні бути не може, і це розуміють навіть на Заході.

«Партнери розуміють, що очищення системи влади в Україні не може відбуватися так от: ми сказали, що в нас немає корупції – її немає. Це процес. І те, що, умовно кажучи, роблять суспільні організації, розголос, який є, робота тих же ж органів НАЗК, НАБУ, інших дають свій ефект. З певним запізненням, але ефект є. І партнери це також розуміють», – зауважив міністр.

Красиво, сухо… а де конкретика? Де докази, що рівень корупції нині такий, як нам каже пан Марченко? Можливо, вони в справах про оборудки із закупівлями для ЗСУ на рівні профільного міністерства? Чи, може, в хабарниках-чиновниках, для яких війна десь далеко, а на часі бізнес? Ну, головне, що партнери розуміють. Чи?..

На противагу словам пана міністра, західні ЗМІ регулярно згадують, що саме корупція серед влади в Україні є чи не головною проблемою нашої повноправної інтеграції. Наприклад, ось про що згадували журналісти The Washington Post у своєму матеріалі після скандалу із яйцями по 17 грн за штуку від Міноборони:

«Не всі ймовірні зловживання пов’язані з первинною новиною про те, що заступник міністра оборони був причетний до схеми переплати за продовольство для харчування військових. В інших повідомленнях йшлося про високопосадовця [Кирило Тимошенко – прим. ред.] з Офісу президента, який користувався позашляховиком, подарованим General Motors для допомоги в евакуації українського цивільного населення, а також про заступника прокурора [Олексія Симоненка – прим. ред], який позичив Mercedes-Benz у заможного бізнесмена, щоб відвезти свою сім’ю на відпочинок до Іспанії. Обидва втратили роботу, а уряд заборонив чиновникам виїжджати за межі країни, окрім як у відрядження, відповідно до воєнного стану, який діє з початку війни». 

Те, що заборона на виїзд чиновників за межі України діє не зовсім так, як про неї було оголошено, детально описувала в статті «Мандат нардепа = путівка в all inclusive?».

Повертаючись до цитати Сергія Марченка, звернімо увагу на ще кілька моментів. Як відомо, серед обмежень під час воєнного стану є скасування обов’язкового електронного декларування доходів для чиновників і посадових осіб. Звісно, що такі спрощення були використані корупціонерами для приховування своїх статків. Уряд Дениса Шмигаля, дозволивши державним установам здійснювати закупівлі, оминаючи систему аукціонів Prozorro, дав додатковий поштовх для появи нових корупційних афер під час війни. Власне на Prozorro й можна нашукати чимало закупівельних перлів. Прикриваючись дією воєнного стану й обмеженим доступом до інформації, до справи беруться істинні ділки. Навіть українська енергетика, яка завдяки мужності людей спромоглася витримати масовані ракеті атаки минулої зими, зазнала шкоди не тільки через російські ракети, а й від внутрішніх «підприємців». Додаткові збитки з’явилися через засекречені закупівлі «Енергоатому». Ну й найпоширеніша схема відмивання грошей: відбудова зруйнованого житла, а також – гуманітарка. 

Щодо гуманітарної допомоги ведеться чимало дискусій. Щоб не забарвлювати матеріал виключно чорними фарбами, зауважу, що особисто знаю дуже багато родин, які пережили окупацію або ж проживали на територіях, близьких до лінії фронту, які регулярно отримували допомогу. Волонтери ж продовжують це робити: ризикуючи життям, возять воду та їжу в міста та села біля «нуля». Але це варто зазначити в контексті шани за героїзм тим, хто не завдяки, а всупереч продовжує допомагати. У перші місяці повномасштабного вторгнення росіян ніхто не вів облік розповсюдження гуманітарки, головним завданням тоді було – вистояти та вижити. Але згодом почало випливати чимало фактів. От, наприклад, куди можуть подітися понад 200 вагонів із зерном? Йдеться ж не про фуру із засобами гігієни. Пригадаймо: на початку повномасштабного вторгнення на Дніпропетровщині накопичилися вагони з зерном, адже проїзд був закритий через бойові дії. Розповідалося, що голова ОВА Резніченко видав розпорядження примусово вилучити зерно, хоча не мав таких повноважень. Рішення про відчуження може ухвалити лише військове командування.

