Помер Франц Беккенбауер: за що ми пам’ятатимемо «Кайзера»

Легендарний німецький футболіст і тренер Франц Бекенбауер помер 8 січня. Йому було 78 років. Новина про те, що «Футбольний імператор», як його називають на батьківщині, пішов із життя, з’явилася у понеділок близько 17:00. Однак відійшов у вічність він напередодні.

Про смерть легенди повідомили у спільній заяві члени його родини.

«З глибоким сумом ми повідомляємо, що мій чоловік і наш батько, Франц Бекенбауер, мирно помер у сні вчора, в неділю, в оточенні своєї родини. Ми просимо вас сумувати у тиші та утримуватися від будь-яких питань», – повідомляється у заяві. 

Останнім часом Бекенбауер хворів. Зокрема ексспортсмена підкосила смерть його сина Стефана у 2015 році.

Відтоді він переніс інфаркт, а як наслідок – кілька операцій на серці. Крім того, додалися хвороба Паркінсона і деменція.

Екс-гравець збірної Німеччини і близький друг Беккенбауера Лотар Маттеус, коментуючи смерть знаменитого футболіста, сказав, що він «знав, що Франц почувається погано». 

«Його смерть є втратою для футболу та Німеччини загалом. Він був одним із найкращих і як гравець, і як тренер, але також і поза полем. Франц був видатною особистістю не тільки у футболі, він користувався світовим визнанням. Усі, хто його знав, в курсі, якою великою та щедрою людиною був Франц. Від нас пішов хороший друг. Я буду сумувати за ним, ми всі будемо сумувати за ним!» – сказав Матеус.

Ким був і ким залишиться Франц Бекенбауер

Оскільки Беккенбауер народився в Мюнхені, то йому просто-таки було від самого початку визначено зв’язок із місцевою «Баварією», рано чи пізно. Однак перші футбольні кроки маленький Франц зробив у молодіжній команді іншого міського клубу «Мюнхен-1906», що перебуває в тіні ґранда. Але все-таки «Кайзер» потрапив до «Баварії». Сталося це 1959 року, де його практично відразу помітив тренер юнацької збірної Німеччини.

Завбачливий Франц не став забувати, що окрім футболу, є ще й інше життя, де потрібно якось заробляти на прожиток, тому хлопець вирішив здобути професію, і в 1962 році сімнадцятирічний хлопець записався на стажування страхового агента. Але не менш завбачливі функціонери «Баварії», щоб не втратити Беккенбауера, вчасно запропонували молодому даруванню серйозний дорослий контракт. «Кайзер» погодився і пов’язав себе з футболом на все життя.

«Баварія» стала найважливішим клубом у кар’єрі футболіста, а він сам – однією з головних легенд мюнхенців. Поступово Франц змінив атакувальне амплуа на оборонне. При цьому Беккенбауеру вдалося створити новий ігровий стиль, адже він прагнув досягти успіху не тільки в обороні, а й нападі. Він був ліберо, або вільним захисником, який не має на полі чіткої позиції. Хоч саме поняття ліберо існувало у футболі до німецького футболіста, саме йому вдалося досягти успіху в цій ролі найбільше.

Загалом Беккенбауер провів у складі «Баварії» 19 років і став частиною золотої епохи мюнхенського клубу: на його рахунку три перемоги в чемпіонатах ФРН, чотири – в Кубку, три – в Кубку європейських чемпіонів (зараз Ліга чемпіонів), одна – в Кубку володарів кубків УЄФА та ще одна – в Міжконтинентальному кубку.

З 1970 до 1977 року Беккенбауер був капітаном «Баварії». У 1977 році Франц вирішив, що його час у мюнхенському клубі минув, і перейшов у «Нью-Йорк Космос». У складі американського клубу німець тричі вигравав чемпіонат США.

До речі, 1975 році Бекенбауер приїздив до Києва як капітан «Баварії» на фінал Суперкубка УЄФА. До того біло-сині здобули Кубок кубків і зійшлися у двоматчевій серії з «Баварією». Уже в Німеччині кияни сенсаційно виграли 0:1, а домашній матч у Києві став фурором серед вболівальників. Гра стала переможною для киян – фінальний рахунок 2:0 на користь господарів. Усі три голи у матчах належать Олегу Блохіну. 

Через три сезони футболіст повернувся в бундеслігу і два роки виступав за клуб «Гамбург», з яким виграв чемпіонат-1981/1982. Наступний сезон, який став останнім у кар’єрі німецького футболіста, він знову відіграв у клубі «Нью-Йорк Космос».

Дебют Беккенбауера у збірній ФРН відбувся 1965 року. Через рік Франц разом із національною командою дійшов до фіналу чемпіонату світу-1966 в Англії. У вирішальному матчі німецька команда поступилася господарям турніру в легендарній грі на «Вемблі» (2:4).

За збірну Німеччини Беккенбауер провів 103 гри і забив 14 голів. Франц зібрав нагороди чемпіонату світу всіх достоїнств і здобув перемоги на головних турнірах. Як капітан команди, Франц перемагав на чемпіонатах Європи (1972 року в Бельгії) і світу (1974 року у ФРН). У вирішальному матчі переможного Євро німецька команда розгромила збірну СРСР (3:0), а у фінальній грі домашнього ЧС – перемогла збірну Нідерландів з Йоханом Кройфом у складі (2:1).

Після завершення кар’єри футболіста Беккенбауер вирішив сконцентруватися на тренерській діяльності. Майже відразу ж – у 1984 році – колишній гравець очолив національну збірну Німеччини. При цьому на той момент у Франца навіть не було ліцензії тренера, екскапітан чесно зізнавався: він не був готовий до нової ролі.

У 1986 році збірна ФРН під керівництвом Беккенбауера вийшла у фінал чемпіонату світу в Мексиці, у вирішальному матчі бундестім поступилася збірній Аргентині з Дієго Марадоною у складі (2:3). У 1990 році команда «Кайзера» взяла реванш у аргентинців у фіналі в Римі (1:0) і стала чемпіоном світу втретє у своїй історії.

Варто зауважити, що Беккенбауер став унікальною людиною у футболі, яка виграла чемпіонат світу як футболіст і тренер (другим після бразильця Маріо Загалло, третій – француз Дідьє Дешам).

Після тріумфу зі збірною він залишив свій пост і очолив «Олімпік Марсель». У грудні 1993 року Франц став головним тренером «Баварії» і керував командою до червня 1994 року, а згодом і з квітня до червня 1996 року. Під його керівництвом мюнхенці стали чемпіонами Німеччини 1994 року та володарями Кубка УЄФА 1990-го.

Після тренерської кар’єри Беккенбауер перейшов на адміністративну роботу: він був президентом «Баварії» і віцепрезидентом Німецького футбольного союзу. У 2016 році він був оштрафований комітетом з етики FIFA за відмову співпрацювати в розслідуванні корупції під час присудження чемпіонатів світу 2018 і 2022 років росії та Катару.

Бекенбауер був тричі одружений і мав п’ятьох дітей.

Його онук Лука також є професійним футболістом. Він виступає за німецький футбольний клуб «Вакер» з Бургхаузена.