Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №90

Диктатори всіх держав, об’єднуйтесь!

Саме таким гаслом можна підписати фото із військового параду в Пекіні. Щоправда Сі Цзіньпіна не хочеться ставити в один ряд із путіним чи скажено-корейським кім чен ином. 

Саміт Шанхайської організації Співпраці (ШОС) став наймасштабнішим за всю історію – присутні були лідери 26 держав та 10 організацій, включно з ООН. Сьогодні до «групи ШОС» належать 26 держав: 10 держав-членів (Білорусь, Індія, Іран, Казахстан, Китай, Киргизстан, росія, Таджикистан, Пакистан, Узбекистан), два спостерігачі (Афганістан та Монголія) та 14 партнерів по діалогу (Азербайджан, Вірменія, Бахрейн, Єгипет, Камбоджа, Катар, Кувейт, Мальдіви, М’янма, Непал, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Туреччина, Шрі-Ланка). Організація охоплює близько 65% території Євразії (24% території світу), включає 42% населення планети та формує приблизно 30% світового ВВП, обсяг торгівлі за два десятиліття зріс майже в 100 разів. Обсяг торгівлі КНР з країнами «родини ШОС» досяг рекордних 890 мільярдів доларів США у 2024 році, що становить 14,4% від загального обсягу зовнішньої торгівлі країни. 

Кількісні показники, безумовно, вражають. Проте поки лише на рівні потенціалу, адже, окрім 14,4% від обсягу зовнішньої торгівлі Китаю, є ще 85,6%. Серед яких є США, ЄС, Велика Британія, Австралія, Японія тощо. І поки що Китай дуже потребує торгівлі з ними. Тому умовний колективний Захід на чолі із США має реальні механізми впливу на Китай. Поки що. Адже, окрім залежності самого Китаю, є ще й залежність від Китаю, яка щороку продовжує зростати.

Сі Цзіньпін фактично озвучив нове бачення так званого багатополярного світу, в якому Захід уже не грає провідної ролі. Майбутня перевага належить Євразії, центром гуртування якої є Китай.

Заради можливостей виконання такої ролі Китаєм Сі навіть відставив у бік прикордонні суперечки з Індією, а спільне фото рукостискань з прем’єром Моді також облетіло всі світові ЗМІ. Підозрюю, що за умови збереження теперішньої тенденції протягом 1-2 років, справа дійде до офіційної демаркації кордонів. 

Проте в питанні Індії не все так гладко, певні протистояння залишаються. До прикладу, Індія заблокувала вступ до ШОС Азербайджану, а Пакистан заблокував вступ Вірменії. Варто зазначити, що Азербайджан має тісні зв’язки з Пакистаном, з яким в Індії зберігається напружений конфлікт, незважаючи на нещодавнє припинення вогню при посередництві Дональда Трампа. 

За підсумками саміту була підписана Тяньцзіньська декларація та затверджена 10-річна стратегія розвитку ШОС. Ця організація була названа вдалим прикладом багатостороннього співробітництва, заснованого на довірі та взаємних інтересах. Підписано угоди про створення Центру інтегрованого реагування на загрози та виклики безпеці ШОС і Центру ШОС з боротьби з наркотиками. Також підписали низку підсумкових документів з безпеки, торгівлі, енергетики та культурної співпраці. Саміт мав демонстративний антизахідний характер і був спрямований на просування китайського порядку денного. 

Серед видимих результатів саміту, окрім стратегії розвитку ШОС, вже можемо виділити такі ключові позиції:

- засновано Банк розвитку ШОС;

- засуджено удари США та Ізраїлю по Ірану;

- вказано на неприпустимість пошкодження ядерної інфраструктури під час військових конфліктів;

- заявлено вимогу адаптувати ООН до сучасних реалій.

І якщо два останні пункти мають більш декларативний характер, то два перших можуть мати важливі наслідки. Особливо Банк розвитку ШОС. За умови, якщо це стане реальним кроком у напрямі повної відмови від використання долара США. 

