Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №46
Перш ніж перейти до хронік політичної та геополітичної шизофренії, хочеться вчергове згадати українських воїнів. Протягом травня ЗСУ знищили рекордну кількість ворожих артилерійських систем за увесь час повномасштабної війни – 1160 одиниць
Днопоглиблювальна дипломатія
Упродовж двох днів Володимир Зеленський зміг зіпсувати відносини із чинним президентом США Джо Байденом; попереднім президентом США Дональдом Трампом, який має всі шанси стати ще й наступним; Сі Цзіньпіном – главою Китаю – геополітичним лідером №2, який веде активну та агресивну боротьбу за те, щоб стати №1.
Байдена, який веде передвиборчу боротьбу в США, було звинувачено у «слабких рішеннях».
Дональда Трампа у тому, що він може стати «останнім лузером», якщо змусить сісти за стіл перемовин. Цікаво, а як же «стамбульський договорняк» імені Арахамії? То було «досягнення лідерів століття», мабуть? Тільки його «чомусь» не оцінили ані українці, ані Західні партнери.
Сі Цзіньпіна було обвинувачено у спробах зірвати найгеніальніший міжнародний саміт всіх часів і народів. І нехай не вводить читачів в оману теза про те, що Китай є союзником росії. Якби все було так просто і очевидно, то Китай так і би зайняв однозначну позицію. А Сі – старається балансувати, отримуючи вигоду з усіх сторін конфлікту. Аналогічно, як і Ердоган, до прикладу. Туреччина, до речі, офіційно заявила про прагнення увійти до складу БРІКС.
Знаючи, що за мною слідкують деякі представники Офісу Єрмака, даю їм безкоштовну пораду. А хай Зеленський ще Ердогана назве схибленим диктатором, а ідеологію «пантюркізму» – фашизмом. Адже Туреччина заробляла і на вивезеному з України зерні, і на перепродажах московської нафти.
Як в цьому контексті не згадати січень 2022 року. Починаючи із листопада 2021 року, Велика Британія та США як на рівні офіційної влади, так і спецслужб, попереджали Зеленського про неминучий повномасштабний напад. На що Володимир Олександрович надав гідну відповідь президенту США Джо Байдену: «Ви псуєте нам інвестиційний клімат». Інвестиційний клімат – майже, як апетит. І Володимир Зеленський ніяк не міг допустити зіпсованого апетиту напередодні травневих шашликів, тому й фактично нахамив президенту найсильнішої держави світу. Байден, чому ми ще не в НАТО?
Енергетика під прицілом путіна і олігархів
Другою досить болючою темою останнього тижня стали кризові явища української енергетики. Доречним тут буде згадати старий анекдот про економіку, проте трохи його перефразувати:
«– Нашу енергетику чекає капець.
– Ви хотіли сказати “колапс”?
– Спочатку я також думав, що колапс, але потім зрозумів, що капець!»
Інколи в мене виникає стійке враження, що якби не вроджене в українців почуття гумору, то ми б давно вже з’їхали з глузду. Водночас слід пам’ятати, що саме гумор став політтехнологічною зброєю, яка привела до влади голограму Голобородька із серіалу «Слуга Народу» в 2019 році.
Вже кілька днів в Україні вводяться аварійні (окрім планових!) відключення електроенергії. Власне, навіть написання цієї статті відбувається поблизу однієї зі станцій київського метрополітену – через наявність тут електроенергії та інтернету. І ось сидимо ми в таких умовах. А тут з’являється жорстка критична стаття із вкрай негативними прогнозами у Financial Times щодо нашої енергетики. Проте наші зелені реформатори не розгубились і через весь пул під’єрмаківських журналістів відразу сказали, що то ІПСО. І само собою – путінське. Аякже. Свого часу таке ж ІПСО поширювала й інша маловідома «газетка» – The Economist, стверджуючи те, що Зеленський зніме Залужного через конфлікт. Під’єрмаківські журналісти тоді всьому світу пояснили, що це брехня. А деяким впертим журналістам (включно із автором цієї статті), які посміли цитувати таку інформацію, навіть погрожували, кілька разів пробували проникнути в квартиру, пошкодили авто. Але це точно було ІПСО, адже генерал Залужний досі на посаді головнокомандувача ЗСУ, еге ж?
