Ядерна зброя
Ядерна зброя — смертельна іграшка, яка наводить жах на всіх. Це ефективний спосіб самозахисту? Чи, може, засіб, який здатний пустити на дно увесь цивілізований світ. Найбільша загроза XXI століття створена для того, щоб диктувати свої правила гри усьому світу. У вересні 1942 року в США розпочали проект розробки ядерної зброї під кодовою назвою «Манхеттенський проект».
Проектом керували фізик Роберт Оппенгеймер і генерал Леслі Гроуз. Випробувальний вибух «Трініті» відбувся у 1945 році, тоді ж атомні бомби було вперше і, на щастя, наразі єдиний раз застосовано. 6 серпня США завдали ядерного удару по Хіросімі, 9 серпня — по Нагасакі. Ці японські міста були вщент знищені, кількість жертв становила у Хіросімі 70 тисяч, у Нагасакі — 60 тисяч мешканців. Після завданого удару Японія одразу ж капітулювала у війні, адже вона зіткнулась з чимось незнайомим і надзвичайно жахливим, чому ще не було аналогів.
Принцип дії ядерної бомби полягає, на відміну від звичайного снаряда, який вражає своїми уламками, в 5 факторах. Вибухова хвиля, яка зносить все на своєму шляху, пекельний жар, який спопеляє все в найближчому радіусі вибуху, шкідливе випромінювання, яке позбавить зору будь-кого, хто подивиться на все це, електромагнітний імпульс, який виводить з ладу усі електронні прилади, радіація, яка отруює все живе в зоні дії бомби.
Існують кілька видів ядерних вибухів: повітряний, наземний, надводний, підземний та підводний. Перші два зносять все, що є на землі. Призначення інших — знищення надводного та підводного флоту, підземних бункерів та схожих цілей. Все, що опиняється на шляху ядерної бомби, моментально перемелюється в пил. Порівняти можна вибухи в Хіросімі і Нагасакі з вибухом 21 тисячі тонн динаміту — така була потужність вибухів. Після ядерних вибухів залишається пустеля, у якій все живе вимирає внаслідок радіації.
Але кількість жертв не обмежується тільки тими, що загинули внаслідок вибухів, набагато більшої шкоди завдає радіація. Так кількість жертв у Японії вимірюється приблизно 500 тисячами людей.
Зараз у світі ядерною зброєю володіють 9 країн — це США, росія, Велика Британія, Франція, Ізраїль, Китай, Індія, Пакистан та Північна Корея. Разом у них 16 тисяч ядерних боєголовок.
Існує теорія, що в разі ядерної війни планету накриє ядерна зима, різко зміниться клімат на планеті, температура знизиться до арктичної, а мільйони тонн пилу і сажі наповнять тропосферу Землі і закриють Сонце. Тож однією з головних задач, які стоять перед людством зараз, є уникнення цього. Не можна цього допустити!
Деякі факти з історії ядерної зброї: з кінця 30-х років XX століття світ зрозумів, що він стоїть на порозі Великої Війни, відповідно з’явилася потреба у страхітливій зброї, яка б надала величезну перевагу одній стороні над іншими. Першою на це відреагувала гітлерівська Німеччина. Саме там почалися перші розробки нової потужної зброї. Але, на щастя, їй не вдалося довести ці дослідження ядерної програми до кінця. 2 серпня 1939 року Альберт Ейнштейн написав лист Франкліну Делано Рузвельту, тодішньому президенту США, в якому вказував на те, що нацистська Німеччина почала свої розробки атомної бомби, і саме після цього у США розпочали свої розробки, паралельно шкодячи німецьким. Активному розвитку їхньої програми сприяла низка факторів. По-перше, це безпрецедентне фінансування — на Манхеттенський проект витратили в 200 разів більше, ніж на фінансування німецької ядерної програми. Другий факт — залучення найкращих фізиків світу для участі в ній, з урахуванням того, що США були фінансовою Меккою тих часів, в цьому немає нічого дивного. Третій факт — це успішне шпигунство за німецькою ядерною програмою, що дозволило уникнути її помилок. Четвертий факт — це наявність ресурсів: у Бельгійському Конго (сучасний Заїр, точніше зараз вже ДР Конго) було виявлено залежі копалин, в яких було в наявності 60% урану, який є основним елементом при створенні ядерної бомби. Для порівняння: зараз вчені використовують такі залежі, в яких частка урану становить десяті частини. Також визначним фактом, який неможливо тут проминути, була наявність німецьких та австрійських вчених, які емігрували з III рейху внаслідок своєї протидії війни або свого неарійського походження. Все це сприяло успіху американської ядерної програми, яка, і це неспростовний факт, відбулася значно раніше німецької, яка залишилася незавершеною.
А зараз, коли якісь диктатори, такі як Путін і Кім Чен Ин, загрожують ядерною війною в світі, то дуже бажано їх приструнити. Я вважаю, що весь цивілізований світ зробить це, адже ядерна війна насамперед не припустима.
Ми знищимо рідну планету. Так, ми можемо таке зараз зробити, але виникає питання — навіщо? Через амбіції конкретних людей? Це зайве. Тим паче, що після ядерної війни переможців не буде. Це буде поразка всіх одразу. Людям це не потрібно. Ні, однозначно ні!