«Є відповідь від представника ЗСУ генерала Валерія Залужного, де, цитую, «керівництво не брало участі у підготовці проектів наказів Дніпропетровської ОВА з приводу примусового відчуження майна», – розповів народний депутат Сергій Козир.

Йдеться про 221 вагон із зерном! «Придніпровська залізниця» передала фірмі «Дніпромлин» майно через прокладку ТОВ «Міська залізнична вітка». Однак «Дніпромлин» та залізничники не підписали акти прийняття-передачі зерна. Коли зерно почали повертати власникам, адвокат ТОВ «ЛНЗ Агро трейд», ТОВ «ЛНЗ Експорт», ПрАТ «Лебединський Насіннєвий Завод» зазначила, що не повернуто 20% по кожному вагону. За її словами, у її партнерів у всіх вагонах теж бракує 20% зерна. Вона додала, що «Дніпромлин» не надав жодних документів, де було б зазначено, яку вагу вантажів вони («Дніпромлин») прийняли. Зазначається, що бенефіціаром ТОВ «ДМК» «Дніпромлин» є Максим Романенко, колишній секретар Дніпропетровської міської ради, керівник Криворізької місцевої міської організації партії «ОПЗЖ». Загалом по колишньому очільнику Дніпропетровської ОВА є чимало питань. Щодо Валентина Резніченка навіть проводилося виїзне засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Це відбувалося в лютому. Тоді це була гучна справа, до якої залучили всі антикорупційні органи країни. Невдовзі осінь – прізвище Резніченка ніде не випливає. 

До речі, а як справи у ексочільника Служби безпеки України Івана Баканова? У липні 2022 року тодішній перший заступник голови СБУ Василь Малюк на зустрічі із президентом Володимиром Зеленським продемонстрував неспростовні докази сприяння вторгненню на територію України та роботи оточення тодішнього голови СБУ Івана Баканова на рф, йдеться в розслідуванні «ВВС Україна». Ці докази мали влучно стати відповіддю на дедалі частіші запитання суспільства: чому не підірвали мости на Півдні, коли війська рф заходили з Криму? Чому війська рф змогли підійти аж до Києва? Чому швидко захопили ЧАЕС? 

Цей приклад має більше стосунок не до корупції, а до показовості, водночас відсутності реальної відповідальності за найтяжчі злочини проти України. За рік так і не з’явилося інформації про те, що Івана Баканова викликали на допит. Водночас він «склав на відмінно іспити, пройшов 6-місячне стажування, склав присягу» і став адвокатом у Полтавській області. Відсутність просування у справі такого масштабу – містика чи «кумівна» перевага?

Ще один гучний випадок трапився торік. Тоді правоохоронці висунули підозри тодішнім голові Запорізької ОВА Олександру Старуху, його заступнику Златі Некрасовій, секретареві Запорізької міськради Анатолію Куртєву та депутату Запорізької міськради Віктору Щербині. У березні 2022-го Володимир Зеленський нагородив Олександра Старуха орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Одночасно була нагороджена і Злата Некрасова, вона отримала орден княгині Ольги ІІІ ступеня. У кримінальній справі щодо розкрадання гуманітарної допомоги йдеться про 22 морські контейнери, 389 залізничних вагонів та 220 вантажних автомобілів. Окрім звільнення, жодної інформації щодо них згодом не з’являлося. 

І такі випадки можна перераховувати ще довго. На відміну від Ірини Верещук, яка «не може зрозуміти, що саме має на увазі Байден, коли говорить, що у нас є величезні проблеми з корупцією», українці, Західні партнери все розуміють. Можливо, лише маленький крок може посприяти початку реальної боротьби з корупцією: заґратовані топкорупціонери, демонстрація того, що твоя посада неважлива перед обличчям закону і правосуддя. Інше питання в тому, що справедливість повинна грати владі на руку.