FT пише, що московські окупанти знищили 35 з 55 ГВт потужностей генерації електроенергії з початку великої війни. Також видання акцентує увагу на тому, що останні удари також (окрім енергетичної інфраструктури) були спрямовані на помпові установки для підземного зберігання газу, що використовуються клієнтами з ЄС.
FT висловлює сумніви щодо безпеки постачання газу взимку як для внутрішнього споживача, так і для експорту в ЄС.
Інші важливі тези статті FT:
- Зруйновані теплові та гідроелектростанції набагато важче і дорожче відремонтувати;
- Європейські країни вже передали 120 партій критично важливого обладнання. Також збільшено імпорт електроенергії з 1,7 до 2,4 ГВт.;
- Подвоєний тариф для населення – це намагання профінансувати відновлювальні роботи, але вони все ще не відповідають ринковим цінам;
- Якщо нічого кардинально не змінити, то взимку люди сидітимуть без електрики більшу частину доби.
Міністерство енергетики стверджує, що стаття британської газети Financial Times «росія знищила понад половину енергетики України» містить ознаки інформаційно-психологічної операції, має маніпулятивний характер та просуває наративи ворога.
«Перекладені уривки статті були передруковані багатьма українськими медіа та опубліковані в низці телеграм-каналів і викликали резонанс у суспільстві», – зазначили у Міненерго.
Відомство зауважило, що у статті посилаються на анонімні джерела в українському уряді, але інформація не підтверджена офіційними джерелами. Так, неназваний представник української влади у матеріалі стверджує: «Ми повинні готуватися до життя в холоді і темряві». У Міненерго кажуть, що таке твердження «спрямоване на поширення страху та паніки серед населення».
Окрім того, у статті міститься неправдива інформація, яка подається як факт, кажуть в уряді. Зокрема констатується, що 31 травня було ухвалено рішення про підвищення тарифів на електроенергію для населення удвічі.
У Міненерго це назвали «відвертою брехнею і маніпуляцією» та наголосили, що розмір тарифу збільшився на 63% і «є велика різниця» між 60 та 100%.
Щодо останньої тези, то вона звичайно є правдивою. Тариф виріс на 63%, проте при більшому обсязі споживання (перевищенні лімітів) загальна переплата може сягнути і 100%, але лише в окремих випадках.
Загалом стаття у FT є дуже песимістичною та лякаючою. Проте я б точно не приписував її до ІПСО, адже ситуація справді катастрофічна.
Протягом року з державного бюджету витрачались десятки мільярдів гривень на захист наших електростанцій від московських ракетних ударів. Про завершення формування такого захисту нам радісно повідомляли істоти з розряду міністра Галущенка чи «великого відновлювача» Мустафи Найєма. А потім путінська армія все знищує. «Але ж захист був!» – каже Мустафа Найєм. А «героїчний» Яценюк в цей час, мабуть, згадує лютий 2022 року і не може зрозуміти, як московська армія через «стіну Яценюка» пройшла.
Тепер щодо самого підвищення тарифу. Відбулось воно 31 травня на засіданні уряду. Проте при цьому було порушено всі процедури, відсутня аргументація (окрім нам «треба гроші», без уточнення отого «нам» – уряду чи Ахметову), математичне та статистичне обґрунтування тощо. Ініціатором порушення питання виступив прем’єр-міністр Шмигаль, який за щасливим (для нього) збігом обставин колись був топ-менеджером Ріната Ахметова – найбагатшого олігарха в Україні та енергетичного монополіста.
Чому саме 4,32 грн, а не 5 чи 8 гривень? Я ніде цієї аргументації не знайшов. Якщо знайдете, то поділіться нею, будь ласка.
