Закон, справедливість та обов’язок

Я не вважаю себе солдатом. То дИржава думає, що я солдат. Мені цьогоріч буде 58 років. Жодна армія Світу в XX-XXI століттях таких, як я, не робила солдатами. Навіть в СРСР було обмеження (під час війни!) в 50 років. А в мирний час знімали з військового обліку в 45 років.

Я пішов в тероборону в 2022 році тільки для того, щоб підставити плече цій державі, щоб захистити свій дім, бо сам з Ірпеня і війна прийшла сюди...

Ми хотіли дати час державі мобілізувати та озброїти молодих та здорових. Натомість ми потрапили в рабство.

Нами тупо заткнули дірки на фронті, бо ж самі прийшли, отже вмотивовані. Потім всіх, хто молодий, позабирали в ДШБ. А залишки інвалідів 40+ знову послали на фронт, прикомандирувавши до різних бригад ЗСУ. Ми почали жартувати, що справжнє гасло ТрО «Нас не шкода».

У результаті ТрО залишилася тільки на папері. По штату в батальйонах 600, а в реальності залишилося в рази менше.

Воювати вже немає кому, залишилися лише обмежено придатні.

За останній рік з цими залишками почали робити «експерименти», то логістику ліквідують в батальйонах (які постійно прикомандировані і розташовані за тисячу кілометрів від своєї бригади), то підрозділи БпЛА створять...

Реформуй не реформуй, все одно отримаєш... Немає більше добровольців. А якщо і є, то в ТрО вони точно не підуть. Обманути людей можна тільки один раз...

Звісно, можна поповнити недобитки ТрО тими мобілізованими, яких не хочуть брати ЗСУ, – старими, хворими та бомжами. Найімовірніше, так і буде... Тож дуже швидко ми отримаємо таку дупу, що її не будуть знати куди приткнути.

***

Такі, як я, давно виступають за вільне володіння та носіння будь-якої зброї. Зокрема пістолетів. Тому що на вулицях вас ніяка поліція не захистить.

Скільки б їм не платили та скільки б їх не плодили, їхня табельна зброя виключно для їхнього особистого захисту, а не вашого. Крім того, ці ухилянти та зрадники тікають від небезпеки насамперед. Ми добре пам'ятаємо початок 2022 року...

Не повинно бути жодних законів про «незаконне володіння» зброєю. Тільки про незаконне використання.

Це як із сокирою. У всіх вдома є сокира, немає жодного закону, який би забороняв володіння сокирою. Але якщо ви нею вб'єте сусіда, то тут вже настає кримінальна відповідальність...

Періодично ми бачимо, як зухвало вбивають на вулицях активістів, патріотів, бізнесменів. Поліцаї не можуть запобігти вашій смерті. Можливо, вони потім і спіймають вашого вбивцю, а, можливо, просто знайдуть якогось безхатька чи наркомана та повісять вбивство на нього, але вам буде вже байдуже – ви будете мертві.

Річ не тільки в зброї. Будь-що може бути зброєю в умілих руках. Річ у тому, що раби не мають права на самозахист. Безпеку їм повинні забезпечувати їхні власники.

Питання в тому, чи ви вважаєте себе рабами, чи вільними людьми.

Якщо ви вільні люди, то ви маєте повне право захистити себе від будь-кого. Якщо під час захисту ви вб'єте якогось нападника, то проблема нападника, а не ваша.

Таким чином ми приходимо до висновку, що деяким нашим громадянам треба припинити бути рабами.

Я не знаю, як це зробити, але я бачив багато Воїнів, які вже ніколи не будуть рабами.

***

Про офіційний закон та народний закон. Що каже офіційний закон, якщо когось вб'ють? Однозначно це злочин. Відкриваємо Карний Кодекс, знаходимо покарання, залежно від обставин, от вам вирок...

Як думають звичайні громадяни? Вони ставлять питання: а кого саме вбили? Може, це була дуже погана людина, і значить його правильно вбили.

Особливо це стосується політиків, тут оцінки народу коливаються від добре, що вбили, до жаль, що не встигли долучитися...

Це не про закон, це про філософію оцінки злочину.