Показова корупція як складова олігархічних воєн

Я не здивований, що ексголова Верховного Суду Всеволод Князєв виявився щуром-паразитом. Після масштабної корупції вищого керівництва міністерства оборони я зрозумів, що виродки-паразити проникли глибоко у всі владні структури нашої держави. І ситуація з ексголовою Верховного Суду лише підтверджує певну закономірність перебування виродків-копупціонерів на високих державних посадах. Питання лише в тому, який щур проявиться наступним. Можливо, це буде прем’єр-міністр? А можливо сам президент? Я б не здивувався ні першому, ні другому, якби не усвідомлював того, що люди (а, можливо, все-таки нелюди?), перебуваючи на найвищих політичних посадах України такого рівня, не дадуть себе піймати на хабарі, тому що їхні посади дають можливість їм вивести себе з-під удару антикорупційних органів. Вони дбають про свій рейтинг і зроблять усе, щоб одного дня він не обвалився до самого плінтуса. Навіщо їм пиляти гілку, на якій вони сидять і непогано «заробляють»?

Значно краще займатися зовнішньою політикою, їздити на міжнародні зустрічі, формувати імідж справжніх державників, які щиро вболівають за Україну, і на високі посади призначати виродків-копупціонерів, які на нижчі рівні розставляють собі подібних хапуг. Це дозволяє найвищим посадовцям і їхнім посіпакам «збагачуватися» разом. А те, що час від часу топ-корупція стає публічною, то це не стільки ефективність роботи антикорупційних органів, як результат олігархічних війн, що супроводжуються гучними корупційними скандалами, кримінальними справами, затриманнями та відставками. Затримання Всеволода Князєва на кругленькій сумі хабаря є яскравим прикладом протистояння олігархів Костянтина Жеваго та Ігоря Коломойського у боротьбі за Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат. Всеволод Князєв чомусь зробив ставку на олігарха Костянтина Жеваго. Мабуть, невипадковим є отримання грошей від представника Жеваго та рішення Великої палати Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі про визнання законності придбання в 2002 році пакету акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату компанією Ferrexpo, одним із акціонерів якої є Жеваго. Тільки Князєв забув, що наразі Коломойський є значно впливовішим олігархом в Україні, ніж Жеваго, який був оголошеним у міжнародний розшук Інтерполу і зараз перебуває під слідством Франції. Власне за це Князєв і був покараний Бенею. Пленум Верховного Суду позбавив цього хапугу посади голови Верховного Суду і тепер йому загрожує цілком реальний тюремний термін. Цікавим є те, що перед тим, як судді Верховного Суду висловили вотум недовіри та звільнили Князєва з посади Голови Верховного Суду, вони виступили з заявою, яку я подаю у скороченому вигляді, акцентуючи увагу на ключових тезах:

«Судді Верховного Суду шоковані зазначеними подіями. Верховний Суд діє і буде діяти за принципом самоочищення, вживаючи всіх необхідних заходів. Це чорний день в історії суду. Ми мусимо бути гідними та витримати цей удар». 

Насправді ця заява є дуже цинічною, тому що ці персонажі у суддівських мантіях, мабуть, потрапили у Верховний Суд у подібний до Кня-

зєва спосіб та й дехто з них є точно дотичним до «грошовитого» рішення Великої палати Верховного Суду від 19 квітня 2023 року, яке для Кня-

зєва стало доленосним. Для них, як і для Князєва, величезна заробітна плата не стала запобіжником у спокусі взяти хабар. Вони все прекрасно знають про корупційні дії одне одного. Вони добре знають про те, хто і за скільки продається тому чи іншому олігарху або його посіпаці-політику. Якщо такі ж «принципові люди», як хапуги у суддівських мантіях, очолюють НАК «Нафтогаз України», АТ «Укрзалізниця», ДП «НАЕК «Енергоатом», інші великі державні компанії та значно менші державні підприємства, то немає ніякого сенсу платити їм такі захмарні зарплати. Який у цьому сенс, якщо це жодним чином не стримує цих виродків вчиняти корупційні дії. Те саме стосується всіляких наглядових рад, у яких теж сидять продажні слуги олігархів, які офіційно отримують сотні тисяч гривень зарплати, і не забувають про свою дегенеративну природу та «гроші у конвертах» від своїх господарів. 

