9 липня в суботу член Палати представників Конгресу США Вікторія Спартц звернулась до президента США Джо Байдена щодо проведення перевірки зв’язків глави ОП України Андрія Єрмака із росією. Подія знакова з усіх точок зору. Те, що не могли зробити українські патріоти, розпочала робити перша етнічна українка в Конгресі США.
Кволе «рохкання» провладних журналістів та «експертів» не здатне зупинити процес, що розпочався. Ба більше, такі дії в інформаційному просторі є щонайменше проявом клінічної сліпоти і глупоти, якщо не продажності та співучасті. До речі щодо «єдиного ефіру» українського телебачення – принаймні дві третини журналістів, що його проводять, – ті, хто всіляко популяризовував московські наративи, опзж-ну агентуру (запрошуючи їх на ефіри під маркою «об’єктивності», а насправді – «всеядності» та продажності), робив усе потрібне для того, щоб тримати пересічного українця в ментальних обіймах ідеології «масковскава міра».
Перебуваючи в умовах повномасштабної війни, швидке закінчення якої вже очевидно не може відбутись, українцям вже давно пора ставити питання, щодо яких кожна влада використовувала брехливе формулювання «НЕ НА ЧАСІ». Так вийшло, що «неначасі» у нас – покарати партію регіонів і соратників януковича, розслідувати вбивство Небесної Сотні, покарати винуватих у Іловайському котлі, захистити землю і надра від викрадення політико-економічним способом, дізнатись, хто розмінував Чонгар та покарати їх, хто провалив оборону Києва з білоруського напрямку, прямими наслідками чого стали страшні події в Бучі, Ірпені, Гостомелі. Бородянці, зупинити «мирну» капітуляцію арахамій-подоляків тощо. Від цих питань залежить існування України.
Тези «ми маємо бути єдині» в цьому випадку говорять про те, що українські патріоти, які проливають кров, мають об’єднаними з тими, хто їх зрадив та збільшив кількість пролитої крові. Або ще вони нагадують заклик до об’єднання між ґвалтівником та його жертвою заради визначення істини у справі.
Повертаючись до заяв Вікторії Спартц, ось кілька серйозних звинувачень на адресу Єрмака:
1. Витік інформації в білорусь і зрештою в росію про операцію України із захоплення «Групи Вагнера», що призвело до її провалу.
У жовтні 2020 року новопризначений глава британської розвідки МІ 6 Річард Мур попередив Зеленського, що Єрмак зливає секретну інформацію. Як на мене, то самого цього факту вже було б достатньо для відсторонення Єрмака з посади вже 24 лютого 2022, навіть без слів пані Спартц. Додатково українцям варто було б згадати, що саме британці першими офіційно попередили нас про напад, оприлюднили детальний план нападу, а також надали нам озброєння, за допомогою якого героїзм українських воїнів зупинив московський бліцкриг. Зрештою сам «вагнергейт» при нормальному розслідуванні повинен був би стати політичною могилою не тільки для Єрмака.
2. Погане керівництво невдалими мирними переговорами з росією перед війною.
Саме в ході тих «невдалих перемовин» було домовлено розмінування Чонгару, до речі. Секретар РНБО пан Данілов стверджує, що влада вже в листопаді знала про напад, адже на той момент попередження надійшло вже не тільки від Великої Британії, а й від США. Проте попри «знання» пана Данілова – Чонгар продовжував розміновуватись, білоруські напрямки жодним чином не блокувались, створення тероборони саботувалось, а за проект бюджету України на 2022 рік проголосували 2 грудня 2021 року, і сам проект не передбачав додаткових коштів для ЗСУ. Пріоритет – «велике крадівництво», перепрошую – «будівництво». Як і в 2021 році. Можливо слова про «знання щодо нападу» від пана Данілова варто розцінювати як явку з повинною – знали, але не готувались?
3. Запевнення українського керівництва, що в лютому нападу з боку росії не відбудеться, всупереч західній розвідці, щоб перешкодити Україні належним чином підготуватися до війни.