Взагалі питання природи грошей та їхньої ролі в сучасній економіці є ключовим для розуміння багатьох процесів. Адже з 1972 року гроші повністю втратили своє забезпечення та самі стали товаром, що повністю викривило природу економічних процесів. Проте в контексті цього аналізу мушу звузитись і наголосити, що світове домінування США побудоване саме на використанні доларів США на міжнародному рівні. При цьому самі долари є власність Федеральної Резервної Системи, а не Держдепу. 

Відхід від долара є неминучим, за умови переходу до справжнього протистояння по вісі Китай – США, проте США робитимуть все, щоб цього не сталось.

Присутність путіна стала черговим кроком до завершення його міжнародної ізоляції, якщо взагалі доцільно використовувати це слово, з огляду на реалії. Згадуючи попередню зустріч на Алясці, мусимо констатувати, що московія повернулася як глобальний топгравець, який нібито підтримує рівноправні відносини з обома центрами сили – і з Китаєм, і зі США. 

Проте насправді ця картинка є не зовсім точною. А з огляду на масштаб військового параду в Китаї, то в межах їхнього «партнерства» росії явно не відводиться роль лідера. Більше того, вона для московії недоступна. Як би не старались надувати щоки очільники кремля чи імперські пропагандисти. 

Попри те що скабєєви-соловйови та інша нечисть меншого калібру подають відсутність згадки про війну в Україні у Тяньцзінській декларації як підтримку позиції московії, це насправді не так. Радше йдеться про дипломатичну обережність ШОС і прагнення уникнути контраверсійних тем. 

Беземоційна згадка «української кризи» та заклик до діалогу свідчать про обмежений вплив рф в організації, де Індія та Китай дипломатично уникають прямого висловлювання та підтримки російської агресії.

Насправді попри те, що серед ЗМІ в Україні нагнітається антикитайська атмосфера, якщо ретельно відслідковувати позицію Китаю, то вона є чіткою та послідовною. І її не можна називати ані антиукраїнською, ані, само собою, проукраїнською. Перефразовуючи китайське прислів’я, можемо сказати, що китайські стратеги активно сидять на березі річки, поки мимо пропливають тіла ворогів та конкурентів. Активно – тому що діють для одержання своєї вигоди. Ми, українці, для них не є ані ворогами, ані конкурентами. Принаймні поки що.  

Візит путіна до Сі тривав 4 дні й приніс позитивні для москви результати в межах двосторонніх відносин: Китай на рік вводить пробний безвізовий режим для росіян. Мешканці московії без візи зможуть перебувати в Китаї з метою бізнесу, туризму, відвідування родичів або друзів до 30 днів. Безвіз запрацює 15 вересня.

Також російський «Газпром» і китайська CNPC підписали меморандум про будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2». Він дозволить постачати газ із родовищ північного півострова Ямал до Китаю через Монголію.

Згідно з домовленістю, постачання здійснюватиметься впродовж 30 років, обсяг – 50 мільярдів кубометрів на рік. Крім того, Китай та рф домовилися збільшити постачання трубопроводом «Сила Сибіру» з 38 до 44 мільярдів кубометрів на рік. 

Фактично стали видимі деталі стратегії Китаю в межах протидії «блокадному поясу» навколо рф, про який я писав два тижні тому.

Завершення саміту плавно перетекло у наймасштабніший військовий парад, який мені доводилось спостерігати. Розмах дійства, до речі, вчергове підтвердив, що геополітичні лідерські амбіції кремля «несколько преувєлічєни», як люблять казати деякі московити.

Парад присвятили 80-й річниці завершення Другої світової війни. Очільники Північної Кореї та росії стали почесними гостями заходу – вони з’явилися на публіці пліч-о-пліч із китайським лідером Сі Цзіньпіном.

На урочистостях також були присутні ще понад 20 глав держав, серед яких президент Ірану Масуд Пезешкіан, президент Сербії Александер Вучич, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, глава Білорусі Олександр Лукашенко тощо.

На параді представили сотні найсучасніших зразків озброєнь і задіяли понад 10 тисяч військовослужбовців. Зокрема, показали міжконтинентальну балістичну ракету DF-5C та лазерну зброю.