Міністр енергетики Герман Галущенко разом із заступниками навперебій розповідають, що ринкова ціна повинна бути 7,5 грн/кВт на годину, в такий спосіб натякаючи на те, які вони благодійники для українців. Адже підняли всього на 63%.
Проте аргументації щодо «ринкової ціни» в 7,50 грн – також немає. Вірте на слово. Хіба би вони могли нам, українцям, брехати?
Коли йдеться про енергетику і «фахівці» говорять про «ринкову ціну», то знайте, що перед вами брехуни, які відпрацьовують свою зарплату та/або тепле місце. Чому, здивуєтесь ви? Тому що ринок щонайменше передбачає попит та пропозицію. У випадку із так званими «природними монополіями» не може бути ринку.
Апеляція щодо цін у ЄС не витримує жодної критики. Адже там і енергосистема збудована інакше, і суб’єктів на ринку трохи більше. Окрім того, є чимало держав ЄС, вартість електроенергії в яких нижча від задекларованих 7,5 грн за кіловат. Але і це ще не все. Основна частина держав ЄС не має своїх атомних електростанцій! АЕС перебувають у державній власності!
То чому ж українські споживачі повинні платити дорожче, ніж в деяких державах ЄС, маючи набагато нижчий дохід, ніж європейці?
І вже навіть, якщо погодитись із вищим тарифом, то виникає завершальне питання. Якщо ми споживаємо електроенергію, вироблену на державних АЕС, собівартість якої дуже низька, то чому ми повинні платити підвищений тариф Рінату Ахметову? Чому ми не платимо той же тариф «Енергоатому» або якимось дочірнім структурам, адже в такому випадку всі кошти надходили б до державного бюджету? І навіть платячи більше, українці б розуміли, що в такий спосіб фінансують ЗСУ, оборонку, освіту, медицину тощо? І взагалі – для чого нам Ахметов як посередник при купівлі електроенергії? Чи не прийшов час публічно ставити такі очевидні та критичні запитання?
Розбіжності путіна та Сі Цзіньпіна
Тема енергетичних ІПСО глибоко турбує Financial Time. Проте цього разу ІПСО повернуто радше проти путіна. У росії та Китаю виникли розбіжності через ціни на газ – пише FT.
Спроба росії укласти з Китаєм угоду щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру 2» зазнала невдачі через розбіжності в ціновій політиці та кількості газу, який Пекін має намір закуповувати у москви.
Китай зажадав ціну, майже тотожну до внутрішніх московських цін, які субсидуються державою, і погодився купувати лише невелику частину від запланованої щорічної потужності.
За інформацією FT, угода по трубопроводу була одним із трьох основних прохань, з якими путін звернувся до Сі під час зустрічі: іншими були посилення активності китайських банків у рф та ігнорування Глобального саміту миру в Швейцарії.
Вищезазначена інформація вчергове підтверджує нам хитрозроблену позицію Китаю, про яку я писав на початку цієї статті. Крім того, в такий спосіб Сі ще більше закріплює своє домінуюче становище над путіном.
Гроші для України
США готові надати Україні «кредит» у розмірі $50 млрд, який буде погашатися прибутками від заморожених російських активів, якщо ЄС зможе продовжити санкції проти москви на невизначений термін. Деталі «кредиту» ще дискутуються та не є повністю визначеними.
Британсько-балтійські дрони для ЗСУ
У лютому Велика Британія та Латвія оголосили, що очолять нову коаліцію Drone Capability Coalition, покликану швидко постачати в Україну десятки тисяч безпілотних літальних апаратів для огляду від першої особи.
Сьогодні Велика Британія та Латвія відкрили тендер для компаній на постачання дронів FPV в Україну від імені Drone Capability Coalition. Цей конкурс має на меті виробництво цих безпілотників у великих масштабах і за доступною ціною, використовуючи переваги західної промисловості.
