Минулої п’ятниці (18 серпня) в етер Radio UA Chicago завітав імміграційний адвокат Максим Лоджук, який поділився з нашими слухачами хорошою новиною про продовження американським урядом TPS-статусу для українців в США. 10-ти хвилинне відео нашої розмови з Максимом за наступних декілька днів переглянуло понад три тисячі глядачів на ютуб-каналі нашого радіо. З огляду на актуальність цієї теми, ми вирішили поговорити з Максимом більш детально про ТPS та наслідки продовження цього статусу для усіх українців Америки. Ми люб’язно ділимося із читачами газети «Сурма» результатами цього інтерв’ю.
– Слава Україні, Максиме! Розкажи коротенько про себе для читачів нашої газети.
– Героям Слава! І – смерть ворогам! Нічого особливого, нема й про що розповісти. Я народився в місті Тернополі в сім’ї учителів. Мати – вчителька початкових класів, батько – вчитель фізичного виховання. Змалечку любив багато читати та навчатися загалом. Зі срібною медаллю закінчив Тернопільський технічний ліцей та повинен був вступати на факультет комп’ютерних технологій Тернопільського політеху. Однак Помаранчева революція, а точніше – судові засідання, які мали місце у Верховному Суді України щодо другого туру виборів президента та які транслювалися по телебаченню, дуже вплинули на мене. Я тоді, мабуть, вперше в житті захотів бути адвокатом. За іронією долі, влітку наступного 2005 року вступив до Одеської національної юридичної академії на денну форму навчання за цільовим направленням від органів прокуратури. У 2009 році отримав з відзнакою диплом бакалавра, а у 2010 році – диплом магістра з відзнакою. За умовами мого направлення на навчання в Одесу, я повинен був іти працювати в органи прокуратури, але професор Юрій Оборотов запросив мене до себе на кафедру теорії держави і права, щоб займатися викладацькою діяльністю в Національному університеті «Одеська юридична академія» та продовжити навчання в аспірантурі. Чотири роки писав дисертаційне дослідження, намагаючись поєднувати науку із адвокатською (правозахисною) та викладацькою діяльністю як завідувач юридичної клініки при університеті. Восени 2012 року здав іспит на право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні та отримав відповідне свідоцтво адвоката. Викладав курс із «Загальнотеоретичної юриспруденції» студентам першого курсу як доцент однойменної кафедри та робив адміністративну «кар’єру» в університеті, був навіть заступником декана одного із юридичних факультетів на громадських засадах. Однак коротка 10-денна подорож до США навесні 2013-го в межах програми американського уряду «Відкритий світ» (Open World) знову змінила мою долю. Відвідавши Капітолій в столиці США – окрузі Колумбія, побачивши «із середини» судові інстанції штату Вермонт на чолі із Верховним судом цього штату, поспілкувавшись із американцями – представниками адвокатського та судового «цеху», я зрозумів, що хотів би спробувати навчатися тут. Повернувшись в Одесу, почав систематично працювати над покращенням своєї англійською мови та підшуковувати навчальний заклад в США, який мав би магістерську програму для іноземних юристів. Знову Божа воля – і я став слухачем річної Школи американського права при юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, по завершенню якої був зарахований на магістерську програму (LL.M.) при Чикаго-Кент коледжі права Іллінойського інституту технологій. Рік навчався тут в Чикаго, а по завершенню навчання – почав підготовку до адвокатського екзамену (так званого «бару») в штаті Іллінойс. Надзвичайно складний дводенний іспит, тому склав його лише з третьої спроби. Продовжував самонавчатися та підвищувати свою кваліфікацію як американський адвокат, шукав свою вузьку спеціалізацію в такому надзвичайно конкурентному бізнесі Америки, як юридичному. Планував займатися спадковим та сімейним правом США, однак війна вчергове все переграла в моєму житті. Поява великої кількості українців весною 2022 року на території США загострила проблему відсутності достатньої кількості імміграційних юристів, які б працювали з українськими громадами в Америці. Тому вирішив сфокусуватися саме на імміграційному праві США. Через відсутність достатньої кількості коштів для утримання повноцінного офісу із окремим приміщенням, меблями та офісною технікою, вирішив спробувати працювати «з дому» у форматі віртуального («онлайн») офісу. Вибачаюся, що не вийшло коротенько.
