Минуло 14 років від дня загибелі польської делегації Качинського під Смоленськом: путіна досі не покарано за цей теракт

Якщо напередодні 10 квітня запитати, чим пам’ятна для вас ця дата, багато з вас задумається… Для мене 10 квітня 2010 року увійшло в моє життя назавжди як «Катинь-2».

Не забуду і попередження президента Польщі Леха Качинського: «Сьогодні Грузія, завтра Україна, післязавтра держави Балтів і, можливо, моя країна. Ми можемо цьому протистояти лише за умов, що Європа дотримуватиметься єдиних цінностей. Вперше після довгого часу наші сусіди з північного сходу показали обличчя, яке ми знаємо сотні років. Ця країна – росія, яка прагне розсортувати своїх сусідів. росія вважає, що народи довкола неї повинні їй підкорятися. Ми заявляємо: ні!».

Виступ великого сина Польщі Леха Качинського був пізно ввечері 12 серпня 2008 року на понад 200-тисячному мітингу в Тбілісі на підтримку Грузії, проти якої фашистська росія вчинила воєнну агресію. Російські танки були в 30 кілометрах від столиці Грузії. Я був на тому мітингу…

Щороку 10 квітня (де б я не був) заходжу в православну або католицьку церкву і запалюю 96 свічок. Передаю священнику поіменний список поляків, безвинно убієнних за наказом путіна 10 квітня 2010 року під Смоленськом («Катинь-2») і прошу відправити молебень за упокій президента Польщі Леха Качинського, його дружини пані Марії, військових, політиків і священників, які були на борту літака Ту-154 (96 осіб). При заході на посадку літак був підірваний вибухівкою.

Ставлю велику свічку за упокій душ 21 857 польських військовополонених, розстріляних за наказом Сталіна у квітні 1940 року під Смоленськом («Катинь») та в інших місцях.

Цього разу свічки планую поставити у Свято-Миколаївській церкві (передмістя Дніпра), у якій, за спогадами місцевих жителів, Нестор Махно вінчався зі своєю дружиною Галиною Кузьменко.

«Катинь» – злочин без покарання

Лех Качинський летів до Смоленська з приватним візитом на чолі польської делегації, щоб відвідати польський військовий цвинтар, узяти участь у пам’ятних траурних заходах, приурочених до 70-х роковин Катинської трагедії.

У своїй неоголошеній промові він мав намір привернути увагу світу до масового вбивства у квітні 1940 року майже 22 тисяч польських ув’язнених із таборів і в’язниць НКВС, злочину, який він особисто вважав «актом геноциду», здійсненого за рішенням Сталіна на підставі доповідної записки Берії.

5 березня 1940 року народний комісар внутрішніх справ СРСР Берія звернувся до Сталіна з доповідною запискою (на 4 аркушах, №794/б під грифом цілком таємно), у якій було зазначено, що в таборах для військовополонених перебуває 14 736 польських військових і 10 685 поляків утримуються у в’язницях (на фото).

«Виходячи з того, що всі поляки є закоренілими, невиправними ворогами радянської влади» (саме так зазначено в доповідній), Берія подав пропозицію Сталіну запропонувати НКВС СРСР справи польських військовополонених і арештованих поляків «розглянути в особливому порядку, без пред’явлення звинувачення, без виклику і допиту, без складання обвинувального висновку і постанови про закінчення слідства, із застосуванням до них вищої міри покарання – РОЗСТРІЛУ».

Того ж дня Політбюро ЦК ВКП (б) у складі Ворошилова, Молотова, Мікояна, Калініна і Кагановича на чолі з секретарем ЦК Сталіним своїм рішенням (протокол №13, питання НКВС СРСР №144) повністю задовольнило пропозиції Берії і запропонувало НКВС СРСР (лист тов. Берії за №1118/144 від 5 березня 1940 року) РОЗСТРІЛЯТИ польських військовополонених, які утримувалися у таборах, і поляків, які перебували у в’язницях.

Неоголошена промова

«Жахливою кульмінацією союзу Третього рейху і СРСР, пакту Молотова-Ріббентропа і нападу на Польщу 17 вересня 1939, став Катинський злочин. Польські офіцери, священники, службовці, поліцейські, співробітники прикордонної охорони, тюремні працівники були знищені без процесів і вироків. Вони стали жертвами неоголошеної війни. Світ мав ніколи про це не дізнатися. Земля приховала сліди злочину, а брехня мала стерти його з людської пам’яті», – ці слова неоголошеної промови Качинського пізніше були опубліковані у пресі.

Серед іншого Качинський 10 квітня 2010 року мав оголосити вимогу: «Всі обставини Катинського злочину повинні бути повністю вивчені і розслідувані. Важливо, щоб на юридичному рівні була зафіксована невинність жертв, щоб були відкриті всі документи, які стосуються цього злочину, щоб Катинська брехня назавжди зникла з суспільного простору. Ми вимагаємо цих дій насамперед заради пам’яті жертв і поваги до страждань їхніх сімей. Але ми вимагаємо цього і в ім’я спільних цінностей, які мають становити фундамент довіри та партнерства між сусідніми народами у всій Європі».

Держава-терорист і вбивця

Розслідування теракту, організованого путіним і його кривавою бандою ФСБ проти Польщі 10 квітня 2010 року, я завершив. Замовника, організатора, виконавців і посібників злочину встановив. Матеріали розслідування передав польській стороні й опублікував у ЗМІ.

Відома українська поетеса Ганна Чубач (світла їй пам’ять) присвятила польським і українським добровольцям, які загинули за Україну у війні проти фашистської росії, ці рядки двома мовами – українською і польською:

«Нагадаю про вічне протистояння Добра і зла, Правди в брехні, Творця і Антихриста та, що чекає людство, якщо зло не буде покаране. Наші пращури арії (орії) заповідали нам: “Непокаране зло завжди виростає в абсолютне зло і повертається туди, де воно народилося і залишилося не покараним”».

За всю свою багатовікову історію існування сутність російської імперії зла не змінювалась, як би вона не називалася, починаючи з ординського Московського царства і закінчуючи як російська федерація. Зовнішня політика росії – це тероризм, експансії, анексії, агресії, загарбання чужих територій, поневолення народів і їхнє масове знищення. Московія як імперія планетарного ЗЛА підлягає ЗНИЩЕННЮ!!!

Світла і вічна пам’ять загиблим у протистоянні з планетарним злом – московією.

Життя і омріяної перемоги тим, хто бориться за Волю і Свободу Українського народу!

Слава Україні! Героям Слава! Слава ЗСУ!

Смерть ворогам України!

Про автора: Григорій Омельченко – Герой України, генерал-лейтенант, народний депутат України II-VI скликань.