Зустрічі Китай – США. Озброєний нейтралітет. Фрази Байдена
Найважливішою подією міжнародної політики минулого тижня безумовно стала зустріч державного секретаря США Ентоні Блінкена та лідера Китаю Сі Цзіньпіна.
Блінкен прибув з візитом до Китаю 18 червня і в той же день зустрівся з міністром закордонних справ Цинь Ганом. Держдеп назвав зустріч «змістовною та конструктивною». Власне це твердження підтверджується тим, що наступного дня відбулась зустріч Блінкена та Сі Цзіньпіна, яка, з високою долею ймовірності, могла і не відбутись. Про що писали провідні американські ЗМІ.
Зустріч відбулась. На ній Ентоні Блінкен вчергове ствердив, що США не підтримують незалежність Тайваню. Це, до речі, було б добре усвідомити деяким «ура-патріотам» в Україні, які говорили про необхідність визнання Тайваню як держави.
Проте Блінкен також зазначив, що зростає занепокоєння щодо «провокаційних дій Китаю» та якби навколо Тайваню виникла криза, то швидше за все, «це могло б спричинити економічну кризу, яка вплинула б на весь світ».
Після візиту Блінкена Джо Байден заявив про прогрес у відновленні американсько-китайських відносин. Проте далі відбулось щось досить дивне. Після попередніх слів про прогрес Байден назвав лідера КНР Сі Цзіньпіна диктатором, коли розповідав про його реакцію на збитий китайський розвідувальний аеростат.
У відповідь у Китаї заявили, що американський президент здійснив «публічну політичну провокацію». І в даному випадку, як на мене, то провокативність Байдена є очевидною. Проте з якою метою – поки незрозуміло. Особливо зважаючи на те, що глобалістичний геополітичний центр саме Китай хоче використати як головного організатора мирних перемовин України та московії в майбутньому. Про що свідчать позиції висловлені президентом Франції Макроном та канцлером Німеччини Шольцем.
Байден про застосування ядерної зброї
«Коли два роки тому я говорив, що стурбований тим, що річка Колорадо може пересохнути, всі дивилися на мене як на божевільного. Так само на мене дивилися, коли я казав, що стурбований тим, що путін може використати тактичну ядерну зброю. Але це реально», – сказав Байден 19 червня на зустрічі із спонсорами його виборчої кампанії у штаті Каліфорнія, цитує агентство Reuters.
Тут варто згадати, тактична ядерна зброя вже розташована на території Білорусі. Під час завдання одного з ракетних ударів по Києву у червні 2023 року, з моменту оголошення повітряної тривоги і до моменту початку роботи українського ППО пройшло лише 6 хвилин.
І попри те що ще з перших місяців повномасштабної війни всілякі арестовичі-подоляки формували в українців невиправдано оптимістичний настрій (2-3 нєдєлі – максімум, почті нє осталось ракєт тощо), українці мусять усвідомлювати реальність можливого застосування ядерної зброї путіном. Точніше – реальність того, що путін може віддати такий наказ. Інше питання – чи виконають його, чи певне коло осіб вирішить, що їм дешевше вбити одного психопата.
Теракт на ЗАЕС можливий?
Режим злодійкуватого ексносія портфелів Собчака (колишнього мера Санкт-Петербургу) продовжує шантажувати увесь світ. І можлива ядерна катастрофа на ЗАЕС є ще одним козирем для путіна. Попри те що логіка говорить про неможливість такого теракту, адже він би став суттєво страшнішим за своїми наслідками, ніж використання тактичної ядерної зброї, дані інформаційні акценти розраховані на обробку свідомості громадян Заходу. Підрив Каховської ГЕС служить свого роду підтвердженням «рішучості та готовності» до таких дій. Проте теракт на ЗАЕС я вважаю дуже малоймовірним, адже він суперечить як московським прагненням до захоплення українських земель, так і економічним очікуванням західного капіталу. Який звик захищати свої інтереси не просто на словах. І путін та його оточення точно боїться заходити із ними в справжній конфлікт попри те, що московська пропаганда малює їхнього диктатора «борцем з новим світовим порядком».
Скільки техніки втратили московія та Україна?
Армія московії за час широкомасштабної фази війни втратила 10 741 одиницю техніки, з них: знищено 7 129 одиниць, пошкоджено – 388, залишено – 405, захоплено українськими захисниками – 2 819 одиниць. Такі дані наводить проект військової аналітики Oryx.
Україна, за оцінками експертів, втратила 3 723 одиниці техніки: 2 440 одиниць було знищено, 240 – пошкоджено, 131 одиницю було залишено, ще 912 – захоплено ворогом.
Аналітики наголошують, що до цього списку входять лише знищені транспортні засоби та техніка, про які є фото- чи відеозаписи. Тому реальна кількість знищеної техніки значно перевищує зафіксовану у звіті. До цього переліку не входять боєприпаси, безпілотники цивільного класу та цивільні транспортні засоби.
Ця статистика може бути неточною, зокрема частина втраченої ЗСУ техніки може належати до тієї, яку Україна отримала за «ленд-лізом» від тієї ж московії, – тобто трофейною.
22 червня путін заявив, що Україна втратила 245 танків та 678 бронемашин, не вказавши при цьому жодних часових меж.
Водночас 13 червня на зустрічі з російськими «воєнкорами», він сказав, що ЗСУ втратили 160 танків та 360 бронемашин, але так само не уточнив, за який час. Втрати московитів він оцінив у 54 танки, причому частину з них він назвав такими, що підлягають відновленню. Думаю, якщо скласти архів відео лише за лютий-березень 2022 року, то брехливість кремля стане очевидною. Але їхня пропаганда і не розрахована на тих, хто здатний проводити таке «складне» осмислення.