– Розкажи нашим читачам ще раз про TPS. Що це за такий статус, який усі так жваво обговорюють останні декілька днів?
– Спробую це зробити коротенько цього разу. TPS (промовляється як «ті-пі-ес») є абревіатурою юридичного терміну «Temporary Protected Status», що дослівно перекладається на українську мову як «Тимчасовий захищений статус». Однак TPS не є міграційним статусом іноземця в США як, наприклад, статус постійного законного резидента, статус біженця, статус шукача прихистку тощо. Це свого роду «квазі-статус», одна із форм полегшення (англійською – «relief») негативного результату дії імміграційного законодавства на іноземця, який вже порушив або ще порушить умови її/його правомірного перебування на території США, визначені тим чи іншим типом неімміграційної візи (студентської, туристичної, бізнесової, робочої тощо). Іншими словами – TPS надає тимчасовий легальний безпечний прихисток для іноземців, які не можуть повернутися до країни свого громадянства через обставини, що становлять значний ризик для їхньої безпеки (наприклад, стихійне лихо, громадянські заворушення, війна, як зараз в Україні). TPS був запроваджений в імміграційне законодавство США у 1990 році та дозволяє заявникам, які відповідають формальним вимогам, залишатися тут з дозволом на працевлаштування протягом конкретно визначеного періоду (як правило, 6, 12, 18 місяців). Повноваження визначати ту чи іншу країну для TPS, продовжувати TPS на новий період часу, а також навіть змінювати умови TPS таким країнам має керівник Департаменту внутрішньої безпеки, який і дає оцінку наявності чи відсутності сказаних вище умов, які перешкоджають іноземцям на території США безпечно повернутися до країни їхнього громадянства. Але питання надання TPS для кожної конкретної особи-іноземця розглядає Служба у справах громадянства та імміграції США (поширена абревіатура англійською мовою – USCIS, промовляємо українською – «ю-ес-сі-ай-ес»), хоча імміграційні судді також мають юрисдикцію на це в процесі розгляду справи про видалення (англійською – «removal») іноземця з території США.
– Здається, тепер стає більш-менш зрозуміло з самим поняттям TPS. А що в контексті держави України та українців США?
– В контексті нашої держави та наших співгромадян, то весною 2022 року Секретар Департаменту внутрішньої безпеки США пан Майоркас визначив Україну як державу-учасницю TPS, а також встановив 18-ти місячний період для подання аплікацій на TPS тими громадянами України, які проживали на території США станом на 11 квітня 2022 року. Початкова реєстрація на TPS мала би завершитися 19 жовтня 2023 року, однак минулої п’ятниці пан Секретар Майоркас ухвалив рішення про продовження TPS для держави Україна ще на 18 місяців (до 19 квітня 2025 року), а також дозволив подаватися на TPS тим українцям в США, які проживають тут станом на 16 серпня 2023 року. Таким чином, загальна кількість українців на території США, які мають право податися та отримати TPS на наступних півтора року, зросла від майже 27 тисяч до 170 тисяч (тобто, в понад п’ять разів). Це орієнтовні цифри від уряду США.
– Дійсно, цифри вражаючі. Щоб отримати TPS конкретному українцю, що йому треба зробити? Обов’язково звертатися до адвоката чи це можна зробити самому?