«Шокованість викритою корупцією та декларація діяти за принципом самоочищення» пленуму Верховного Суду – це типова реакція відомства, яке наскрізь прогнило від корупції. Це така собі захисна реакція, інстинкт самозбереження паразитичної системи. Аналогічна реакція була в Міноборони, коли на початку цього року вище керівництво цього міністерства було учасником масштабної корупції. Приблизно така ж реакція була в Міноборони, коли було відкрито кримінальну справу за участю начальника Одеського ТЦК та СП Євгена Борисова, якого підозрюють в корупції. І хоч тоді Міноборони запевнило нас, що його толерантність до корупції є нульовою та попросило нас не поспішати з висновками та дочекатися завершення слідства, я переконаний, що слідство підтвердить корупційні дії з боку цього офіцера у військовій формі, тому що диму без вогню не буває. Та й саме Міністерство оборони як інституція стало уособленням корупції. І поки його очільником залишатиметься пан з хитрою щурячою пикою, який є дуже токсичним персонажем не тільки для Міноборони, але й для всієї України, доти Міністерство оборони матиме сумнівну репутацію. Тому Міноборони необхідно якнайшвидше позбутися цього баласту, який тягне за собою на дно не тільки все оборонне відомство, але і всю нашу державу разом з нами. Я впевнений, що такі начальники ТЦК та СП, як Євген Борисов, це не поодинокий випадок. Їх багато. Адже система працює всюди однаково. Призначення на посади відбуваються у корупційний спосіб. Як і ким призначаються на посади такі хапуги? За гроші такими ж хапугами, які сидять трішки вище. 

Я знаю, що ти або живеш чесно, або крадеш. Ти не можеш красти трошки. Ти крадеш стільки, скільки дозволяє тобі твій інтелект та службове становище (посада). І в нашому випадку величезні зарплати не можуть стримувати паразитів у погоні за наживою. Виродки-корупціонери думали, що займаючись корупцією стануть економічно вільними людьми, а перетворилися на повністю керованих нікчемних рабів з ілюзорною владою. Вони перестали належати собі та стали частиною цієї паразитичної системи. Вони живуть і знають, що їх у будь-який момент можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Тому вони є повністю ручними істотами в руках «елітних дегенератів». Їх використовують ті виродки, у чию пастку вони потрапили. Вони попадаються на гачок на самому початку свого шляху до «фінансової незалежності», на якому постійно зустрічаються представники правоохоронних та контролюючих органів, які з нетерпінням очікують, що з ними поділяться кусочками вкраденого пирога. І як не дивно, єдиним їхнім порятунком стає корупція. Все у їхньому житті крутиться навколо цього слова, тому що корупція стає невід’ємною частиною їхнього життя та ідеальним середовищем проживання. Такою є реальність виродків-паразитів. Щоб не стати частиною цієї реальності, потрібно відмовитися від подорожі цим хибним шляхом та жити чесно. Чим більше людей усвідомить це, тим швидше впаде паразитична система, яка, як і будь-яка інша система, складається і тримається на людях. Я і далі переконаний в тому, що ВСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВИКЛЮЧНО ВІД НАС. Тому що принцип «ЩО ПОСІЄШ, ТЕ Й ПОЖНЕШ» працює безвідмовно.

P. S. Погляньте на цих два «інтелігентних» обличчя. Вони наче брати, які походять з одної щурячої сім’ї, де їхньою мамою є корупція. Вони є такими далекими від понять чесність, принциповість і гідність, як московити від понять людяність, співчуття та милосердя.