Спостерігаючи за помпезним видовищем, Трамп у відповідь на парад заявив, що лідери Китаю, росії та Північної Кореї змовляються проти США.

«Бажаю президенту Сі і прекрасному народу Китаю великого і тривалого дня святкування. Будь ласка, передайте мої найтепліші вітання владіміру путіну і Кім Чен Ину, які вступають у змову проти Сполучених Штатів Америки», – написав президент США.

Ставки в геополітичній грі за розподіл акцій в новому світовому порядку продовжують невпинно зростати. 

Перш ніж перейти до подальшого аналізу, мушу згадати досить цікаву розмову путіна, Сі Цзіньпіна та Кім Чен Ина.

Агентство Bloomberg, яке її опублікувало, зазначає, що сама розмова тривала у прямому ефірі на фоні жорсткого контролю владою Китаю інформації та послань, які вона хоче донести до зовнішнього світу. При цьому аудіозапис діалогу про довголіття тривав менше хвилини.

Під час розмови Сі сказав китайською мандаринською мовою «у ці дні» та «70 років».

Перекладач, очевидно, передав слова очільника Китаю, потім російською мовою сказав: «Раніше люди рідко доживали до 70 років, але сьогодні в 70 років ти все ще дитина».

У відповідь путін сказав, що «з розвитком біотехнологій людські органи можна буде постійно трансплантувати, а люди зможуть жити все довше і довше, і навіть досягти безсмертя».

Продовжуючи діалог, Сі сказав путіну, що «за прогнозами, у цьому столітті є шанс дожити до 150 років». 

Прослухавши ці фрагменти, я вчергове підтвердив висновок, що так звані еліти в практично усіх державах мають дуже мало спільного із народами, які ці держави створювали.

4 вересня у Парижі відбулося засідання «Коаліції охочих», у якому взяли участь 30 держав. Президент Франції Еммануель Макрон, підбиваючи підсумки засідання, заявив, що сторони узгодили гарантії безпеки для України: 

- жодних обмежень чисельності ЗСУ;

- відновлення української армії;

- 26 країн готові надіслати контингент в Україну або внести засоби для підтримки миротворців у небі або на морі;

- роль США визначать найближчим часом. 

Також він анонсував двосторонні, тристоронні – США, росія та Україна – та чотиристоронні – долучиться, ймовірно, Євросоюз – переговори. 

На тлі глобальних процесів, трагікомічним, але зовсім невипадковим є повернення Януковича в інформаційний простір, яке відбулось під час проведення саміту в Китаї. 

Президент-утікач-зрадник у короткому зверненні заявив, що робив усе для вступу України до ЄС, але був проти НАТО, бо це «пряма дорога до громадянської війни».

Висновки із цієї появи-повернення «фьодорича» в публічний простір напрошуються не надто позитивні. Фактично кремлівська пропаганда руками Януковича запускає новий виток світоглядного розриву масової свідомості українців, де з одного боку буде «масковскій мір», який паразитує на традиційних цінностях (чим вводить в оману багатьох людей щодо демонічної сутності всіх очільників кремля після 1917 року), а з іншого – так зване «відкрите суспільство» із толерастією, лгбт-пропагандою, «вільним ринком», що стає фактичним викраденням національного багатства українців політико-економічними методами. 

Хуцпа – особливо цинічна брехня. Класичним прикладом хуцпи наводять слова злочинця, засудженого за вбивство своїх батьків, який просить про пом’якшення вироку через те, що він є сиротою.

Хуцпа московських пропагандистів є особливо витонченою та розрахована на тривалий час. 

У контексті слів того ж Януковича слід згадати, що він справді вів Україну в ЄС та виконував всі необхідні кроки. До останнього моменту – економічного. І навіть коли Азаров, затятий українофоб та україноненависник, публічно сказав, що ми не можемо підписати Угоду про асоціацію з ЄС, бо вона економічно невигідна, – то навіть це є правдою. Адже, з економічної точки зору, умови, закладені в економічній частині угоди з ЄС, ставлять нас у статус постачальника сировини та покупця товарів із високою доданою вартістю. А українські виробники не були здатні конкурувати на рівних із європейськими візаві. 

