Вектор — Україноцентризм. Політичний дайджест новин №4

Ракетні удари та контрудари

Травень 2023 року відзначився дуже великою кількістю ракетних ударів по Україні. Ще в кінці квітня британська розвідка прогнозувала те, що кремль буде використовувати свій ракетний потенціал для протидії можливому українському контрнаступу.

Попри масований характер московських ударів, українська ППО показує надзвичайну ефективність. До прикладу, Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомляв, що вранці 29 травня російські загарбники випустили на Київ та Київську область 11 ракет «Іскандер-М» і «Іскандер-К», усі їх було знищено захисниками України. Аналогічний 100% результат ЗСУ показали і вночі 1 червня – знищили усі 10 ракет: сім балістичних ракет «Іскандер-М» та три крилаті ракети «Іскандер-К», які росія вночі випустила по Києву.

Варто зазначити, що удари 29 травня та 1 червня по Києву наносились із Півночі – з території Білорусі. А самі ракети рухались по балістичній траєкторії. Вночі 1 червня між оголошенням повітряної тривоги та початком вибухів над Києвом пройшло лише 6 хвилин.

Проте попри високу ефективність роботи ППО у Києві не обійшлось без жертв. Страшною звісткою стало те, що загинула жінка, яка разом із чоловіком та дитиною бігла до бомбосховища. Але двері бомбосховища були зачиненими. За словами чоловіка Ярослава: «Була тривога, люди бігли в укриття. Укриття просто не відкрили та й все. Люди стукали, дуже довго стукали. І ніхто. Були там жінки, діти і ніхто не відкрив… В той момент прилетіло». Чоловік із дитиною залишились живими. 

У зв’язку із зачиненими бомбосховищами прокуратура та міський голова Києва Віталій Кличко прозвітували, що ведуться слідчі дії та відкрито кримінальні провадження. Але…

Цей випадок є далеко непоодиноким: про зачинені бомбосховища в різних куточках Києва повідомляли десятки, а то й сотні разів. Окремою проблемою є те, що значна частина бомбосховищ за роки Незалежності в шахрайський спосіб опинилась у приватних руках. Причому переважно ці «приватні руки», за абсолютно випадковим збігом обставин, в той чи інший спосіб були пов’язані із владою.  

Проблема – дуже болюча. Водночас попри те що повномасштабна війна триває вже 16-й місяць, до цього часу ані КМДА, ані прокуратура не розпочали кримінальних розслідувань по факту приватизації бомбосховищ (які не підлягають приватизації в принципі, і зараз під час війни стало зрозуміло чому!) та не розпочали повернення бомбосховищ у муніципальну власність. Ворон ворону око не виклює, своїх чіпати не можна…

Проте останній тиждень відзначився ще однією дуже позитивною новиною – Україна перестала лише оборонятись, а почала наносити контрудари. Зокрема, так звані удари по москві. 

30 травня БпЛА-камікадзе долетіли до москви: за інформацією мера російської столиці, відомо про 8 ударних машин; в анонімних телеграм-каналах пишуть про 27; у повідомленнях ЗМІ промайнули й усі 30.

Частково їх перехопили ракетами; частково БпЛА вдарилися об будівлі (саме вдарилися, бойова частина у багатьох не спрацювала, це був саме кінетичний удар); частково впали через вогонь супротивника або тому, що вийшли з ладу.

Пропагандисти на московії настільки розгубилися, що одночасно транслювали інформацію про збиття «всіх» восьми безпілотників (розповідають, що 5 збито, 3 посаджено РЕБ) і при цьому показують влучання в будинки. 

Атаки та удари по території противника є необхідним елементом для майбутньої перемоги. І нехай зараз вони носили радше психологічний характер, проте московські обивателі почали задумуватись над тим, що війна може стати близькою і для їхньої «ніжної шкурки». І одна справа тішитись смертям українців та бомбардуванням міст на відстані, і зовсім інша – відчувати близькість війни…

Чи можна бити по території рф західною зброєю? 

У зв’язку із «утворенням» Білгородської Української Народної Республіки та «ударами» по москві, вчергове постало запитання про можливість використання західної зброї на території московії. 

Як на мене, то саме формулювання є абсолютно безглуздим: «тут – воюєм, а тут – не воюєм», проте українська влада з самого початку обрала неправильну дипломатичну позицію (цікаво чи випадково?) і навіть не спробувала активізувати той же «Будапештський меморандум». 

Учергове локомотивом проукраїнської міжнародної політики виступила Велика Британія. Молодший Міністр збройних сил Великої Британії Джеймс Гіппі заявив, що українські війська мають право атакувати військові об'єкти на російській території, використовуючи західну зброю. Зокрема, він сказав, що удари з метою зриву постачання є «цілком легітимними» в умовах війни.

Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі, коментуючи удари дронів у москві, заявив, що Україна має законне право захищатися і може «використовувати силу за межами своїх кордонів».

Позиція уряду Німеччини полягає в тому, що міжнародне право дозволяє Україні наносити удари по території агресора з метою самооборони. Про це в середу заявив офіційний представник уряду ФРН Штеффен Хебештрайт.

Сполучені Штати не схвалюють удари по території росії, зокрема з використанням американської зброї, однак Україна має право самостійно вирішувати, як вести війну з рф. 

Дуда: путін ще не програв війну, не варто сміятися з танків 1960-х років

Президент Польщі Анджей Дуда у розмові з Алмаром Латуром, генеральним директором Dow Jones, видавцем The Wall Street Journal, застеріг від поспішних заяв про програш росії у розв’язаній нею війні проти України. 

«Сьогодні кажуть, що владімір путін програв війну, а його поразка полягає в тому, що Фінляндія вступила до НАТО, хоча протягом багатьох років фінський народ вагався, чи варто йому відмовлятися від нейтралітету. Пані та панове, владімір путін не програв жодної війни», – заявив президент Польщі.

Він висловив сподівання, що путін програє війну. Проте, зазначив Дуда, «наразі ми маємо ситуацію, коли російський каток давить Україну, сотні людей гинуть на фронті щодня, при цьому росіян більше ніж 100 мільйонів, а українців менше ніж 40 мільйонів».

«Вже одна ця різниця показує, хто тут має перевагу. Для росіян людське життя нічого не означає, для українців кожне життя – на вагу золота. Це різні культури. росія – ядерна наддержава, вона має гігантські запаси зброї – і що з того, що ми сміємося з того, що вона вивозить танки з 1960-х років, коли кожен танк важить 50-60 тонн. Якщо він їде, він розчавить, незалежно від того, чи він сучасний», – сказав польський президент. 

До слів Анджея Дуди варто додати, що навіть старі танки дуже ефективно використовуються для оборони, зокрема будучи вкопаними в землю представляють собою складну мішень та несуть значну загрозу.

Ймовірність війни між росією і НАТО.

«Війна між росією і Північноатлантичним альянсом, яка є найгіршим сценарієм для нас, не є неможливою, вона можлива», – сказав начальник чеського Генштабу Карел Ржехка. Також він зазначив, що збройні сили країни намагаються підготуватися до потенційного інтенсивного конфлікту.

Минулого тижня Ржехка заявляв, що майбутній контрнаступ України проти рф не обов’язково переломить ситуацію на полі бою, та закликав готуватись до затяжної війни. Схожі тези висловлював і американський генерал – командувач об’єднаних штабів армії США – Марк Міллі. 

9 мільярдів гривень за контрактами Міноборони і не виконали поставки

Чергові прояви «мародерства» на ЗСУ не змусили себе довго чекати. Цього разу інформаційний простір сколихнуло повідомлення про виведення за кордон більш ніж 9 мільярдів гривень Міноборони. Гроші було виділено на купівлю зброї, боєприпасів та амуніції. Міноборони під керівництвом мужнього «золотояйцевого» Олексія Резнікова перерахувало кошти трьом державним компаніям – «Укрспецекспорт», його дочірня спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» та теж державний «Спецтехноекспорт». 

Міноборони подало до суду на державні компанії (сюрреалізм якийсь, адже це державні структури в умовах повномасштабної війни!) з вимогою повернення коштів. 

Більшість договорів, за які судиться військове відомство, були підписані в березні-квітні 2022 року, деякі – влітку і навіть восени. У позовах Міноборони вимагає стягнути зі своїх імпортерів суми, які воно оплатило авансом. І ці суми вражають. Так, наприклад, у травні 2022-го лише за одним контрактом «Прогрес» отримав від держави одразу 1,3 мільярда гривень. І попри те що договір не був виконаний, пізніше цій же компанії знову перераховували гроші наперед!

Дані епізоди, як і багато інших, є прямою виною Володимира Зеленського та всього політичного керівництва України, яке в умовах правового режиму воєнного стану має всі важелі для розв'язання та недопущення таких проблем. І мова не повинна йти про судові позови між Міноборони та держпідприємствами, а про конкретні кримінальні справи та тюремні терміни для відповідних чиновників. «Чомусь» цього не відбувається, а народ «розводять» поясненнями в стилі «купівлі яєць в кілограмах».

Старі «морди» на нових посадах

Всеволода Князєва, колишнього голову Верховного Суду, якого зловили на хабарі розміром 3 мільйони доларів, зняли з посади та взяли під варту. Проте дует Єрмак-Татаров не розгубився, а відразу знайшов достойну заміну Князєву. ВС обрав собі новим головою Станіслава Кравченка. Для ілюстрації «доброчесності» наведу лише кілька фактів. За інформацією журналістки Наталії Соколенко, суддя Кравченко в рамках передвиборної кампанії серед суддів ВС пообіцяв в обмін на голоси службові квартири.