Ми не можемо знати, чи саме Андрій Єрмак запевнив Зеленського у тому, що нападу не буде. Проте вплив Єрмака на владу, незважаючи на те, що він є всього лише керівником секретарської структури при Президенті, є колосальний. А сам президент Зеленський ще в лютому дозволяв собі фразу на адресу Байдена, що «ваші попередження про війну псують нам інвестиційний клімат». Як там зараз з кліматом?
4. Саботаж Херсону та надання його росіянам для організації трагедії батальйону «Азов».
Цей пункт обвинувачень має на увазі безперешкодний пропуск московитів через Чонгар, наслідком чого стало те. що вже о 9.20 ранку 24 лютого 2022 року московська бронетехніка заїхала в Херсон. А в самому Херсоні не була створена тероборона, не була роздана зброя, не була заведена армія. Наслідок – південний обласний центр фактично було здано без опору. Це стало передумовою для подальшого блокування Маріуполя та трагедією самого міста і захисників «Азовсталі».
5. Затягування термінових закупівель військової техніки через Міністерство оборони України та висування необґрунтованих або навіть незаконних умов.
ОПУ на чолі з Єрмаком незрозуміло на підставі чого привласнив собі невластиву компетенцію – закупівлі для армії. Як приклад: за перші 2 місяці не було закуплено жодного боєприпасу до реактивних систем залпового вогню «Град», які були в Чехії, Словаччині, Польщі. Інший приклад – термін поставки озброєння від західних партнерів. Фактично, частина техніки потрапляла на фронт лише через кілька тижнів або й місяць із моменту свого надходження до кордону України. Знову ж таки, незрозуміло чому цим процесом займались «генії логістики» з ОПУ, а не Міністерство оборони.
6. Цілеспрямоване затягування через свого заступника Олега Татарова призначення незалежного антикорупційного прокурора.
Татаров – постать, яка заслуговує окремої статті. Він належить до тієї когорти людей, які вибудовують загальну «архітектуру» роботи різних державних органів. Свого часу попередніми архітекторами таких процесів в адміністрації Кучми були Віктор Медведчук та Андрій Портнов. Це навіть не акцентуючи увагу на роботі Татарова в команді януковича, зокрема і проти патріотів Майдану.
Андрій Єрмак тривалий час був помічником народного депутата від партії регіонів Ельбруса Тедеєва, який був досить сильно пов’язаний із криміналом. Колись під час президентства Ющенка навіть був епізод стілянини з АК в Голосіївському парку Києва, в якому брала участь машина, зареєстрована на Тедеєва. Саме такі кримінальні структури, до речі, виступали у ролі рекрутерів тітушок на антимайдан януковича. Ще одним помічником того ж нардепа Тедеєва був теперішній міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт, першим результатом роботи якого на посаді стало руйнування Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного.
Напередодні візиту президента Зеленського в Оман, організатором якого виступав зокрема і Єрмак, покійний мер Харкова Геннадій Кернес та брат Ельбруса Тедеєва – Роберт Тедеєв – перебували в москві. Деякі видання стверджували, що там вони зустрічались із Миколою Патрушевим – Секретарем Ради Безпеки рф.
За абсолютно випадковим збігом обставин через короткий проміжок часу Зеленський разом із Єрмаком опинились в Омані, в якому також перебував і той же Микола Патрушев, який на рф-ії займає друге місце за впливом на силовиків. Провідні західні видання, будучи «ногою кремля», одноголосно висловлювали конспірологічне припущення, що Зеленський із Патрушевим зустрічались в Омані. Але що вони можуть знати в порівнянні з нашими «арестовичами»?
Рівно через місяць після Оману Єрмака було призначено керівником Офісу Президента. «Соупаденіє», як казав один московський брехун? Як думаєте?
Перебуваючи у стані повномасштабної війни з московською ордою, українські патріоти не мали жодного механізму для усунення Єрмака. Наявність внутрішнього ворога очевидна, але відкриття внутрішнього фронту може сильно нашкодити Україні. Патова, здавалося б, ситуація. І тут Вікторія Спартц робить свої заяви…
Коли президента Зеленського запитували щодо відставки Андрія Єрмака, то отримували відповідь: «ми разом прийшли, разом і підемо». Можливо, ми зараз спостерігаємо початок довгострокової реалізації цієї тези.