Як втратити 100 калорій без зайвих зусиль?

От і піймалися, лінивці! Купилися на «без зайвих зусиль» – все шукаєте легких шляхів? Та я не заманюю обманом читати мою писанину, бо дійсно розкажу, як щодня без зайвих зусиль втрачати до 100 калорій. Готові? Погнали!

Загальноприйнята формула схуднення «споживати менше калорій, ніж спалює організм» дещо неточна. Правильна формула звучить так: засвоєних калорій має бути менше, ніж спалених. Адже в середньому 5% спожитих калорій ми... залишаємо у вбиральнях. 

Але 5% – це середня температура в лікарні, де в одного пацієнта гарячка, а інший вже зовсім холодний і бездиханний. Є люди, які в силу генетики чи ферментної здатності шлунково-кишкового тракту, можуть втрачати з калом цілих 20% спожитих калорій. Такий вже ся вродив – народжений переводити продукти харчування. 

Більшість хотіла би мати такі калорійні випорожнення, але в якому тілі ся вродив, в тому й доведеться жити. Змирись і полюби свої 5 відсотків. Але, все ж таки, є один лайфхак, як втрачати з калом додаткових 100 калорій на добу. А для того, щоб звучати переконливіше, я розкажу тобі про один експеримент, проведений в далекому 1978 році...

Шість чоловіків поділили на дві групи, і годували ідентичними дієтами, за винятком одного важливого нюансу – кількість клітковини. Одна група отримувала 9 грамів клітковини, інша – всього грам (через кілька днів піддослідних поміняли місцями, щоб уникнути впливу індивідуальних особливостей організму на результати).

А що хотіли дізнатися вчені? Та багато чого, але для нас важливо те, що вчені заміряли калорійність фекалій піддослідних. 

В середньому щоденно на харчуванні без клітковини піддослідні втрачали з калом всього 63 калорії, тоді як з 9 грамами клітковини втрати зросли до 140 калорій. Різниця в майже вісімдесят калорій, що зовсім немало. Щоб спалити стільки енергії, тобі доведеться пройти 3 кілометри. І зверни увагу, в дослідженні фігурувало всього 9 грамів клітковини, що неймовірно мало, бо нам рекомендовано споживати харчових волокон втричі більше – 30 грамів. 

З’їси 30 грамів клітковини – втратиш додаткових 100 калорій з калом, якщо не більше. Те, що харчові волокна знижують засвоюваність їжі, добре задокументований факт. Гріх не користуватись.

В тебе може виникнути закономірне питання: а де брати ту помічну клітковину? Не треба її нізвідки брати, вона є у всіх натуральних рослинних продуктах, таких як овочі, гриби, фрукти, злакові, бобові, горіхи та насіння. Отримуючи клітковину з цих джерел, ти не тільки втратиш без зайвих зусиль добру сотню калорій, а й отримаєш купу приємних бонусів.

Бонусів? Яких ще бонусів?

1 бонус

Натуральні рослинні продукти роблять тебе ситим. Клітковина набухає в шлунку, збільшуючи об’єм хімусу. А дурний мозок гадає, що ми з’їли баняк вареників, і вмикає режим ситості. Окрім того, багата на клітковину їжа, зазвичай має низьку щільність калорій, що робить її ще більш ситною.

2 бонус

Багата на клітковину їжа багата на вітаміни та мінерали, важливість яких для здоров’я важко переоцінити.

3 бонус

Клітковина – їжа для наших друзів бактерій, які живуть в товстому кишківнику і позитивно впливають на наше фізичне і ментальне здоров’я.

Проблема нашого харчування – це клята система, з якої важко вирватись. Клітковина корисна, але робить їжу несмачною (уяви, що в їжу напхали тирсу – буде тобі смачно?). Харчовій промисловості треба заробляти гроші, відповідно їм треба, щоб ми купили саме їхню продукцію. А для того вона має бути смачнішою, ніж в конкурентів. А для цього її треба позбавити клітковини. От і маєш хліб з очищеного борошна (вищий сорт), шліфований рис, шоколадки і заморожені
вареники. 

Наше з тобою завдання – не коритись своїй біологічній схильності уникати клітковини, а свідомо споживати продукти, в яких вона міститься собі на користь.

ГІМАЛАЙСЬКА vs ЗВИЧАЙНА – ЯКА СІЛЬ КРАЩА?

Оголошую соляний турнір! Сьогодні змагатимуться сіль і... теж сіль. Одна гімалайська, інша звичайна. Приз – місце на вашому столі.

Номінація перша – ціна

Гімалайська сіль: 500 грн.

Звичайна сіль: 10 грн.

За гімалайську сіль ти переплачуєш в 50 разів. А, може, не переплачуєш, може, вона того варта? Як би не було, поки що рахунок 1:0 на користь звичайної солі. До речі, щодо користі...

Номінація друга – користь

Всі ми знаємо, що сіль шкідлива. Але це дефектне знання, шкідлива не сіль, а її надлишок. Надлишок – це більше 5 г на добу. Бізнесмени харчової промисловості, знаючи про нашу природню тягу до солоного, пхають її в продукти більше, ніж треба для здоров’я, але акурат стільки, щоб нам хотілось купити їхню продукцію ще і ще. Нічого особистого, бізнес.

Гімалайська сіль славиться неймовірною кількість мінералів. Як і мед! Тебе дурять що пасічники, що реалізатори гімалайської солі. 

Про мед я розказував: в цьому романтичному продукті бджільництва є купа всього, але купа – це найменування, а не кількість. Щодо кількості, то в меді багато цукру, а от мікронутрієнтів там сліди, а якщо врахувати, що мед не слід вживати більше, ніж декілька десятків грамів на добу, то вітамінами і мінералами, які в ньому містяться, можна сміливо знехтувати. Мед – це цукор з незначною бактерицидною дією. Ох і ах...

З гімалайською сіллю ситуація схожа. Там теж купа всього. Але повторюсь, нас цікавить не наявність речовини в продукті, а кількість. На фоні мінералів, які містить в собі гімалайська сіль, вигідно виділяється кальцій, його там найбільше (якщо не враховувати натрій та хлор, які і є кухонною сіллю). В кілограмі гімалайської солі 4 г кальцію, це вчетверо більше, ніж денна норма. Класно ж! Чи ні? Ні! Нагадую, денна норма солі 5 г. За нехитрої математики, ми дізнаємось, що в денній нормі гімалайської солі 20 мг кальцію. Отже, гімалайська сіль покриває 1/50 частину потреби в кальції людини. Пффф... Це ніщо. По інших мінералах цифри ще більш сміхотворні.

Отже, гімалайська сіль і звичайна сіль дають організму необхідні натрій та хлор. Тому в номінації «користь» кожна сіль отримує по балу. 

Кінцевий рахунок 2:1 на користь звичайної солі. Вітаємо переможця. Ура! 

Гімалайська сіль – це гра, яка не варта свічок, або гроші на вітер. Це маркетинг помножений на людську необізнаність. 

Якщо ти турбуєшся про своє здоров’я, то вживай йодовану сіль. Йоду нам треба зовсім мало – дві-три сотні мікрограмів, але в нашому регіоні зі звичайної їжі задовільнити навіть цю мізерну кількість досить важко, тому йодована сіль – розумне рішення. 

Instagram: viktor_mandziak

Facebook: Мандзяк Віктор