Небезпечна ілюзія

Натрапив на допис одного відомого військово-політичного оглядача стосовно недоліків російського зенітно-ракетного комплексу ЗРК «Панцир», і не можу погодитися. 

Прізвище не називаю, щоб не звинуватили в генерації «срачів», відповім суто по техніці і тактиці, бо великою помилкою вважаю недооцінку ворога.

По-перше, будь-яку військову техніку треба оцінювати по результатах застосування. ЗРК «Панцир» – основний засіб захисту москви від українських дронів. 

Після нашої (мого ліквідованого підрозділу) атаки по кремлю 3 травня 2023 року, і атак ГУР по москві в 2023 році, росіяни стягнули до столиці купу «панцирів» з інших регіонів, оголивши протидронову оборону інших об'єктів, що значно полегшило атаки по них. І це вже плюс. 

Якби «Панцири» були настільки безпорадні, то, погодьтеся, ворог би їх не використовував, бо для російської влади, для путіна особисто захист москви – абсолютний пріоритет.

Сьогодні навколо москви, в москві встановлено на високих точках місцевості, на спеціально збудованих високих баштах, на дахах високих будинків понад 70 ЗРК «Панцир».

Яка ефективність цієї протидронової ППО?.. – За інформацією наших і ворожих моніторингових каналів, з березня 2025 року в бік москви було запущено вже понад 4000 ударних дронів на сотні мільйонів доларів. До самої москви долетів тільки один FP-1 – влучив у житловий будинок на відстані 6 км від кремля 4 травня 2026 року. Інші або були збиті, переважно «недолугими» «Панцирями», або відносно невелика частина вразила цілі в менш захищеному Підмосков'ї. 

16 червня 2026 року, вперше з вересня 2024-го українські дрони нанесли удар по московському НПЗ, а 18 червня фото і відео палаючого заводу з літаючою кришкою потрапили на перші шпальти всіх світових ЗМІ. 

Ця атака поставила під сумнів ефективність московської ППО і, зокрема, ЗРК «Панцир». Чи так це насправді?.. Статистика, як-то кажуть, уперта річ. І якщо за півтора року, витративши тисячі дронів, ми маємо тільки такий результат, то цей рахунок не на нашу користь, на жаль. Безумовно, варто враховувати збитки ворога від закриття аеропортів, і моральну шкоду, і витрати ворогом зенітних ракет. 

Проте головне завдання – відплатити за жахливі атаки по Києву – не виконано. І зупинили наші дрони саме ЗРК «Панцир». Тож казати про неспроможність панцирів відбивати дронові атаки насамперед шкідливо, потрібно навпаки – аналізувати ситуацію, вивчати можливості ворожої техніки, яка не пускає наші дрони у москву, і робити висновки, щоби, нарешті, війна повернулася в серце імперії.

Тепер по суті статті експерта. Він пише про зенітний ракетно-гарматний комплекс (ЗРГК) «Панцир-С1», до якого на початку його експлуатації в Сирії дійсно були питання, бо 10 років тому він ще був «сирий», але зараз росіяни застосовують, переважно, новітню модель ЗРК «Панцир-СМД-Е», яка не має гармат, проте кількість спеціально розроблених для боротьби з дронами ракет «Гвоздь» збільшена до 48 штук.

Це нова ракета, яка була розроблена в 2023 році саме після аналізу ефективності старого «Панцир-С1» у відбиті наших дронових атак. Ракета «Гвоздь» відносно дешева – 10-20 тис. дол. за штуку, виробляється масово з 2024 року, і тому казати про виснаження запасів зенітних ракет передчасно. Це точно не той чинник, який впливає на ефективність московської ППО.

Експерт пише, як про великий недолік, про наявність у ракети ракетного прискорювача, який відділяється, через що ракета на початковому етапі не може маневрувати. Це дійсно так. Але не через прискорювач, а через те, що на початковому етапі ракета не має достатньої швидкості для ефективної роботи аеродинамічних керм. Прискорювач надає таку швидкість, і відділяється через 1200 метрів у «старої» ракети комплексу «Панцир-С1», і 400, здається, метрів у новій малої протидронової ракети комплексу «Панцир-СМД-Е». Після чого ракета повністю здатна маневрувати.

Майже у всіх ракетних зенітних комплексів є така «мертва» зона, в якій ракета набирає швидкість і не може ще збивати цілі. Для перекриття цієї зони на старий «Панцир» і ставили гармати, але на новому від них відмовились, зменшивши «мертву зону» нових зенітних ракет.

Експерт пояснює, чому ЗРК «Панцир» ставлять на башти і дахи будинків тим, що його система управління ракетами нібито «дуріє» в міській забудові. Але тут інша, цілком зрозуміла причина для тих, хто хоча б трохи знається на радіолокації і законах розповсюдження радіохвиль, – щоб побачити ціль, радару потрібен відкритий простір, так само для надійного наведення ракети, яка керується по радіо, ніщо не повинно заважати проходженню радіохвиль. «Панцир» може працювати і з землі, але тоді відстань виявлення цілей і наведення ракет буде значно меншими з великими «мертвими зонами».

Експерт наводить приклади, коли ракети панцирів промахувалися по наших малих безпілотниках, або коли наші українські дрони-фпв безкарно палили «Панцири» в Криму. Це правда, таке трапляється. Будь-який зенітний комплекс погано бачить малорозмірні цілі, погано робить захоплення цілі і наведення ракети на ціль. Саме тому, а ще завдяки польоту на наднизьких висотах 40-60 метрів наші малорозмірні дрони «Спис» проникали в москву.

Вдалу атаку по московському НПЗ 18 червня можна пояснити насамперед високим професіоналізмом наших дроноводів, які застосували успішну тактику польотів на малих висотах з урахуванням особливостей рельєфу місцевості в районі НПЗ. Допомогло ще і те, що найбільш щільне кільце ППО побудоване за заводом, а не перед ним, і те, що збивати дрони над самим НПЗ небезпечно для самих росіян.

До речі, ворожі пабліки повідомляють, що почали закривати прогалини в обороні московського НПЗ тими ж самими «абсолютно провальними» «панцирями». І це, до речі, в плюс для фронту, з якого зняли додаткові «панцири», що полегшує роботу наших дронів і авіації.

Що потрібно робити?.. Яка може бути тактика наших Сил оборони?.. Потрібні малі, малопомітні дрони з автоматичним донаведенням по оптиці, коли в пам'ять процесора дрона закладається фотографія ЗРК «Панцир», які встановлені на стаціонарних позиціях. Таким чином дрони можуть непомітно підлітати до панцирів і атакувати їх, розчищаючи дорогу для більш потужних ударних БПЛА.

Наша команда може це зробити, проте вони мріють нас кинути за ґрати, за те що ми успішно бомбили москву.

На фото – встановлення ЗРК «Панцир-СМД-Е» на даху висотки.

Про автора: Юрій Касьянов – офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки. Займається виробництвом дронів та БпЛА для української армії та безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації «Matrix-UAV».