Але це дрібниця, порівняно із наступним фактом. 2003 року Станіслав Кравченко разом із ще одним суддею Сергієм Слиньком, відпустив з-під варти вбивцю журналіста Гонгадзе генерала Пукача. Після цього Пукач зміг втекти. Органи правопорядку знайшли його аж у 2009 році.  

До слова, суддя Сергій Слинько також переміг на конкурсі до нового Верховного Суду. «Яких тобі ще рихворм не вистачає?» – з роздратуванням запитував колись один «видатний патріот». 

Зважаючи на таку роль Кравченка та Слинька у кримінальній справі щодо вбивства Георгія Гонгадзе, цілком можливо, що консультантом дуету Єрмак-Татаров виступав Віктор Пінчук, зять Леоніда Кучми. 

30 травня відбулось наступне «цікаве» призначення. Президент Володимир Зеленський призначив головою Одеської Військової Адміністрації щирого і відданого професіонала своєї справи – Олега Кіпера. Протягом свого нелегкого і високопатріотичного кар’єрного шляху пан Кіпер встиг побути прокурором міста Києва, заступником генерального прокурора Віктора Пшонки під час президенства Януковича і, за абсолютно випадковим збігом обставин» з 2019 року – позаштатним радником Андрія Єрмака, колишнього помічника народного депутата від партії регіонів та кримінального авторитета (за сумісництвом, без внесення до трудової книжки) Ельбруса Тедеєва. На тлі вищезазначених призначень повною дрібницею виглядає втеча Владислава Трубіцина.

«Зелений» депутат Київської міської ради Владислав Трубіцин, якого САП та НАБУ обвинувачують у хабарництві й який двічі не з’явився на засідання Вищого антикорупційного суду, 13 травня 2023 року виїхав за кордон у напрямку Польщі за дозволом голови Державної прикордонної служби Сергія Дейнеки на підставі листа від очільника Головного управління розвідки Кирила Буданова.

Очільник ГУР звернувся до керівника Державної прикордонної служби із проханням посприяти «безперешкодному перетину кордону» для виїзду у закордонне відрядження з 28 січня до 25 травня 2023 року п’ятьом особам.

11 жовтня 2022 року НАБУ і САП скерували до суду справу за обвинуваченням Трубіцина і ще п’ятьох осіб в одержанні 1,39 млн грн неправомірної вигоди за сприяння в організації роздрібної торгівлі у столиці.

Серед основних доказів сторони обвинувачення – записи розмов Трубіцина і його найближчого оточення, а також його перемовини з бізнесменом, який і звернувся до НАБУ. На записах та в матеріалах справи також згадується прізвище заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.

«Курує всі питання Татаров, бо він (Трубіцин – ред.) раз на тиждень до нього типу їздить на повний звіт…», – говорив на записах помічник депутата, який також є обвинуваченим у справі.

Проте щоб українці не дай Боже в зв’язку з усіма вищезазначеними подіями не засумнівались у патріотизмі Зеленського та його «Слуг», в травні 2023 року Владислава Трубіцина було виключено із «зеленої» фракції у Київраді. А для того щоб українці не засумнівались у професійності та патріотизмі найбільшого розвідника Кирила Буданова, представник  ГУР Андрій Юсов зазначив, що відомство надавало Трубіцину такий лист про сприяння щодо виїзду з країни. При цьому Юсов сказав, що ГУР зробило це на прохання іншої структури, водночас відмовившись її назвати. Смію припустити, що заступником керівника неназваної структури є пан Татаров. 

Однозначний висновок напрошується сам собою – для дискредитації найбільших патріотів України кремль використовує московське ІПСО із страшною силою. 

Рінат Леонідович Ахметов – ще один «видатний український меценат» – під час війни купив яхту, вартість 500 мільйонів доларів. Проте він не врахував, що її обслуговування коштує 50 мільйонів на рік. В зв’язку з вищезазначеною проблемою Денис Шмигаль – колишній топ-менеджер Ріната Леонідовича, а нині – прем’єр-міністр України – провів екстренне засідання. Міністр енергетики Герман Галущенко у терміновому порядку вніс постанову про підвищення тарифу на електроенергію для населення з 1 червня до 2,64 грн/кВт-год. – її схвалили.

Галущенко пояснив, що таке рішення спричинили руйнування і пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських авіаударів. Щоправда, чомусь він сором’язливо промовчав, що відбудова пошкоджених енергетичних об’єктів переважно відбувається коштом державного бюджету, тоді, як основну частину коштів від підвищення тарифу отримає ДТЕК Ахметова. Але хіба це проблема для такої багатої держави, як Україна, в умовах повномасштабної війни, еге ж?