Тому слова, сказані ворогом, не є автоматично брехнею. Але от загальна сукупність всього, що говорить ворог, є брехнею. І не просто брехнею, а саме хуцпою. 

Мета хуцпи від Януковича – формування та поглиблення розколу серед громадян України напередодні мирної угоди, яка передбачатиме фактичну втрату територій (так хочуть вороги). Наявність мирної угоди чи бодай якоїсь заморозки автоматично означатиме старт виборчого процесу в Україні. І тут виступи Януковича знову ж таки потрібні кремлю для мобілізації свого електорату та формування прийнятних для себе політичних розкладів. І це все ще й в умовах тотальної деморалізації українців та явних прикладів антиукраїнської діяльності що теперішньої влади, що опозиції, яка була владою до 2019 року. 

Диявольськи геніальний розкол українців працюватиме до появи української сили. Але ж звідки їй взятись? Питання, відповідь на яке є тотожним до нашого виживання.

1 вересня з нагоди роковин початку Другої Світової війни, президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що беззастережно вимагає репарації від Німеччини «заради спільного блага» за завдані кривди під час Другої світової війни.

«Щоб побудувати партнерство, засноване на правді та добрих відносинах, ми маємо вирішити питання про репарації від Німеччини, які я, як президент Польщі, беззастережно вимагаю заради спільного блага. Репарації не стануть альтернативою історичній амнезії, але Польща, як держава на передовій, як найважливіша країна на східному фланзі НАТО, потребує справедливості, правди та зрозумілих відносин з Німеччиною, і їй потрібні репарації від німецької держави», – заявив Навроцький у понеділок на Вестерплатті, де розпочалися урочистості з нагоди 86-ї річниці початку Другої світової війни.

Він також закликав уряд підтримати вимогу про репарації від Німеччини. 

«Я вірю, що прем’єр-міністр і польський уряд зміцнять голос президента на міжнародній арені, і ми разом із нашими західними сусідами збудуємо наше справді безпечне майбутнє», – додав президент Польщі.

Чи постраждав польський народ від дій Німеччини під час Другої світової війни? Безумовно. Чи має право на компенсації? Я вважаю, що так. Але акценти я хочу поставити не на цьому. Мене цікавить наш український народ. Чи постраждали ми, українці, під час Другої світової? Нас загинуло ніяк не менше 10 мільйонів, а окремі дослідники називають число 15 мільйонів! Чи маємо ми право на репарації? Але і це не головне, адже тут може розпочатись чимало розмов щодо правонаступництва України від срср тощо. 

Будапештський меморандум. Гарантії безпеки, міжнародний договір. І не вірте продажним брехливим пропагандистам, які брешуть не гірше скабєєвих-сімноньян та їм подібних «рускіх». Це саме міжнародний договір із гарантіями безпеки. В обмін на який ми відмовились від ядерної зброї.

Виключно вартість виробництва нашого ядерного потенціалу становила не менш ніж 300-500 мільярдів доларів. Чи маємо ми право вимагати компенсації за втрату ядерної зброї в умовах, коли гарантії безпеки не спрацювали та на нас напали? Скажу більше, якщо ми не поставимо цієї вимоги перед підписантами БМ, то що ми залишимо нашим дітям та онукам? Вивіску «Україна» та сотні мільярдів боргів? Ані Турчинов, ані Порошенко, ані Зеленський не звертались до США та Великої Британії з приводу виконання БМ. Не було ані офіційного звернення, ані жодної відмови. І це є дуже яскравим свідченням того, що очільники України працювали проти інтересів України.   

Якщо ми не станемо прагматиками та не почнемо проявляти справедливу гордість та гідність, то не виживемо. І приклад поляків для нас мав би стати дуже показовим. Особливо, з огляду на найвищу страшну ціну, яку ми платимо, – Святу Українську Кров!