Нові санкції проти кремля
Велика Британія запровадила нове законодавство, яке дозволяє зберігати санкції проти росії, поки москва не виплатить компенсацію Україні.
За словами міністра закордонних справ Джеймса Клеверлі, уряд Британії бере на себе повноваження зберігати санкції проти росії до виплати компенсації Україні та запроваджує новий шлях для заморожених російських активів, які можуть бути пожертвувані на відновлення України.
Власне вчергове саме Британія служить «локомотивом» у питаннях допомоги Україні.
Нові заходи оголошені напередодні проведення у Великій Британії цього тижня великої конференції з питань відновлення України URC23 (Ukraine Reform Conference), яка 21-22 червня відбувалася в Лондоні. Більш детально про практичні результати цієї конференції ми зможемо говорити трохи згодом.
21 червня посли Європейського Союзу в Брюсселі погодили 11-й пакет антиросійських санкцій. Новий пакет, як анонсували, спрямований на усунення лазівок, якими кремль користується для обходу санкцій.
Також пропонувався новий набір санкційних заходів, які мали обмежити імпорт високотехнологічних військових компонентів росією.
ЗМІ повідомляли, що газ з рф можуть заборонити в 11-му пакеті санкцій ЄС, та цього не відбулось. Проте загальний обсяг теперішніх санкцій не дає потрібного ефекту. Зокрема, і через неоднозначну позицію таких країн, як Індія. Керівник індійської нафтогазової компанії Indian Oil Вінод Кумар заявив, що на рф може припадати майже третина імпорту сирої нафти компанії у поточному фінансовому році.
«Частка російського імпорту сирої нафти, яка становила менше 2% в 21/22 році, збільшилася в 10 разів і становить близько 20% в загальному обсязі закупівель сирої нафти в Індії», – сказав Кумар на панельній дискусії на Петербурзькому міжнародному економічному форумі.
«У випадку з Indian Oil стрибок в російському імпорті більш значний: з 0,1% в 21/22 році до 21,5% в 22/23 році. І я очікую, що за поточний рік, тобто 23/24, цифри будуть на рівні 30%», – додав він.
Такою є гірка економічна реальність, яку українці мусять усвідомлювати для того, щоб прокладати реальний шлях до справжньої перемоги.
Інтерв’ю Руслана Стефанчука
Двома важливими інформаційними подіями відзначилось видання «Українська Правда». Перша – інтерв’ю голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука. Стефанчук озвучив, що вибори під час воєнного стану провести неможливо, проте з точки політтехнологічної його інтерв’ю прописане саме як елемент виборчих перегонів. Щоправда, це здатні зрозуміти люди, які трохи глибше розуміють політику та електоральний маркетинг.
Пафосність та спроба «одягнути сідло на корову», поєднана із популізмом та голослівністю – такою є моя оцінка. До прикладу, у відповідь на питання щодо того, що понад 100 (!!!) народних депутатів є фігурантами кримінальних проваджень, Стефанчук виймає видатне досягнення – «важливим є те, що в 19-му році ми зняли депутатську недоторканність». А кого посадили за цей час? А в чому полягало «зняття недоторканності»? В тому, що на рівні закону записали практично те саме, що і так було записано в регламентних документах? Але між рядками читається дещо важливе:
- вибори будуть;
- зелені слуги неукраїнського народу до них готуються;
- партійний список СН будуть «підчищати» та заново заповнювати єрмако-соросячими лідерами, яких вже розкручують в інформаційному полі.
Останній пункт є свого роду сигналом для олігархічних груп – вже скоро «власники» СН будуть готові до «торгів». Першим підзаголовком у інтерв’ю Стефанчука стало: «24 лютого Зеленський зустрів фразою "Значить, доля обрала нас"». Проте редакція «Української Правди» вирішила, що цього недостатньо. І на наступний день вийшла стаття під заголовком «Зеленський, Єрмак та інші боги і сутності. Хто є хто в українській міфології часів війни». Днопоглиблювальні роботи тривають повним ходом.
Викрадені українські діти
Україна повернула з росії 373 дитини; є точна інформація про депортацію 19 499 дітей, однак їхня кількість може сягати 200-300 тисяч.
Про таку страшну статистику повідомила уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук в інтерв’ю для «Інтерфакс-Україна».
Пряма мова: «За нашими ж підрахунками, може йтися про 200-300 тисяч дітей, яких вони могли використовувати. Чому ми не можемо назвати точну цифру? По-перше, території окуповані. Точної інформації про те, що сталося з дітьми, немає. Тільки після деокупації населеного пункту ми можемо мати точні відомості – чи є там сім’я з тією чи іншою дитиною. Якщо ні, ми починаємо шукати.
... Ми шукаємо дитину і після того, як верифікація цієї інформації проходить через МВС, Нацполіцію, СБУ, Офіс Генерального прокурора. Після детальної перевірки відомості потрапляють до реєстру Національного інформаційного бюро. Таким чином, що стосується 19499 дітей – є персональні дані по кожному, ми розуміємо, хто ці діти і звідки їх викрали. Однак це не означає, що ми знаємо, де ця дитина».
Тобто навіть в цих умовах з обмеженими можливостями отримання інформації, ми вже точно знаємо поіменно майже 20 тисяч українських дітей, яких московія викрала. Проте навіть цей удар по українському генофонду ми витримаємо. Мусимо. І переможемо!