У ніч на 23 липня російські терористи завдали ракетного удару по Одесі: використали п'ять видів ракет, задіяли «Калібри», «Онікси», Х-22 і дві модифікації балістичних ракет «Іскандер», значну частину було збито. Відомо про одного загиблого та 21 постраждалого. Серед постраждалих – четверо дітей. Також ідеться про наймасштабніший удар по історичному центру міста від початку повномасштабного російського вторгнення: ракети рашистів зруйнували Спасо-Преображенський катедральний собор та пошкодили 25 пам'яток архітектури. Про історичні паралелі, завивання російських пропагандистів на болотах, а також про важливість церкви для суспільства – далі.
Двічі зруйнований росіянами
Трішки історичного екскурсу. Освятили місце майбутнього собору в 1794 році, а в 1795 році заклали перший камінь. Це відбувалося в часи, коли на місці стародавнього українського Коцюбіїва, а потім Хаджибея з’явилася Одеса. Будівництво собору завершилося в 1808 році, але для розбудови комплексу знадобилося ще майже століття. У 1837 році звели дзвіницю, згодом, у 1860-х роках між собором і дзвіницею збудували продовгувату трапезну церкву. Уже на початку ХХ століття головний купол собору підняли вище, а також збудували дві бані (купола) менших розмірів, зросла також і дзвіниця. Собор, створений у стилі класицизму, став одним із архітектурних символів Одеси.
Перша руйнація росіянами пам’ятки сталася у 1937 році, коли до влади прийшов кривавий диктатор Сталін. Знищення собору відбувалося за його наказом. Існують дані, згідно з якими чорний мармур з одеського собору забрали для реконструкції мавзолею Леніна на красній площі в москві…
Відбудова собору лягла на плечі незалежної України та відбувалася в 2000-2005 роках. Цікавий факт, що відновлений Спасо-Преображенський собор освячували двічі. Спочатку у 2005 році після відбудови, а згодом – у червні 2010 року. Тоді до Одеси приїжджав патріарх РПЦ Кіріл – найкращий друг путіна, головний фбсшник у рясі. Наразі Кіріл відомий своїми божевільними «проповідями» на підтримку російської війни проти України, є яскравим пропагандистом «русского мира», відкрито заперечує право України на існування, освячує зброю та вбивць…
В Одеській єпархії УПЦ повідомили про пряме влучання ракети у центральний вівтар, внаслідок чого будівля собору була частково зруйнована. Серед уламків та завалів була знайдена й Касперовська ікона Божої матері, яка була головною реліквією собору. Десь з середини ХІХ століття ікону вважають покровителькою Одеси. Для розуміння, Касперівська ікона Божої Матері – найвідоміша християнська святиня півдня України. Вона є значущим символом Божої любові для парафіян Одеси, Миколаєва, Херсона та Криму.
Також росіяни зруйнували перекриття трьох нижніх поверхів, значно пошкодили внутрішнє оздоблення та ікони, повністю знищили службові приміщення нижньої частини собору. Під час обстрілу в соборі перебував охоронець та семінарист. Вони залишились живі, але охоронець отримав поранення.
Терористи є терористи
Надалі інформації, яка може шокувати, не буде. Але мовчати про такий масштаб цинізму, брехні та богохульства не вдається. Після ракетного обстрілу української чорноморської перлини, в міноборони рф заявили, що у ніч на 23 липня «високоточною зброєю» завдали удар по об'єктах, де «готувались терористичні акти проти рф із застосуванням бойових катерів, а також місцях їхнього виготовлення в районі міста Одеса». Росіяни заявляють, що там «перебували іноземні найманці», а «високоточноє оружиє вразило всі заплановані цілі». Гаразд, нічого нового. Читаємо далі. От, наприклад, російські пропагандисти тим часом передбачувано почали звинувачувати українські сили ППО в ударі по собору. А знаєте чому? Тому що Спасо-Преображенський собор відноситься до УПЦ МП. Пригадайте, як «російські православниє» торік знищили Успенську Святогірську лавру на Донеччині. Поки українці, або точніше фанати батюшок руского міра кричать «руки геть від московського патріархату, десь російська ракета чує їх і прямує в напрямку їхньої церкви чи собору.
