Сурма: україноцентрична газета

Реальність ядерної війни, і як цьому запобігти


Іноді деякі люди схильні бачити майбутнє лише так, як їм зручно. Це стало однією з причин, чому росіяни за день дійшли до Києва й Херсона. Проте, аби «все буде добре», краще розраховувати на гірше. Тож спробуємо подивитися на справу з припущенням, що буде гірше.

«Війни не буде», «Крим сам повернеться», «росіяни вже самі не знають, як втюхати Донбас назад», «міст сам впаде», «росіяни ніколи не підірвуть Каховської ГЕС» – за якістю прогнозування мають таке саме продовження: «РФ ніколи не застосує проти України ядерної зброї». Скажу одразу, що якби росіянам не вистачило для України тактичної, вони б неминуче застосували й стратегічну. Екологічні катастрофи типу Каховської ГЕС – це легка розминка й поступовий перехід Кремля до наступних етапів протистояння.

За весь час грубої недооцінки вольового потенціалу РФ й уявлення якихось «відсторонених» розумувань про те, що «не застосує, і все», досі не почув жодного аргументу, чому Кремль, росіяни, не застосують до останнього набою чи краплини отрути все, що буде в їхньому розпорядженні, аби перемогти Україну. Звичайно, за умови, що самі після цього залишаться на цьому світі. І саме це застереження є дуже важливим.

Короткий огляд найпоширенішої облуди, що постійно плаває в ЗМІ:

• «Технічні можливості не дозволять, плутон старий» тощо. Навіть не обговорюватиму. РВСП ЗС РФ фінансуються за першою статтею, там зосереджено найкращий кадровий і технічний потенціал. 2022 року РФ потратила на модернізацію ядерного арсеналу 9,6 млрд доларів. ЯЗ – це остання надія Кремля і 140 млн росіян. Навіть якщо до України долетить одна з десяти (а 9 упаде на території РФ), це не зупинить Кремль.

• «Великим (стратегічним) ракетам-носіям ЯЗ треба буде летіти тисячі кілометрів до України». Не ракетник, але, за логікою, вони для того й зроблені, щоб летіти. Не обов’язково їх запускати з підводного човна в Атлантиці, щоб летіли над НАТО, можна запустити «Ярс» із шахтових пускових установок будь-звідки з території РФ. Ми готові захистити всеньку територію від, наприклад, гіперзвукових «Авангардів» (SS-19)? Слово за фахівцями з ППО, проте маю сумнів. У чому тут для росіян «проблема» – не розумію. Точно не життя українців, екологічні наслідки чи НАТО – з НАТО якраз усе зрозуміло – навіть у випадку перетворення України на ядерне попелище, воно їм не загрожує й ледь не щодня повторює це.

• «Генерали самі задушать Путіна, бо захочуть жити». Це ще гірше, ніж «ніколи не підірвуть Каховську ГЕС»… Розумова неспроможність у баченні Росії й росіян або відсутність самого бачення. Сьогодні російське суспільство відчуло загрозу «поразки», у них (знову) хочуть забрати «победу». Біля 50% громадян РФ підтримує війну, а понад 80% – Путіна. Після кожного застосування ЯЗ відсоток ставатиме вищим. Як не Путіна, то якогось «жукова» – це не принципово.

• «Путін злякається, що НАТО одразу введе в Україну війська і/або знищить ЧФ РФ». Лем, Бредбері й Олесь Бердник в одній особі. Не злякається, бо головна зброя росіян для західників – це страх застосування ЯЗ. Зміг по Україні – зможе й по Європі. Такий алгоритм мислення росіянина звичайного. Навіть якщо вони (традиційно) помиляться в розумінні європейців, це не змінить їхнього рішення йти єдиним зрозумілим для них шляхом. Тим більше, що досі ледь не всі західні політики клянуться, що не торкнуться до Росії, й забороняють українцям використовувати проти агресора на його території навіть свої пістолети (те, що росіяни визнають лише власне законодавство, а, за ним, Крим і всі цілі 4 області України належать РФ, іноземними урядами чомусь ігнорується). Тобто, НАТО й «К» і досі заохочують РФ до застосування ЯЗ по Україні. Від яких пір європейці стали такими недалекоглядними страхопудами – не знаю.

