Ілюзія захисту: якою має бути дієва ППО

Президент сказав, що підписано ще чотири контракти з виробниками дронів-перехоплювачів на суму понад 3 млрд грн. Знаю, що більшість населення сприйме цю інформацію як безумовний плюс – будуть знищувати «шахеди», проте я, як фахівець з дронів, розробник і практик застосування, дуже скептично ставлюся до обраної нагорі ставки на дрони-перехоплювачі.

Я вже багато разів писав про явні недоліки концепції дронової ППО для відбиття масової атаки «шахедів»: кожен перехоплювач (фактично той самий фпв-дрон) повинен керуватися своїм оператором, повинен бути додатковий персонал, який готує дрон до вильоту, повинен бути локатор наведення – один на оператора, оператор не може запустити відразу кілька дронів, тому якщо йде масова атака 500 «шахедів» – то має бути 500 операторів, робота оператора дуже важка, і більше 10 дронів за ніч він не запустить, ймовірність ураження «шахеда» вночі – один до десяти, тобто, 1 оператор може знищити 1 «шахед» за ніч десятьма дронами, ціна збиття одного шахеда при вартості дрона, скажімо, 4 тис. доларів – 4х10=40 тис. доларів, а не 4 тис., як думають багато хто, ніякого автоматичного наведення (крім банального захоплення цілі, коли на неї вже навів оператор) – не існує, як і міфічного «штучного інтелекту» на дронах.

Дронова ППО – чудове рішення для прикриття фронтової, прикордонної смуги від ворожих безпілотників-розвідників, «ланцетів», «блискавок», проте не підходить для відбиття масованих нальотів. Ще врахуйте, що «шахеди» літають практично в будь-яку погоду, тому що вони мають більш потужний двигун і більшу масу, а дрони-перехоплювачі – ні.

Більше 10 років тому в США проводилися експерименти із застосування легкого одноразового безпілотника Coyote в якості перехоплювача дронів. Випробування пройшли загалом вдало, проте з’ясувалося, що швидкості і часу польоту легкого безпілотника не вистачає для перехоплення цілей, а погодні обмеження роблять таку систему ППО ще менш рентабельною. 

В підсумку збройовою корпорацією Raytheon був розроблений другий варіант безпілотного перехоплювача Coyote Block 2 з реактивним двигуном; фактично – ракета. Комплекс змонтований на автомобілі, вже довів свою ефективність, поставлений на озброєння, і планується закупити 6700 перехоплювачів.

За своїми характеристиками, американський комплекс Coyote Block 2 схожий з російським протидроновим комплексом «Панцир-СМД-Е», який прикриває небо імперської столиці і доставляє багато клопоту нашим далекобійним ударним дронам. 

Цей панцир має 48 ракет і може знищувати цілі на відстані до 7 км з інтервалом півхвилини і ймовірністю ураження 0,9. Тобто за 24 хвилини може бути випущено 48 ракет по 48 цілях, з яких гарантовано буде збито 43. При цьому екіпаж панцира становить 3 людини, і може бути навіть менше, тому що панцири об’єднуються в єдину, дистанційно керовану, автоматизовану мережу. Після відстрілу 48 ракет, можна протягом пів години перезарядити панцир. Жодна дронова ППО не зрівняється за ефективністю.

Вартість ракети російського панцира не розкривається, але за оцінками західних експертів – не більше 20 тис. доларів, що дешевше дронової ППО.

Американський винищувач F-16, озброєний 42 керованими ракетами APKWS II для перехоплення дронів-камікадзе. На фото є ті ж ракети на борту важкого коптера для боротьби з дронами і нанесення ударів по наземних цілях. 

Ракета APKWS – це модернізація давно відомої авіаційної некерованої ракети «Гідра-70»; вартість керованої лазерним променем версії – від 22 тис. доларів, що знову ж нижче вартості збиття «шахеда» дронами. На фото – ця ж ракета в системі ППО, змонтованій на позашляховику. Такі ракети вже передавалися ЗСУ, і такими ракетами збивалися навіть російські крилаті ракети. І саме такі системи Байден пообіцяв Україні, а Трамп відправив їх на Близький Схід (20 тис. штук) напередодні війни з Іраном.

Вартість програми модернізації ракети «Гідра-70» в керований варіант APKWS II становила за різними даними від 140 до 250 млн доларів.

Радянський аналог ракети «Гідра-70» – керовані ракети С-8, які застосовуються нашою авіацією і авіацією противника, а також запускаються з наземних носіїв в якості РСЗВ. 

В Україні на заводі «Артем» до початку повномасштабного вторгнення серійно вироблялася оновлена версія цієї ракети під назвою РС-80, і наше МО закуповувало ці ракети для Повітряних сил. Вартість ракети не вказується, проте може бути близько 5-10 тис. доларів.

Тепер повернемося до початку. Контракти на 3 млрд грн на закупівлю дронів-перехоплювачів, про які говорив президент, це приблизно 72 млн доларів. Думаю, на ці гроші цілком можна було б швидко провести модернізацію української ракети РС-80 до варіанту APKWS II з технічною допомогою наших партнерів. Це був би дійсно справжній, практично всепогодний комплекс ППО, який можна було б використовувати й у варіанті управління по радіоканалу, як це реалізовано на російському «панцирі».

Про автора: Юрій Касьянов –
офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки. 

Займається виробництвом дронів та БПЛА для української армії 

та безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-

конструкторське бюро безпілотної авіації «Matrix-UAV».