«Патріотизм то перший прихисток негідників»...

Чим би дитя не тішилося, аби не плакало...

Можна кілометр соломи пофарбувати в жовто-сині кольори, можна найбільший прапор зшити, можна вишиванки надіти, можна хором поспівати, можна ще якусь дурню зробити...

Вам можна все... Аби тільки ви не ставили дурних питань – чому всі заводи, всі природні монополії, всі телеканали, а в майбутньому і вся земля опинилися у олігархів в кишені?

Такий показовий патріотизм нав’язує нам влада. Патріотизм вічної жертви, а не переможця.

Тому і після кожного обстрілу наших міст підкреслюється, скільки жінок, дітей, старих вбили. Скільки шкіл, лікарень, дитсадочків зруйнували.

Бо жертва повинна бути максимально нещасна, щоб своїм нещастям колядувала для владних упирів гроші на Заході.

В армії та сама картина, чим більше якийсь вурдалака в погонах, угробить своїх солдат, тим більше медальок та зірочок він отримає...

Повинно бути більше жертв...

В цьому мета існування упирів по обидва боки фронту. Тому, коли жертва пручається проти власної утилізації, то упирі в Верховній Зраді одразу пишуть нові закони, які лякають дикими термінами ув'язнення...

А де, ви спитаєте, ефективне ведення війни? Щоб і мінімум втрат у нас і максимум втрат у ворога?

Та немає такого критерія. Не на часі. Йди, якщо ти цивільний, хороводи в вишиванках поводи. А якщо військовий, то он СП-ка саме для тебе вумного такого...

Спитають, а ти що пропонуєш ? Я в армії вже 4,5 роки простим солдатом, що я можу пропонувати ? Вас же там на Волі багато, от і придумайте щось таке, що змінить ситуацію на краще.

*****

Перехід дИржави в дЕржаву...

Гамериканці думали, що це можливо еволюційним шляхом. Але вони помилилися. Наплодивши купу додаткових антикорупційних органів, влаштувавши де тільки можна наглядові ради, штрафувавши за допомогою МВФ за неухвалення потрібних їм законів – і що ми маємо на виході? Пшик. Бо дИржава це не закони на папері, це мафія, яка пов'язана неписаними законами, це олігархат, місцеві феодали та чиновники, які обслуговують це кодло. Ви не можете ззовні ніяк це модифікувати, бо в середині вони пов'язані не якимось міфічними паперовими законами, а родичами, бізнес інтересами, сферами впливу, розподілом ресурсів... Воно може тільки вижрати весь підножний корм і передратися за залишки ресурсів. Ті, що виживуть, сформують нову дЕржаву, або їх залишки утилізують пейзани, яким стане нічого їсти. Немає з цього виходу. Це ракова пухлина, яку якщо повністю видалити, то помре весь організм, бо вона пустила свої корені у кожну клітину. А якщо не повністю, то вона швидко себе відновить знову...

*****

Стиснута пружина...

Час стискання пружини набагато більший за час, коли вона розправляється.

Можна роками утискати нарід, принижувати його, знищувати, але настане час, коли він скаже – досить. XX сторіччя показало, що гримуча суміш соціальної несправедливості, бідності, безробіття та наявності великого прошарку ветеранів завжди скаже своє слово.

Вона тільки чекає закінчення війни.

Ветерани б'ються з поліцаями? То ще лайт версія. Настане час і будуть стріляти...

Ви шукаєте якихось правильних ветеранів? Дарма. Додому колись повернуться мільйони (!) бійців. Побитих, покалічених, поранених, контужених, у яких на руках загинули побратими, які вміють воювати та вбивати. І поставлять одне питання – за яку державу ми воювали? І виявиться, що стара дИржава їх не влаштовує. Вони захочуть справедливості та соціальної держави. Вони захочуть нормальної роботи та пенсії... І отут почнеться конфлікт. Бо виявляється, що поки вони воювали, хтось набивав собі кишені. І жодна поліцейська дИржава, жодні закони, жодні камери на кожному стовпі не стримають цю ЛЮТЬ. На вулицях говоритимуть ненависть та зброя.

*****

«А можна мені пряника?

Ти ще батіг не доїв...»

Мені от цікаво, а які пряники влада пропонує тим, хто воює?

Окрім УБД, за яким можна оформити субсидію та вихід на пенсію в 55 років, якщо у тебе є 25 років стажу, мені нічого не приходить в голову...

А от батогів дофіга.

Тут і можлива смерть, полон, каліцтво, поранення, безкінечна служба, постійне витрачання грошей на машини, паливо, їжу, лікування. Розпадаються сім'ї, ти роками не бачиш друзів, дітей, дружину.

До того ж війна тільки для тебе і твоїх близьких. А от більшість здорових молодих чоловіків продовжують ходити на роботу, як і до війни. В Києві постійні затори від автотранспорту.

І ви хочете, щоб бійці не йшли в СЗЧ?

Ви з'ясуйте для себе, це точно війна для всіх ? Чи може тільки для тих, кому не повезло, кого вдалося зловити ? Чи тільки для тих ідеалістів, які самі прийшли в перші дні?