• «Путін не наважиться, бо буде багато жертв і екологічна катастрофа». Тобто пожаліє Україну, яка стала на шляху його щастя або якої взагалі «немає», і українців, які зіпсували йому все життя? Навпаки. Саме це найбільше й спонукає його до застосування ЯЗ. Росіяни шаленітимуть від радощів, що Україна, яку вони не могли перемогти, перетворена на непридатне для життя попелище. Ядерний удар по Україні – гарантія довічної любові росіян і безпроблемного царювання Путіна, навіть у разі виходу з України. РПЦ, на втіху народу, зробить Путіна святим ще за життя, а сам Путін скаже: «Ну, и где Украина? Я ж вам говорил, что ее нет». А якщо вітер подує на Росію? – «Ну, делов-то?»

• «Світ (і КНР!) жорстко заборонив Путіну застосовувати проти України ЯЗ». Найбезглуздіша версія. Відсутність уявлення про міжнародне право, міжнародні відносини й способи комунікації між державами. Який «світ» (міжнародні організації, окремі країни, неформальні об’єднання країн?) – неясно. Як «світ» міг «заборонити» РФ діяти у спосіб, передбачений її законодавством і диктований національними інтересами й цілою волею народу, – темно. У який правовий спосіб, передбачений міжнародним правом (інші способи в демократичних країнах не практикуються), «світ» «заборонив» щось Москві; чим, крім тих санкцій, Захід може ще налякати Росію, не уточняється. Якщо йшлось про передачі якихось побажань від якихось (тимчасових) іноземних політиків чи чуток «дипломатичними каналами», то розчарую: вони для Кремля не мають іншого значення, крім зайвих сторінок у справах вивчення моделі вразливості тих політиків силами СЗР РФ й ГУР ГШ ЗС РФ.

• «Реакція світу буде…» Не коментую, з поваги до наших друзів на Заході й у Океанії. Можна лише з упевненістю сказати, що Захід нарешті по-справжньому злякається (що, власне, Росії й треба), Індія+ і надалі купуватимуть російську нафту, а КНР з «африканськими країнами» й Індонезією висловлять жаль, що українці не дослухалися до їхнього «мирного плану». Основні країни Заходу досі вперто демонструють страх перед росіянами, чим лише заохочують їх до продовження війни. «Реакція» «світу» на руйнування каховської ГЕС стала чудовим тестом для Кремля: «Захід» ще раз переконав Кремль, що в РФ проблем із наслідками застосування ЯЗ в Україні – не буде. Тим більше, що невеликі боєголовки ТЯЗ спричинятимуть значно скромніший збиток території й екології, ніж та ж Каховська ГЕС. А потім взагалі звикнуть.

• «НАТО влаштує Росії блокаду, закриє Чорноморський і Балтійські морські протоки». За міжнародним правом, блокування цивільних або військових суден (це ж треба буде їм погрожувати обстрілами, а, якщо не злякаються, стріляти, захоплювати чи топити) є агресією. Точнісінько такою, аби те ж НАТО зайшло на територію Росії й воювало з агресором. Якщо не помиляюся, мужнє й озброєне поверх зубів НАТО, на відміну від українців, «як вогню» боїться воєнного зіткнення з Росією (як і Росія – з НАТО, але росіяни не демонструють страху). Тобто, блокади російського торгівельного трафіку, як не було, так і не буде. Навіть у разі застосування проти України всього російського арсеналу ЯЗ.

• Особистий прогноз від керівника розвідки Міністерства оборони Буданова, що РФ ніколи не застосує ЯЗ, бо «ідіотів не так багато». Не переконливо. Навпаки. Іноді краще мовчати.

Грубо помилковою є й фраза про якийсь можливий «вихід ситуації з-під контролю» в Росії. Мовляв, аж тоді Кремль запустить ЯЗ. Мушу запевнити, ситуація в РФ перебуває й, за ознаками, і далі перебуватиме під контролем. Під тотальним контролем маніяка, який у ніщо ставить життя і росіян і будь-яких інших людей. Українців він не просто ненавидить, він вважає їх винними у всіх своїх проблемах і мститиме їм так, як досі ніхто в світі нікому не мстив. Це – до психологічного портрету ВВП й прогнозу розвитку війни.