Промисловість може знайти докладні відомості про те, як подати заявку, на порталі Defence Sourcing. Цей конкурс відкритий для представників будь-якої країни, що входить до Контактної групи з питань оборони України.
Компанії мають подати свої пропозиції до 28 червня 2024 року, які потім будуть розглянуті та оцінені членами коаліції Drone Capability Coalition.
Ця ініціатива Великої Британії та Литви насправді несе в собі ще й великий стратегічний довгостроковий сенс. До цього часу левова частка усіх комплектуючих для створення fpv-дронів виробляється в Китаї та продається і Україні, і росії. Щоправда для України є певні неформальні обмеження, а обсяги московських закупівель – набагато масштабніші (очевидна перевага для рф від Китаю).
Тому в такий спосіб відбувається стимулювання створення таких технологічних виробництв на Заході і воно є вкрай важливим. І на противагу Китаю, і в межах геополітичної поляризації світу, і в межах потенційних бойових дій між Китаєм та Тайванем. Та й взагалі – технологічна гонка озброєнь, що місить як безпековий, так і економічний складники.
Байден про мир в Україні
Президент США Джо Байден в інтерв’ю Time заявив, що мир в Україні означає гарантію того, що росія ніколи не зможе окупувати Україну, і, на його думку, членство в НАТО для цього не є необхідним:
«Мир виглядає як гарантування того, що росія ніколи, ніколи, ніколи, ніколи, ніколи не окупує Україну. Ось як виглядає мир. І це не означає
НАТО, (що) вони є частиною НАТО», – зазначив президент США.
Загалом інтерв’ю вкрай розмите. НАТО для України – відсутнє. Слово «перемога» – також. Відсутність окупації України, як на мене, також потребує уточнень. Йдеться про Україну в яких кордонах? Якщо зараз, то близько 20% вже окуповано. Якщо про те, що ніколи путін не окупує «всю Україну», то знову ж таки виникає запитання – теперішні «кордони» вписуються? А якщо б залишилось тільки Правобережжя? Чи Захід України із центром у Львові?
Пишу ці болючі запитання, бо ми мусимо їх ставити. Бо саме при Байдені відбувся повномасштабний напад. А США, будучи гарантами нашої безпеки, чітко показали путіну, що не будуть використовувати силу. І перший тиждень Байден просто очікував, на відміну від Великої Британії, Польщі, Швеції, Балтійських держав.
Розмитість таких інтерв’ю завжди замішана на крові. Цього разу – на нашій, святій українській крові. І тому це особливо болить.
Очікування саміту в Швейцарії та зустрічі Зеленського з Байденом
Упродовж короткого часу відбудеться відразу дві зустрічі Джо Байдена та Володимира Зеленського.
Перебуваючи цього тижня в Нормандії на 80-тій річниці висадки союзників під час Другої світової війни, Байден «матиме можливість поспілкуватися з президентом Зеленським», – сказав радник з національної безпеки Джейк Салліван журналістам, які подорожували до Парижа.
Цікавим дипломатичним фактом є те, що представники московії також запрошені на урочистості з нагоди висадки в Нормандії.
Байден також збирається знову зустрітися із Зеленським на зустрічі Великої сімки в Італії, 13-15 червня, яка буде зосереджена на використанні заморожених російських коштів для підтримки військових зусиль України.
«Таким чином, протягом трохи більше ніж тижня президент (США, – прим. ред.) матиме дві суттєві зустрічі з президентом Зеленським», – сказав Салліван.
Маю підозри, що розмови будуть досить важкими для Володимира Олександровича. Зважаючи на акцентовані удари по Андрію Єрмаку та зеленій команді зі сторони багатьох українських журналістів та активістів-грантоотримувачів. Скажу більше, очікую, що після швейцарського саміту кількість «ударів» та їхня потуга суттєво виростуть. Можливо, ми почуємо чимало нових гучних розслідувань, що трансформуються в кримінальні справи.