– Ні, для цього звертатися до адвоката не є обов’язковим. Якщо особа володіє базовою англійською, вміє користуватися комп’ютером, має особисту електронну пошту та доступ до інтернету, тоді заповнити та подати необхідну Аплікацію на отримання TPS за формою I-821 можна «онлайн» на сайті Служби громадянства та імміграції США, створивши для цього свій «особистий кабінет». Разом із аплікацією на продовження TPS можна самому подати «онлайн» й аплікацію на отримання дозволу на працевлаштування та/або виготовлення відповідної карти («EAD») за формою I-765. В протилежному випадку – раджу звертатися за допомогою до імміграційних адвокатів. На щастя, для української громади Чикаго та Іллінойсу більше п’яти адвокатів з українським корінням, які без проблем розмовляють українською мовою. Ще більше десятка імміграційних україно-американських адвокатів працює дистанційно з інших штатів США. Їхні реклами Ви можете легко відшукати в мережі Інтернет або в соціальних мережах. Вибір завжди за Вами.
– Виглядає, начебто усе просто та легко! Чи є якісь підводні камені чи інші нюанси під час подання аплікації на TPS?
– Нюанси є завжди. І їх дуже багато навіть в процесі подання аплікації на TPS. В кожного українця США своя імміграційна історія, своя історія відносин із міграційними та правоохоронними органами США. Все це може вплинути на швидкість та результат розгляду аплікації на TPS. Тому бажано завжди консультуватися з імміграційними адвокатами, щоб не зашкодити собі в подальшому. Але зупинюся на одній і, на мою думку, основній умові отримання TPS для українців в США – це строки (терміни) подання аплікації за формою I-821. Для тих, хто уже має статус TPS, потрібно встигнути до 20 жовтня 2023 року подати цю аплікацію для продовження TPS ще на півтора року. Українцям, аплікації яких на отримання TPS все ще розглядаються USCIS, не потрібно подавати будь-яких нових аплікацій, оскільки уряд США надасть таким українцям TPS одразу ж до 19 квітня 2025 року. Для тих українців, які не подавалися раніше на TPS або отримали відмову через те, що станом на 11 квітня 2022 року не перебували на території США), варто подати відповідну аплікацію протягом наступних 20 місяців (тобто з 21 серпня 2023 року до 19 квітня 2025 року).
– Зрозуміло. Дякуємо тобі Максиме за змістовну розмову. Через обмеженість в часі ми не встигли поговорити про можливість подальшої «легалізації» українців в США за допомогою TPS. Тому залишимо це важливе питання для нашої наступної зустрічі в етері Radio UA Chicago та на сторінках газети «Сурма».
– Так, справді, отримання TPS відчиняє «вікно можливостей» для певної категорії українців отримати таку бажану «грін-карту» в США. Але це доволі складний та тривалий в часі процес. Що я маю на увазі, можна пояснити на прикладі українця, який знайде офіційну роботу за час перебування на TPS та його роботодавець бажатиме виступити спонсором так званої робочої грін-карти. Якщо використовувати Вашу термінологію, то «легалізація» в США відбувається не через наявність у такої особи TPS. TPS просто дає можливість отримати дозвіл на подорожування за межі та повернення в США за формою I-512T, використання якого «вилікує» від окремих порушень імміграційного законодавства, що своєю чергою надасть можливість отримати «грін-карту» на підставі працевлаштування в США через процедуру корегування статусу (англійською – «adjustment of status»). Але для цього така особа має перед тим отримати статус «бенефіціара» за результатами розгляду Імміграційної петиції для працівників-іноземців за формою I-140, поданої завчасно роботодавцем. Переконаний, що тут уже Вам та Вашому роботодавцю потрібна буде допомога імміграційного адвоката, щоб зробити усе коректно, в правильному порядку та з дотриманням встановлених строків.
– Ще раз дякуємо тобі, Максиме. Підсумую так. В багатьох українців з’явився шанс врешті-решт «легалізуватися» в США. Потрібно лише отримати TPS, знайти роботодавця, який бажає виступити Вашим спонсором «робочої грін-карти», та співпрацювати з імміграційним адвокатом, який Вам це усе правильно оформить документально.
– Саме так. Дякую що запросили на інтерв’ю.