Водночас в ефірі зловідомі соловйов і скабєєва кажуть, що «ми Одесу не збережемо, а потім краще заново відбудуємо», бо «так буде набагато простіше». І додають: «Ми не агресори, але із задоволенням дивимося на те, як уже третю ніч поспіль завдаємо ударів по Одесі». Варто зауважити, що я згадала тут про це зі своєю одвічною метою: нагадати про роботу пропаганди та важливість якісного донесення інформації не лише своїм громадянам, а й світу. Бо ще до удару, відбувалася боротьба на теренах Вікіпедії, де вже почала з’являтися інформація, що в собор влучила ракета українських сил ППО, а сама церква – російська.
А що кажуть церковники?
Клірик Одеської єпархії УПЦ, архідиякон Андрій Пальчук записав емоційне відео, у якому розповів про руйнування.
«Руські тварі влучили у собор, який будувала вся Одеса. Влучило просто у вівтар, все у мотлох просто зруйновано. Собору більше немає… Дякую, руські браття… Дякую, ваша святість, що ви влучили у саме серце митрополита Агафангела. Богородиця вам цього не пробачить», – сказав чоловік.
У пресслужбі також заявили, що УПЦ засуджує російську агресію.
«Одеська єпархія УПЦ вкотре засуджує агресію рф проти України та терористичний акт проти головної святині та духовного серця міста Одеси – Спасо-Преображенського кафедрального собору, довкола якого проживають мирні люди, і сам собор ніяким чином не пов'язаний з військовими об'єктами» – йдеться на сайті єпархії.
Утім, трішки інша реакція була в предстоятеля Української православної московського патріархату митрополита Онуфрія. Як йдеться в заяві на сайті УПЦ МП, Онуфрій не засуджує росію за обстріл історичної частини міста. Натомість він завуальовано стверджує, що «будь-хто, хто цілиться в небо, влучає врешті-решт у самого себе».
Також Онуфрій висловлює «співчуття у зв’язку з цією великою трагедією» і закликає містян до смирення:
«Закликаю усіх вас, дорогі мої, до терпіння і сугубої молитви. Смирімо свій гнів, не даючи йому перетворитися на сліпу ненависть. Не будемо забувати, що, яким би страшним не був цей вік, врешті-решт переможе Божественна Любов, яку не під силу знищити ні брехні, ні насиллю».
Приклад зі свого головного взяли ще кілька попів. Зокрема, неназваний священник заявив, що найбільший православний храм Одеси зруйнував «ворог роду людського», проте не росія. Про це він заявив журналісту, який попросив його прокоментувати подію. Відповідний ролик опублікував користувач koshelnik_tv в Insragram. На запитання українця, чи бачив він, що історичну пам'ятку зруйнували російські ракети, священник відповів: «Не бачив»:
«Не можу нічого сказати... Атакував ворог роду людського. А кому це впало на голову, хто і як це.. Одному богу відомо».
Його колега також відзначився заявою щодо втрати об'єкта пам'ятки культурної спадщини України: «Вибухнуло і вибухнуло. Всі під богом ходимо», – сказав він.
ЮНЕСКО – ще один «голуб миру»
У 2023 році Спасо-Преображенський собор потрапив до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з усім історичним центром Одеси. Організація «рішуче засудила» ракетний удар.
«У відповідь на заяву Генерального секретаря ООН, ЮНЕСКО засуджує російську атаку в буферній зоні об'єкта всесвітньої спадщини «Історичний центр Одеси», яка зачепила будівлі, що мають культурне значення в межах об'єкта», – йдеться на сайті ЮНЕСКО.
Разом зі «стурбованістю та засудженням» організація анонсувала прибуття місії, яка здійснить попередню оцінку пошкоджень об'єктів культурної спадщини.
«В Організації підкреслили, що умисне завдання ударів по культурних об'єктах та їхнє знищення й пошкодження можна прирівняти до воєнного злочину. Проте росія досі має членство в ЮНЕСКО», – заявили в українському Мінкульті.
У міністерстві культури наголосили, що очікують активних дій для збереження та відновлення української культурної спадщини, а також закликають виключити рф зі складу країн-учасниць ЮНЕСКО. До речі, США після майже п'ятирічної перерви знову стали членом організації.
Але поки Україна розбирає завали архітектурних пам’яток, а США повертаються до організації, Генеральна директорка ЮНЕСКО Одра Азуле висловлює «жаль» щодо загибелі російського пропагандиста та військового злочинця Ростислава Журавльова. Що це? Навіщо це? «Дієздатність» міжнародних організацій – тема для окремого матеріалу. Утім, цинізм на тлі трагедій ніколи не припиняє вражати.