Звісно, жодна ЯЗ застосована росіянами не буде, якщо Кремлеві вдалося б якось оформити перемогу в Україні конвенційними засобами. Можливо, для цього перед застосуванням ЯЗ вони спробують зробити тут ще кілька екологічних катастроф. Дивно, якщо й хтось досі думає, що росіяни залишать Україні цілою ЗАЕС. Росіяни – не українці.

Нормативна база РФ дозволяє росіянам застосувати ЯЗ першою й по неядерній державі у разі загрози існуванню їхній державі. Рішення про загрозу ухвалює РБ РФ. Національне право РФ на території РФ – вище, ніж міжнародне.

Єдиний спосіб уникнути багато-багаторазового застосування проти України ЯЗ РФ – негайний вступ України в НАТО. Або, щонайменше, на період десь до Вашингтонського саміту НАТО (квітень наступного року) надати Україні гарантії, які було надано Альянсом Фінляндії й Швеції до набуття ними членства в організації. Будь-які договори про безпеку для України не змінять наміру росіян воювати «до останнього українця». Їх могла б зупинити лише гарантія поразки й знищення. Тобто без термінового членства України в НАТО або гарантій, рівноцінних 5-й статті Договору про заснування Північноатлантичного альянсу, нас усіх чекає ядерна війна. Боюсь, розміщення військових підрозділів лише Польщі і/або країн Балтії в Україні вже не змінять ситуацію. Раніше треба було. Як пізно буде приймати Україну в НАТО й зупиняти ядерну війну вже після застосування росіянами у війні свого ЯЗ-потенціалу.

У разі відтермінування вступу України в НАТО аж «до завершення війни» або ненадання їй гарантій, як Фінляндії й Швеції, ця війна неминуче триватиме аж до припинення існування одного із її суб’єктів або його капітуляції (якщо капітуляцію оголосить Україна, то вона автоматично припинить існувати). А суб’єкт-агресор застосує всі сили й засоби, які, власне, для таких випадків готував десятиліттями.

А ще можна підписати двосторонній договір між Україною й, скажімо, США (або Польщею, Литвою…) про допомогу в області оборони. Це не суперечить Договору про НАТО. І, звісно, негайно ввести армії країн Альянсу в Україну. Виглядатиме переконливо і матиме результат. Але НАТО вже поспішило заспокоїти Кремль, що цього не буде ніколи.

Теперішня головна ставка Заходу/НАТО на очікування «виснаження» Росії війною в Україні, в результаті чого в Москві мав би статися переворот (або Путін колись же помре), поки що не є перспективною. Росія обходить санкції, живе, нарощує виробництво зброї, а російське суспільство перетворюється на «спортивну» команду, для якої що далі, то важливіше здобути перемогу. За БУДЬ-ЯКУ ціну. Навіть якщо, по-нашому, у їхнього капітана «не все добре з головою». Це, якраз, росіяни переживуть. А ось поразку – важче.

Насправді питання – від самого початку – стоїть не «чи застосує Росія ЯЗ», а «яка реакція НАТО й світу буде на перший удар ЯЗ по Україні»? Залишу сумну відповідь для «НАТОлогів» і «заходологів», проте в разі, якщо після першої ж ядерної боєголовки по Україні по державі агресору не буде завдано удару, який не дозволить росіянам більше використовувати ЯЗ і, взагалі, воювати, то Росією буде застосовано весь необхідний для ліквідації України ядерний арсенал. І це буде лише перша серія російського «тріумфу».

Якщо, звичайно, десь у Вашингтоні не прокинеться тверезий глузд, або в НАТО вирішать, що вони можуть бути не гірші за українців. Але страх – не найкращий порадник.


https://t.me/Vasyl_Laptiichuk

Автор: Василь Лаптійчук
SURMA.COM.UA
Ідея без діл є мертва!
Роздрукуй та пошир!
Слава Україні!