Чому «Енергоатом» не можна віддавати у приватні руки

Українцям, на мою думку, варто дуже уважно і виважено підійти до ось цього, як його називають, корупційного злочину в «Енергоатомі». І варто зрозуміти, що це не просто злочин, а значно більше.

Але поряд із цим розкриттям корупційних схем, я вважаю, що українці мають розуміти, що зараз розпочнеться масована інформаційна атака про неефективність державного управління «Енергоатомом» та, у зв’язку з цим, негайна його приватизація.

І така схема у нас уже спрацьовувала на багатьох державних підприємствах… Спочатку туди призначають неефективних і корупційних керівників, які розвалюють підприємства і доводять їх до банкрутства, а потім ці ж самі сценаристи і режисери, що свідомо ставили цих керівників, починають кричати, що ця галузь неефективна у власності держави і її необхідно приватизувати.

І я боюся, щоб цього не сталося з «Енергоатомом». Тому уважно придивіться до тих, хто зараз почне волати про неефективність «Енергоатому» у державній власності та подумайте, на кого вони працюють.

Тому що, наприклад, уся атомна енергетика Франції значною мірою належить державі, а саме: компанія Électricité de France (EDF) є основним оператором усіх АЕС, і 85% її акцій належать державі. 

І навіть ті 15% належать також тим підприємствам, які обслуговують цю атомну енергетику і в яких також велика частка державної власності. У компанії AREVA, яка займається створенням та обслуговуванням реакторів, головним акціонером є державний французький Комісаріат атомної енергетики.

Тож, українці, не ведіться на продажних керівників та експертів, а спочатку пошліть їх, щоб вони повчилися у французів, а якщо це не допоможе, то посилайте зразу ж за «російським кораблем».

Але варто зробити все, щоб зберегти атомну енергетику у власності українського народу.

Про автора: Сергій Медвідь – письменник, академік Академії інженерних наук, кандидат аграрних наук.